- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
Для розширення поля роботи насоса в практиці проектування і експлуатації часто використовують обточування робочого колеса насоса, тобто зменшують зовнішній діаметр колеса D2
Подачу Qобт і напір Нобт насоса із робочим колесом, яке обточено до діаметра Dобт можна визначити із рівнянь закону подібності, якщо відомі подача Q і напір Н насоса з номінальним (необточеним) колесом діаметром D .
Із закону подібності при n = const i b2 = const маємо:
і
Але практика показала, що для відцентрових насосів з коефіцієнтом швидкохідності ns < 150 кращі результати дають формули:
Це пояснюється тим, що при обточуванні змінюється не тільки зовнішній діаметр робочого колеса, але і робочий кут лопатки b2 .
При розрахунках обточування за останніми формулами режимні точки переміщуються по квадратичних параболах з вершинами у початку координат, а характеристики Q - H насоса із обточеним колесом будуються аналогічно характеристикам з іншою частотою обертання.
Коефіцієнт корисної дії відцентрового насоса при обточуванні робочого колеса можна розрахувати за формулою Муді:
(
11 )
Приблизно можна вважати, що при обточуванні робочого колеса в межах допустимої величини, к.к.д. насоса зменшується на 1% на кожні 10% обточки при ns < 200, і на 1% на кожні 4% обточки при ns = 200 - 300 .
В залежності від коефіцієнта швидкохідності найбільша обточка робочого колеса не повинна перевищувати таких значень:
При
ns
<
120
%
При
120 <
ns
<
200
%
При
200 <
ns
<
300
%
Обточування робочих колес діагональних (напівосьових) та осьових насосів не рекомендується.
Малюнок.17
Для
розв’язання цієї задачі за допомогою
формул перерахунку будують параболу
подібних режимів, яка проходить через
точку А
(дивися
приклад 2 із попереднього параграфа).
Рівняння цієї параболи має вигляд:
Задавшися різними значеннями витрат
Q1;
Q2;
Q3,
вираховують відповідні значення напорів
Н1;
Н2;
Н3
і
будують параболу подібних режимів 1;
А; 2; 3. Перехрещення
цієї параболи з кривою Q-H
дає точку Б
,
яка після обточування переміститься у
точку А.
Після цього визначають діаметр обточеного
колеса прийнявши Qобт
= Qa:
.
Окрім того перевіряють величину Dобт
за
формулою:
Вираховують процент обточки (D - Dобт) 100 / D і порівнюють його із допустимим для даного типу насосів. За величиною проценту обточки, або за формулою ( 11 ), визначають величину зниження коефіцієнту корисної дії насоса.
Для побудови характеристики Qобт - Hобт після того, як знайдено Dобт , на характеристиці Q-H беруть кілька довільних точок і вираховують координати , куди ці точки перемістяться після обточування (дивися приклад 1 із попереднього параграфа). Потім через отримані точки проводять плавну криву, яка і буде характеристикою Qобт - Hобт насоса із робочим колесом, обточеним до величини Dобт .
