- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
1.3.13. Кавітація в насосах.
Кавітація - це процес порушення суцільності потоку рідини в тих місцях, де тиск, знижуючись, сягає деякої критичної величини. При практичних розрахунках за цю критичну величину приймають тиск насиченого пару рідини при даній температурі.
Якісна зміна структури потоку, яка визвана кавітацією, приводить до зміни режиму роботи насоса. Ці зміни називають наслідками кавітації.
При виникненні кавітації відбуваються такі процеси:
В тих місцях потоку, де тиск падає до критичного, виникає багато бульбашок, наповнених паром рідини і газами, що виділяються із розчину. Знаходжуючись у зоні пониженого тиску, бульбашки зростають і перетворюються у великі кавітаційні каверни.
* В тих місцях, де виникають каверни, змінюється ефективна форма проточної частини насоса, що викликає місцеві підвищення швидкості руху рідини і збільшення втрат напору. Це погіршує енергетичні параметри насоса і знижує його коефіцієнт корисної дії.
* Нестійкість кавітаційної зони викликає пульсацію тиску в потоці. Під дією цієї пульсації може виникати вібрація насоса.
* Кавітаційні бульбашки захоплюються потоком рідини і переносяться в зону підвищеного тиску. Там вони дуже швидко зникають. Це призводить до гідравлічних мікроударів в місцях зникнення бульбашок. При зникненні кожної бульбашки виникає негучний стук. Накладення один на одного багатьох таких стуків призводить до появи характерного шипіння, яке, майже завжди, виникає при кавітації.
* Кавітація призводить до зруйнування поверхні, на якій вона виникає. Це руйнування - один із найнебезпечніших наслідків кавітації і називається він кавітаційною ерозією. Різні матеріали по різному піддаються кавітаційній ерозії. Дуже руйнуються чавун та вуглецева сталь.
Для
попередження виникнення кавітації
необхідно вірно визначати геометричну
висоту усмоктування насоса і не допускати
її завищування. При цьому величина Dh
і
є тим кавітаційним запасом енергії,
який запобігає занадто глибокому падінню
тиску і не дозволяє виникати кавітації.
Для визначення Dh
С.С.Руднєвим
запропонована емпірична формула
Dh
,
де: n
- кількість обертів робочого колеса за
хвилину; Q
- подача
насоса в м3/с;
С
-
коефіцієнт, який залежить від конструктивних
особливостей насоса (С
=600-1300). Для насосів з двобічним входом
рідини в робоче колесо в цю формулу слід
підставляти половину подачі насоса.
Якщо кавітація виникає на діючій насосній установці, де змінити геометричну висоту усмоктування неможливо, то шкідливі наслідки кавітації можна зменшити такими засобами:
* Покращення якості матеріалів (тобто слід використовувати матеріали, які більш стійкі до кавітаційної ерозії).
*Нанесення захисного покриття на поверхню, яка руйнується.
- наплавка поверхні твердими сплавами;
- металізація поверхні в холодному стані;
- місцеве закалювання поверхні, та інші.
* Впуск невеликої кількості повітря в усмоктувальний патрубок насоса.
* Перепуск невеликої кількості води із напірного трубопроводу в усмоктувальний патрубок насоса.
* Установка водоструминного насоса на усмоктувальний трубопровід насоса.
