
- •Тема 3. Організація зв’язку в підрозділах мнс України
- •Тема 3. Організація зв’язку в підрозділах мнс України
- •Тема 3. Організація зв’язку в підрозділах мнс України
- •1. Призначення і задачі асзоу
- •2. Склад асзоу гарнізону мнс
- •3. Організаційно - функціональна схема асзоу (слайд №10)
- •3.2. Керування проходженням бойових підрозділів до місця пожежі
- •3.3. Керування бойовою роботою підрозділів орс на пожежі
- •4. Основні показники ефективності асзоу
- •4.2. Розрахунок економічної ефективності функціонування асзоу
- •5. Основні характеристики диспетчера як функціонального елемента асзоу (слайд №21)
3.2. Керування проходженням бойових підрозділів до місця пожежі
Для рішення цієї задачі використовується інформація про: (СЛАЙД №15)
- точну адресу об’єкта;
- виїзд пожежних підрозділів;
- стан доріг;
- можливі маршрути проходження пожежних підрозділів на пожежу;
- прибуття підрозділів ОРС на пожежу.
У результаті рішення цієї задачі вибирається оптимальний маршрут руху підрозділів ОРС до місця пожежі, який передається начальникам варт частин, що одержали наказ про виїзд, і забезпечується мінімальний час прибуття пожежних підрозділів до місця пожежі і керування рухом на вулицях міста під час проходження пожежних підрозділів.
3.3. Керування бойовою роботою підрозділів орс на пожежі
Для рішення цього комплексу задач використовуються: (СЛАЙД №16)
- відомості про водо джерела;
- відомості про наявність і розташування на об’єкті засобів пожежогасіння;
- технічна характеристика й особливості об’єкта, на якому виникла пожежа;
- великомасштабні плани, схеми;
- відомості про пожежну небезпеку технологічних процесів, матеріалів і речовин, що знаходяться на об’єкті і застосовувались у виробництві;
- інформація про енергопостачання об'єкта;
- рекомендації про прийоми і способи ліквідації речовин і матеріалів, що знаходяться на об'єкті;
- плани притягнення додаткових сил і засобів: відомості про дислокацію й оснащення найближчих опорних пунктів та інше.
Результати розрахунків використовуються для оцінки обстановки на пожежі, у тому числі:
для аналізу сил і засобів, що беруть участь у гасінні пожежі;
для прийняття рішень про притягнення додаткових сил, про передислокацію підрозділів;
про використання сил і засобів опорних пунктів для здійснення оперативного зв’язку і взаємодії зі спецслужбами.
Ступінь автоматизації системи оперативного управління підрозділами ОРС залежить від ряду характеристик міста, в якому здійснюється захист від пожеж і інших НС.
Треба зазначити, що в наш час ще не всі підсистеми АСЗОУ ОРС, що вказані на схемі, повністю розроблені. До них відносяться, зокрема, підсистеми прогнозування і вироблення керівних рішень та оптимізації маршруту руху пожежної техніки на пожежі.
Організаційно-функціональна структура АСЗОУ включає в себе Центр телекомунікаційних систем та інформаційних технологій АСЗОУ, який входить у склад відділу зв’язку оповіщення та АСУ, розташований в ГУ(У) МНС в області, і його підрозділи, що розташовані в гарнізонах, ОДС (АРМ) з пунктами і засобами зв'язку пожежно-рятувальних частин, службами взаємодії та об'єктами захисту.
4. Основні показники ефективності асзоу
4.1 Технічні показники ефективності АСЗОУ. АСЗОУ в процесі функціонування повинна забезпечувати задані технічні показники процесу управління, які підлягають періодичному контролю.
Числові значення технічних показників приводяться в технічній документації на АСЗОУ.
Основними технічними показниками АСЗОУ є: (СЛАЙД №17)
— час обслуговування первинної заявки на пожежу, яка поступила по лінії “112” не більше як 35 сек.;
— час обробки обчислювальною підсистемою первинної заявки не більше як 5 сек.;
— час видачі на екран обладнання відображення оперативно-довідкової інформації об’ємом в один кадр — не більше як 5 с;
— час передачі сигналів із ПЗЧ до центру АСЗОУ, фіксуючих від’їзд – прибуття техніки не більше як 5 сек.;
— максимальна кількість заявок про НС, що водночас можуть обслуговуватися системою — 20 ;
— коефіцієнт готовності обчислювального комплексу повинен бути не нижче 0,995;
— середнє напрацювання системи на відмову при виконанні функції висилки техніки на пожежу – не менше 500 годин при можливості безвідмовного виконання даної функції 0,95;
— вірогідність виникнення помилки у складі техніки, вибраної для ліквідації пожежі – не більше 0,0001.
Контроль основних технічних показників АСЗОУ призначений для оцінки якості функціонування АСЗОУ.
Контроль технічних показників проводиться за допомогою спеціальної тест-програми і обробки статистичної інформації шляхом порівняння одержаних величин основних оперативно-технічних показників із значеннями показників, що припустимі для даного комплексу АСЗОУ.
При відхилені величини хоч би одного основного оперативно-технічного показника за межі припустимих для нього значень якість функціонування АСЗОУ вважається незадовільною. При цьому персоналом центру повинні бути вжиті заходи з діагностики і усунення причин погіршення якості функціонування АСЗОУ.
Контроль основних технічних показників не виключає необхідності проведення всіх контрольно-діагностичних процедур, передбачених в технічній документації на систему.