1 Аналітичний огляд

У вигляді літературного огляду надають критичний аналіз стану об'єкта дослідження, встановлюють тенденції розвитку досліджень, визначають напрямок дослідження в роботі. Розділ закінчують визначенням цілі та задач дослідження.

Обсяг розділу мусить складати 7 – 15 сторінок.

2 Методи дослідження

Описують обраний метод здійснення дослідження (аналітичний, експериментальний та інше). Наводять опис обчислювальних та програмних засобів, лабораторного устаткування та засобів виміру досліджуваних параметрів технологічного процесу, які підлягають наступному аналізу. При застосуванні експериментального дослідження обґрунтовують вибір незалежних змінних та параметрів, визначають діапазони їхньої зміни. Наводять план проведення експериментів, описують метод виготовлення необхідних зразків, наводять схеми виміру параметрів після кожної технологічної операції.

Обсяг розділу до 10 сторінок.

3 Результати попередніх досліджень

Наводять та роблять початковий аналіз результатів попередніх досліджень. Доцільно дати результати у вигляді таблиць. Проміжні дані та викладення слід надавати у повному обсязі.

Обсяг розділу повинен бути до 15 сторінок.

Зміст розділів 2 та 3 може бути скоригований студентом за погодженням наукового керівника відповідно до розробляємої тематики курсового проекту у формі НДР.

Висновки (орієнтовний обсяг 1-2 стор.) розпочинають з нової сторінки. У висновках наводять основні положення методики досліджень, конкретні результати досліджень, їх значущість, можливість використання, очікувану техніко-економічну чи іншу ефективність, пропозиції про напрямки подальшого дослідження.

Текст висновків поділяють на пункти.

З нового аркуша наводиться ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ на літературні джерела. Перелік повинен включати джерела, які використані під час виконання курсового проекту. У відповідних місцях у тексті роботи посилання слід наводити за порядковим номером згідно переліку у квадратних дужках. Джерела розташовують у тій черзі, в якій вони вперше зустрічаються у тексті розрахунково-пояснювальної записки.

Оформляється перелік посилань відповідно до вимог ДСТ 7.1-84 "Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги та правила складання" та ДСТ 7.32-91.

У розділ ДОДАТКІВ доцільно звести допоміжні матеріали, отримані під час виконання курсового проекту у формі НДР. До їх числа можна віднести: проміжні математичні докази, таблиці, графіки, бази даних, що були використані у розрахунках, опис другорядної апаратури та приладів, із застосуванням яких виконувалися дослідження, первинні (не піддані аналізу та обробці) результати експерименту, тощо.

Усі додатки, крім демонстраційних слайдів, повинні мати посилання в тексті пояснювальної записки.

Першим обов’язковим додатком є паперовий комплекс слайдів демонстраційного матеріалу. Комплект повинен бути узгодженим у встановленому порядку.

ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА повинний відповідати встановленої в ДонНТУ формі (додаток Е).

5.2 Складові частини та зміст розділів курсового проекту у вигляді проекту реконструкції цеху або удосконалення технології виробництва

Курсовий проект у вигляді проекту реконструкції цеху складається з пояснювальної записки та графічної частини.

У загальному випадку, пояснювальна записка курсового проекту повинна містити:

- ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ

- ЗАВДАННЯ

- РЕФЕРАТ

- ЗМІСТ

- ВСТУП

- виробничо-технологічна частина проекту

- ВИСНОВКИ

- ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

- ДОДАТКИ

- ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА

Зміст розділів пояснювальної записки до курсового проекту у цьому випадку має наступний вигляд.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ курсового проекту у вигляді проекту реконструкції цеху є першою сторінкою пояснювальної записки та основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документів. Він повинен мати встановлену в ДонНТУ форму (додаток Ж).

Зразок листа ЗАВДАННЯ на курсовий проект у вигляді проекту реконструкції цеху, який встановлений у ДонНТУ, наведено у додатку И.

Вимоги, щодо оформлення РЕФЕРАТУ до курсового проекту у вигляді проекту реконструкції цеху, за формою та змістом аналогічні вимогам до реферату на курсовий проект у формі НДР з тією різницею, що об'єктом дослідження є об'єкт проектування.

Приклад оформлення реферату до курсового проекту наведено у додатку К.

Вимоги до ЗМІСТУ курсового проекту у вигляді проекту реконструкції цеху аналогічні вимогам до змісту курсового проекту у формі НДР.

Приклад оформлення змісту курсового проекту у вигляді проекту реконструкції цеху наведено у додатку Л.

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність виробничих задач, які розв'язуються в проекті, у напрямку підвищення ефективності виробництва, удосконалення його організаційної структури, технічного та технологічного переозброєння та інше.

Матеріал вступу слід викладати невеликими абзацами, без докладних та розгорнутих пояснень, бо надалі це буде зроблено в наступних розділах проекту. В останньому абзаці вступу надається мета курсового проекту.

Обсяг вступу - 1-2 сторінки.

1 ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ включає наступні підрозділи

1. Опис існуючого обладнання цеху (ділянки)

У цьому підрозділі записки під час реконструкції агрегату (цеху або ділянки) або удосконалення технології виробництва надається: схема розташування обладнання (обов’язково) з переліком головного та допоміжного устаткування, стисла характеристика обладнання агрегату та послідовність його розташування у технологічному потоці.

1.2 Опис існуючої технології виробництва найбільш близького виду металопродукції до визначеного в завданні на курсовий проект.

У цьому розділі записки надається опис існуючої технології виробництва металопродукції, яка визначена як аналог, тобто технології до реконструкції, стислий опис технологічних потоків, температурний режим обтиску у вигляді таблиці (обов’язково), режими термічної обробки (якщо передбачена), характеристику робочого інструменту (валків, волок і т.д.) та інше.

Матеріал розділу не повинен бути простим відтворенням пунктів технологічної інструкції з ділянки або агрегату, а повинен містити аналіз існуючого стану (положення). Для цього технологічний процес в цілому необхідно розподілити на окремі технологічні операції та проаналізувати їх, з погляду можливості використання без зміни під час рішення задач курсового проекту (тобто, чи може дана технологічна операція і обладнання, на якому вона виконується без зміни, забезпечити досягнення цілі, яка передбачена у курсовому проекті – розробка технології виробництва визначеного в завданні на курсовий проект виду металопродукції (обов’язково), подальше підвищення якості продукції, розширення сортаменту, зниження енергоємності та інше). Для зручності наступної розробки заходів щодо реконструкції, усі виявлені недоліки існуючої технології доцільно навести за формою таблиці 5.1.

До числа технічних недоліків, як правило, відносять: фізичний знос обладнання, вузький діапазон регулювання технологічних параметрів, недосконалість конструкцій застосованого в потоці стану основного та допоміжного обладнання.

Таблиця 5.1 - Аналіз недоліків існуючого в цеху технологічного процесу відповідно до умов виробництва зазначеного в завданні виду металопродукції

Технологічна операція	Недоліки
	технічні	технологічні	організаційні

До переліку організаційних недоліків варто відносити застосування застарілих методів організації основних та допоміжних операцій під час виробництва прокату та обслуговування обладнання, недосконалість транспортних операцій та перехрещення вантажопотоків у межах цеху, відсутність необхідних систем спостереження, контролю та оперативного керування технологічним процесом або інше.

1.3 Тенденції розвитку виробництва визначеного в завданні виду металопродукції

У підрозділі необхідно навести стислий аналіз світових тенденцій розвитку прокатного (дрібно-, середньо-, великосортного, листопрокатного), волочильного, трубного або ковальсько-штампувального виробництв - у залежності від приналежності до них об'єкту курсового проектування.

Наведений аналіз сучасних напрямків розвитків розглянутого стосовного до визначеного в завданні на курсовий проект виробництва, дозволить в майбутньому вірно визначити напрямки вирішення задач, які передбачені для розв’язування завданням, а також оцінити прогресивність запропонованих у проекті рішень.

1.4 Розробка заходів щодо реконструкції стану (ділянки) або удосконалення технології виробництва

В зв’язку з тим, що технологічні задачі, в більшості випадків, не мають однозначного рішення, у підрозділі на підставі недоліків, які були виявлені у підрозділі 1.2 та з урахуванням тенденцій, які зазначені у підрозділі 1.3 необхідно запропонувати 2-3 варіанта реконструкції (удосконалення) об'єкту проектування (стану, ділянки, технологічного процесу). На підставі оцінки переваг та недоліків кожного з варіантів (з обов’язковим урахуванням економічного стану підприємства), необхідно визначити базовий варіант реконструкції (удосконалення), ефективність якого буде перевірена в подальшому під час дипломного проектування розрахунковим шляхом.

Для базового варіанту реконструкції (удосконалення технології) виробляється науково-технічне (інженерне) обґрунтування втілення запропонованого варіанту корегування (удосконалення) технології виробництва або реконструкції виробничої структури цеху (ділянки).

При проектуванні нового прокатного (волочильного), трубного, штампувального цеху (ділянки) у цьому пункті надається обґрунтування вибору схеми технологічного процесу для різних видів продукції та виробничої структури цеху (ділянки) з урахуванням сучасних тенденцій розвитку, наведених у підрозділі 1.3.

2 Розробка технології виробництва продукції після реконструкції цеху (ділянки) або удосконалення технології

У цьому підрозділі курсового проекту здійснюється обов’язкова розробка технології виробництва (прокатки, штампування, волочіння, гнуття, калібрування, пресування або іншого виду обробки металу тиском) одного виду (профілю) металопродукції, який попередньо був визначений в завданні на курсове проектування.

2.1 Опис технологічного процесу відповідно до обраної схеми реконструкції (удосконалення)

З урахуванням запропонованих заходів надається поопераційний опис технологічного процесу після реконструкції і стисла технічна характеристика обраного обладнання, та розробляється технологічний план цеху.

У випадку проектування нового прокатного (волочильного), трубного, штампувального цехів (ділянок) на підставі обраної в підрозділі 1.4 схеми надається поопераційний опис технологічного процесу і обґрунтування параметрів обраного обладнання. Якщо потрібно за технічною характеристикою обраного або реконструйованого агрегату розраховується пропускна здатність основного та допоміжного обладнання. Особисто слід підкреслити, що поопераційний опис технології і обладнання на агрегаті (ділянці) після реконструкції слід розглядати від передачі заготовки в цех до відвантаження готової продукції споживачу.

Обов’язковим додатком до цього підрозділу є креслення плану цеху (ділянки), оформлене відповідно до вимог ЄСТД, на якому обов’язково позначаються внесені зміни. Специфікація до креслення плану цеху (ділянки) надається тільки у вигляді додатка відповідно до форми наведеної у додатку М методичних вказівок.

Специфікація підшивається до тексту пояснювальної записки.

Оформлення специфікації на кресленні заборонено. У випадку, якщо студентом наведена специфікація на кресленні, останнє вважається не оформленим і підлягає переробці відповідно до попередньо визначених вимог.

2.2 Температурні режими нагрівання, деформації і охолодження

Обсяг цього підрозділу залежить від завдання на курсовий проект. В залежності від рівня, завдання може містити як всі складові, які визначені в назві підрозділу, так і окремі його складові, наприклад: розрахунок температурного режиму прокатки, тобто визначення температури у кожному проході.

Для умов холодної пластичної деформації даний підрозділ може містити розрахунки температури, які пов’язані з деформаційним розігрівом металу.

Розрахунки температурних режимів обов’язково зводяться у відповідні таблиці.

2.3 Розрахунок швидкісних режимів деформації та часу деформації

Розрахунки швидкісних режимів деформації, а саме швидкості прокатки, швидкості волочіння і тощо, виконуються у зв’язку із внесеними змінами у технологічний процес. У цьому випадку слід визначити і загальний час деформації з метою оцінки можливої ефективності процесу.

У випадку, якщо швидкісний режим не змінюється, в тексті записки наводиться діючий режим деформації, який дозволяє виконати визначену ціль курсового проекту, тобто – виробництво зазначеного виду металопродукції.

Розрахунки швидкісних режимів деформації та часу деформації обов’язково зводяться у відповідні таблиці.

2.4 Розрахунок режимів деформації та калібровки робочого інструменту

У цьому підрозділі наводяться результати розрахунків, які пов’язані з визначення режимів обтисків по проходах, калібрування робочих валків, маршрутів волочіння або технологічної карти кування з обов’язковим описом залученої методики або програми розрахунку, а також обов’язковою перевіркою працездатності розроблених режимів по обмеженнях (кут захоплення, можливості обладнання та інше).

Результати розрахунків режимів деформування обов’язково зводяться у відповідні таблиці та обов’язково відображаються у демонстраційному матеріалі.

Результати розрахунків калібровки робочого інструменту (валків, штампів і тощо) обов’язково оформлюються графічно у вигляді креслень згідно з вимогами ЄСТД. Розроблені креслення під час захисту роботи виступають демонстраційним матеріалом.

2.5 Розрахунок енергосилових параметрів процесу

Розрахунок енергосилових параметрів процесу виконується відповідно до розробленому у підрозділі 2.4 режиму деформування. Виконані розрахунки енергосилових параметрів підлягають обов’язковій перевірці з прийнятих параметрів приводу устаткування для здійснення процесу деформації: потужність приводу, момент крутіння на валу двигуна, тощо.

Розрахунки енергосилових параметрів процесу деформування необхідно виконувати із застосуванням сучасних ПЕОМ та обов’язковим описом залученої методики або програми розрахунку.

Результати розрахунку енергосилових параметрів процесу деформації обов’язково оформлюються у вигляді відповідних таблиць та відображаються у демонстраційному матеріалі.

ВИСНОВКИ

В стислій (тезовій) формі надаються підсумки виконаного у всіх розділах курсового проекту, переконливо влаштовується обраний варіант подальшого розвитку підприємства або технології виробництва.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Оформляється відповідно до вимог ДСТ 7.1-84 "Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги та правила складання" та ДСТ 7.32-91.

Консультацію, щодо оформлення переліку джерел, які були використані можливо отримати у нормоконтролера кафедри.

Вимоги до змісту ДОДАТКІВ аналогічні вимогам до додатків пояснювальної записки до курсового проекту у формі НДР. Крім специфікації креслень, додатково надається специфікація позицій до кожного креслення (якщо вони є) (додаток М).

Обов’язковим додатком є аркуші демонстраційного матеріалу (з титульним листом), які виносять на захист дипломного проекту.

ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА

Повинен відповідати встановленій в ДонНТУ формі (додаток Е).

В зв’язку з тим, що розділ 2 містить професійно-спрямовану частину курсового проекту, його обсяг повинен складати близько 2/3 загального обсягу пояснювальної записки.