- •Розділ 1 Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку
- •Розділ 2 Еволюція економічної діяльності держави
- •2.1 Сутність економічної діяльності держави
- •2.2 Державний сектор економіки і його роль
- •2.3 Динамізм економічної діяльності держави
- •Розділ 3 Економічні функції держави
- •Необхідність втручання держави в економіку країни зображено на рисунку 3.1.
- •Необхідність втручання
- •3.1 Механізм державного регулювання ринкової економіки
- •3.2 Державна підтримка малого бізнеса
- •3.3 Державне регулювання цін
- •3. 4 Зовнішньоекономічні зв’язки та політика держави
- •3. 5 Розробка державних програм і прогнозів
- •Розділ 4 Ринок і держава: реалії України
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2 Еволюція економічної діяльності держави
Економічні функції держава виконує протягом багатьох століть. Вона законодавчо запроваджувала загальні правила, тобто систему нормативних актів, які регулюють економічну діяльність. Однак у цілому економічна роль держави ще на початку XX от. залишалася доволі обмеженою, а національне виробництво було майже винятковою сферою приватного бізнесу.
Характерним для останніх років є загострення дискусій з приводу ролі держави, а саме державного регулювання, в соціально-економічному розвитку країни.
Еволюція наукових поглядів на економічну роль державного регулювання економіки налічує багато століть. Вона бере початок від доби розвитку інституту державності, коли на державну владу, що зосереджувалась в руках князя, короля чи імператора, стали покладатись такі функції як військовий захист населення, підтримання правопорядку, гарантування певних прав та свобод громадян. При цьому практика нерідко випереджала наукове її обґрунтування.
У XVIII столітті класики економічної теорії стверджували, що держава не повинна втручатися в економічну діяльність членів суспільства. За висновком А. Сміта на ринку діє «невидима рука», яка врівноважує попит та пропозицію. Насправді ринковий механізм протягом століть забезпечував нормальне регулювання економіки.
Але глибока світова економічна криза продовж 1929-1933 років показала, що на новому етапі розвитку продуктивних сил ринковий механізм не спроможний розв’язувати всі економічно-соціальні проблеми суспільства.
Тому відомий економіст Джон Кейнс обґрунтував теорію, за якою держава має активно втручатися в економічні процеси, з метою їх регулювання і не припущення економічних криз.
У кінці ХІХ і на початку ХХ століття відбулoся інтенсивне нагромадження капіталу і утворення великих монополій, які значно обмежили конкуренцію і дію ринкового механізму – це спричинило негативні наслідки для країн. Тому перед урядом постало завдання сформувати антимонопольне законодавство і спрямувати діяльність компаній в правове русло.
Інтенсивний розвиток промислового виробництва значно збільшилося використання природних ресурсів і посилився негативний вплив на природне середовище. Тому виникла потреба в державному регулюванні природних процесів.
Еволюція теоретичних уявлень про роль держави в економіці:
- Меркантилісти вважали багатством країни золото і срібло, заохочували накопичення їх у країні. Відстоювали економічну політику протекціонізму.
- Фізіократи вбачали основну роль держави в створенні умов для розвитку сільського господарства як єдиної продуктивної сфери.
Класична теорія саморегулювання визнає ринковий механізм найкращим інструментом, який ефективно регулює розподіл ресурсів:
Aвтоматично встановлює рівновагу між попитом і пропозицією. Роль держави полягає у забезпеченні законності та порядку.
Марксизм декларує відміну приватної власності. Держава повністю, свідомо та цілеспрямовано контролює економічну діяльність, розподіл ресурсів, доходів.
Кейнсіанство вважає, що система ринкових відносин не є досконалою і саморегулюючою, що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити лише активне втручання держави в економіку.
Неокласичні теорії ( монетаризм , раціональних очікувань, економіки пропозиції, розглядають ринкову економіку як таку, ща здатна до автоматичного саморегулювання; роль держави обмежується жорсткою грошово-кредитною політикою ).
Неокейнсіанство не передбачає втручання держави у відносини власності. Усі заходи державного регулювання стосуються сфери обігу, перерозподілу доходів.
Неокласичний синтез є теоретичною основою змішаної системи державного регулювання економіки.
Соціально-інституціональний напрям пропонує посилити вплив соціально-психологічних та політичних чинників ( інститутів ) на економічний розвиток.
Необхідність втручання держави в економіку є атрибутом соціально-орієнтованої ринкової економіки. Розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість досягти високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку і соціальної справедливості.
