2.11. Музикотерапія, танцювально-рухова терапія

Музикотерапія. Все у світі підпорядковане законам гармонії, пропорції, рівноваги. Музика підлягає всім цим законам. З усіх видів мистецтв музика найбільше впливає на настрій людини, функціональну актив­ність і працездатність, весь її духовний світ. Тому музику здавна застосовують в медицині.

Використання музики з лікувальною метою (музикотерапія) має тисячолітню історію, але до цього часу вона ще не виділилась в окрему науку (хоча має і свій предмет, і свої методи).

Дія музики на людину використовувалась з давніх-давен у бага­тьох народів для боротьби з недугою. Вони інтуїтивно вгадували в ній велику оздоровчу силу, не вміючи обґрунтувати. Існують дані, що в стародавній Індії співи включали в лікування хворих. Існували так звані медичні пісні, які, на думку деяких авторів, співали для того, щоб показати впевненість лікаря в силі свого мистецтва і таким чином викликати у хворого довіру до лікаря.

Яким же чином визначають конкретну дію, яку може справити на почут­тя і настрій людини той чи інший музичний твір? Найбільш загальну інформацію в цьому контексті дають збережені віками музичні терміни: мажор – радісно, мінор – сумно, апасіонато – пристрасно, дольче – ніжно, стакато – уривчасто, форте – голосно, піано – тихо та ін. Виділяють групову та індивідуальну музикотерапію.

В.М. Бехтєрєв в своїх працях чітко аналізував вплив музики на фізичний стан організму. Він активно пропагував музику як засіб боротьби з перевтомою, спираючись на ряд факторів, коли люди знімали перевтому виключно завдяки музиці.

Якщо в період пробудження від сну чути ніжні звуки музики, це, за спостереженнями В.М. Бехтєрєва, забезпечувало надовго хороший настрій. Звичайно, цю обставину враховують працівники санаторіїв та будинків відпочинку, встановлюючи так звані музичні «пробудки». Великому вченому належить багато цінних методичних порад щодо використання музики з лікувально-профілактичною метою. Для виведення людини з того чи іншого настрою він рекомендував дати спочатку послухати мелодії, що відповідають цьому настрою, потім поступово змінювати характер музики відповідно до бажаної зміни в настрої. На основі власних досліджень В.М. Бехтєрєв стверджував, що найбільш сильний і яскраво виражений ефект дає одноманітна за своїм характером музика. З лікувальною метою недоцільно використовувати великі твори.

Фізіологічні дослідження виявили вплив музики на різні системи людини. Була досліджена дія музич­них подразників на пульс, дихання залежно від висоти, сили зву­ка, тембру. Великий фізіологічний вплив на кардіоваскулярну систему мали мажорні тональності, дисонанси, низькі тони.

Загальні результати досліджень впливу музики на серцево-судинну систему: музика, яка приносить радість, створює чудовий настрій, викликає сповільнення та посилення скорочень серця, зниження артеріального тиску, розширення кровоносних судин, а при подразнюючому характері музики – сер­цебиття частішає і стає слабшим.

Впливаючи на психоемоційний стан людини, музика сприяє певним гормональним і біохімічним змінам в організмі, змінює інтенсивність об­мінних процесів. Позитивні емоції, які виникають при звучанні приємної мелодії, стимулюють інтелектуальну діяльність.

Музика має вплив на холестериновий обмін. Спокійна музика сприяє переключенню діяльності вегетативної нервової системи в напрямку підви­щення тонусу її парасимпатичної ланки, збуджувальна – симпатичної.

На сьогодні накопичено великий практичний досвід та прово­дять наукові дослідження щодо позитивного впливу музики на енергоутворювальну здатність організму і як підтримуювального фак­тора життєдіяльності у хворих в коматозному стані.

При прослуховуванні музики виникає уява ритмічних скорочень м’язів рук, ніг, тулуба. Темпоритмічна організація музики дозволяє їй підкорити собі ритм внутрішніх фізіологічних процесів – частоту дихан­ня, рухів при ходьбі, трудових операціях.

У комплексній терапії хворих на неврози і психічних хворих музи­котерапія може бути використана в різних формах: комунікативній, реактивній, регулюючій. Мета комунікативної – поліпшення контакту з лікарем. Реактивна форма спрямована на оздоровчий ефект, інтенси­фікацію мовної терапії. Регулююча форма допомагає зняти нервово-пси­хічну напругу.

Оздоровча дія музики використовується при хірургічних втручаннях. В операційних музика почала звучати на початку XX століття. Хворі напередодні замовляли за списком музику, яка б могла їх приємно відволікти протягом операції. Якщо операція проводиться під загальним наркозом, то музика забезпечує більш спокійний перебіг першої стадії наркозу – ста­дії збудження. Якщо операція проводиться під місцевим наркозом, музика звучить і під час самого хірургічного втручання.

Останнім часом розроблені типові музично-терапевтичні програми для лікування певних захворювань. З успіхом використову­ють програми для хворих на гіпертонічну хворобу, стенокардію, брон­хіальну астму, під час пологів, для вагітних, у психоневрологічних клініках.

Для тонізувального впливу музики на організм краще використовувати радісні, пристрасні, уривчасті, голосні твори. Для заспокійливого – ніжні, тихі, більш довготривалі твори. Для тонізувального впливу на лю­дей старшого покоління ефективним є використання музичних творів, особливо пісень, які вони слухали чи співали в молодості. Це сприяє поверненню їх спогадів у молодість, яка завжди щаслива і красива.

В китайській оздоровчій системі Джун Юань цигун існують спеці­альні музичні композиції, які спрямовані на регуляцію діяльності окремих систем та органів.

Використання музики при проведенні масажу, фізіотерапевтичних процедур підсилює їх лікувальний, профілактичний, загальнозміцнювальний, психотерапев­тичний вплив.