Баптисти – неопротестанти.

На сам перед, що є неопротестантизмом, і взагалі «нео…» Головний початок цього береться на власних переживаннях, або на особистому досвіді. Нажаль в таких випадках людьми керує не свідоме рішення, на підвалинах богослівя, а саме емоції на основі амбіцій, і це майже завжди виходить за межі всіх деномінацій.

Тому не на власних переживаннях випробовується біблійна істина, а навпаки – всіляка оцінка людського досвіду(імпирізму) повинна будуватись на біблійних підвалинах, і ніяк інакше.

В Амстердамі Сміт зустрівся з менонітами та почав під їх впливом вивчати Н.З., беручи участь у богословських диспутах. І як результат цього він прийшов до висновку, що хрещення по вірі після покаяння, є необхідною апостольською умовою. Тому у 1608 або на початку 1609 році він хрестив сам себе, а потім хрестив інших членів своєї громади, біля 40-ка чоловік. Так стала формуватися перша баптистка церква. Отже, 1609 рік вважається датою появи сучасного баптизму. Неопротистанські громади почали з’являтися десь у кінці 19-20 століть.

Реформатори спасали християнство від небіблійних вигадок таким девізом: «Sola Scriptura» - «Лише одне Писання». Не можна вийти за рамки істини, не набуваючи богословського хаосу, та духовної катастрофи.

Міф – десятий

Баптисти оббирають своїх прихожан.

На основі того, що сказано буде нижче, баптизм називають містичною релігією в якій практикується самокатування, паломництво, прилюдна сповідь, пронизуюча музика, пожертви, духовні острахи, епитимьї за гріхи, і маса підозрілого. Деякі навіть стверджують, що баптисти на своїх зібраннях використовують крайній гіпноз з ціллю збагачення. Навмисне вводячи людей в такий полу-свідомий стан, через духовно-фізичну ейфорію, вони зводять прихожан нібито до власного рішення віддавати свої маєтки. Такий стан можна назвати екстазом, або ентузіазмом який може бути викликаним втриманням від сну, та їжі (постом), а пояснюється це якимись релігійними очікуваннями чогось.

Все ж інтелектуально поважаюча себе людина, цілковито дізнавшись про основи баптизму відразу побачить неабияку різницю між цими вигадками та реальністю. Баптистів не даремно називають громадою однієї книги. Все, що йде в розріз «Диханню Бога» ми права не маємо сприймати за істину. Духовна людина не може захоплюватися трансами, екстазами та емоційно гіпнотичними вкрай методами, які порушують не тільки людські права щодо волі, а й супротивні нашому Богу. Тому якщо і є випадки перейняття майна, то вони завжди супроводжуються свідомою тверезістю того хто віддає, та присутністю світків які є не упередженні в цьому питанні, це для того, щоб зберігалася підзвітність як зовнішніх так і внутрішніх.

Усвідомлюючи вище сказане кожен може бачити, що і цей міф є повною нісенітницею, бо Церква Божа (баптизм) права не має красти, чи то бажати маєтків ближнього.

Наша з вами сучасність має ще багато міфів, байок, казок, щодо баптизму.

11. Баптисти не поважають хреста

12. Баптисти бідні обмежені та не освідченні люди (мракобіси)

13. Баптисти зацикленні на кінці світу (пророкуючи, тлумачачи суб’єктивність другого приходу).

14. Баптисти пацифісти і з цього не патріоти.

15. Баптисти не являються меценатами.

16. Баптисти расисти.

17. Баптисти креаціоністи (хоч це більше позитив, але все можна представити по різному).

18. Баптисти дискримінують жінок.

19. Баптисти не екуменісти. В цьому випадку негативні сторони використовують проти нас. Потрібно детальніше…

20. Баптисти мають «ночі гріха»