
- •Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості
- •1. Загальна частина
- •2. Класифікація витрат
- •3. Групування витрат за економічними елементами
- •16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- •17. До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на:
- •19. Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до п(с)бо 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.
- •28. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- •37. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
- •41. До витрат на виплату основної заробітної плати належать:
- •42. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
- •43. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- •44. Премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі:
- •45. Гарантійні та компенсаційні виплати:
- •46. Оплата відпусток:
- •47. Оплата іншого невідпрацьованого часу:
- •48. Інші витрати на оплату праці:
- •50. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:
- •52. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •53. Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •83. До інших необоротних матеріальних активів належать:
- •105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:
- •106. Витрати на відрядження фізичних осіб.
- •112. Витрати на транспортне обслуговування.
- •115. Витрати на охорону праці.
- •119. Витрати зі страхування ризиків.
- •120. Витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень.
- •121. Витрати на проведення рекламних заходів
- •127. Виграти на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів.
- •130. Плата за землю.
- •131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •132. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
- •133. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
- •134. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
- •135. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •136. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.
- •137. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
- •138. Рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.
- •139. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України.
- •140. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
- •141. Портові збори.
- •144. Збір за парковку автотранспорту.
- •145. Готельний збір.
- •146. Податок з реклами.
- •147. Комунальний податок.
- •148. Збір на право використання місцевої символіки.
- •149. Витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
- •151. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами.
- •153. Витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку.
- •154. Компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт).
- •155. Витрати підприємства, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами.
- •4. Визнання витрат
- •5. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції
- •167. До статті калькуляції "Сировина та матеріали" включається вартість:
- •173. До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:
- •177. У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються контрагентські поставки і роботи.
- •197. Зворотні відходи оцінюються:
- •207. Для контролю за використанням сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива на виробництві і виявлення відхилень від норм застосовуються такі основні методи:
- •228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:
- •234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
- •257. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:
- •1) Витрати на управління виробництвом:
- •7) Витрати на охорону праці:
- •9) Плата за використання та обслуговування засобів сигналізації за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.
- •10) Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:
- •11) Місцеві податки і збори:
- •258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
- •262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:
- •268. До статті калькуляції "Втрати від браку" належать:
- •275. Собівартість внутрішнього поправного браку включає:
- •292. Попутна продукція оцінюється:
- •6. Особливості формування собівартості продукції при використанні давальницької сировини
- •7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво
- •328. Відрахування на соціальні заходи.
- •8. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •9. Методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції
- •382. Розрахунок фактичної собівартості при попередільному методі виконується у такому порядку:
- •10. Облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах
- •11. Облік незавершеного виробництва
- •12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
- •13. Витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •3) Витрати на обслуговування виробничого процесу:
- •1) Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:
- •2) Витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:
- •3) Витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:
- •4) Витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:
- •5) Фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:
- •6) Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
- •7) Витрати на зберігання, навантаження, розвантажування й пакування продукції:
- •8) Податки та збори встановлені законодавством України:
- •9) Інші витрати, пов'язані із збутом продукції.
- •14. Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції
- •Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування
- •Номенклатура статей загальновиробничих витрат
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
- •Номенклатура статей інших виробничих витрат
- •Перелік попутної продукції в окремих галузях промисловості
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв
- •Відомість зведеного обліку витрат на виробництво за 20__ p.
- •Калькуляція
- •Калькуляція
- •Перелік документів нормативно-законодавчої бази
12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
425. Зведений облік витрат на виробництво - це узагальнення за об'єктами обліку усіх витрат за місяць з урахуванням змін залишків незавершеного виробництва і калькулюванням (визначенням) фактичної виробничої собівартості випущеної продукції (виконаних робіт, послуг).
426. У зведеному обліку витрати групуються за видами продукції (групами однорідної продукції), замовленнями, переділами, цехами тощо. Методика зведеного обліку і порядок складання звітної калькуляції залежать від типу виробництва, кількості видів продукції, що випускається, структури управління виробництвом, а також від застосовуваних методів обліку і калькулювання собівартості продукції.
Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі зведених даних, одержаних у результаті обробки первинної документації.
На підприємствах із цеховою структурою управління зведений облік забезпечує виділення в собівартості продукції витрат окремих цехів. На підприємствах з безцеховою структурою управління зведений облік витрат на виробництво ведеться за видами продукції в цілому по підприємству. Дані зведеного обліку використовуються під час складання калькуляції фактичної виробничої собівартості продукції.
427. Для правильної побудови обліку зведення витрат важливе значення має правильне визначення поняття "напівфабрикати (напівпродукти)".
Напівфабрикат (напівпродукт) - це продукт окремих технологічних фаз (переділів, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти ще одну або кілька технологічних фаз (переділів тощо) обробки, перш ніж стати готовою продукцією, але для даної стадії (фази, переділу) він є закінченим.
Якщо напівфабрикат для даної фази (переділу) є готовим і призначеним для іншого виробництва за межами підприємства, тобто реалізується, його облічують як готову продукцію, наявність якої на методику обліку зведення витрат не впливає. Якщо напівфабрикат (напівпродукт) призначений для подальшої обробки на цьому підприємстві, його міжцеховий рух облічується.
428. Облік витрат на виробництво може здійснюватися без бухгалтерського перерахування собівартості напівфабрикатів власного виробництва, якщо вони передаються з цеху в цех (безнапівфабрикатний варіант). У цьому разі витрати на виготовлення напівфабрикатів, деталей і вузлів враховуються в цехах у розрізі статей витрат.
429. Якщо застосовується напівфабрикатний варіант обліку зведення витрат, ведеться системний облік руху напівфабрикатів на рахунках у ході технологічного процесу (витрати на виготовлення напівфабрикатів враховуються цехами за комплексною статтею "Напівфабрикати власного виробництва"). Передавання напівфабрикатів із цеху в цех або на склад відображається на рахунках як у кількісних, так і у вартісних показниках. З цією метою собівартість напівфабрикату кожного цеху обчислюють щомісяця шляхом сумування власних витрат та витрат, прийнятих від цехів попередньої обробки. При цьому собівартість готового продукту визначається послідовним нашаруванням витрат кожного цеху у ході технологічного процесу.
Застосування напівфабрикатного варіанта обліку витрат обумовлено наявністю великого асортименту та кількості напівфабрикатів власного виробництва і тим, що одні й ті ж напівфабрикати споживаються одночасно кількома різними цехами, а також нормуванням втрат вихідної сировини та матеріалів на напівфабрикати (напівпродукт), а не на кінцеву продукцію виробництва.
430. У разі застосування напівфабрикатного варіанта обліку передавання напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху (переділу) до іншого відображається в обліку за фактичною виробничою собівартістю. Крім обліку за фактичною виробничою собівартістю, напівфабрикати власного виробництва враховуються в поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з наступним доведенням планової (нормативної) собівартості напівфабрикатів до фактичної.
У звітній калькуляції собівартість напівфабрикатів власного виробництва (як у разі безнапівфабрикатного, так і у разі напівфабрикатного варіантів) включається до відповідних статей витрат, а в тих галузях, де напівфабрикати власного виробництва виділені в окрему статтю, на них складаються окремі калькуляції за встановленими статтями витрат.
431. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) того звітного періоду, до якого вони належать. Витрати в сезонних галузях промисловості включаються до витрат на виробництво у кошторисно-нормалізованому порядку.
Втрати відображаються в обліку того звітного періоду, в якому вони виявлені.
У разі виявлення неправильного або несвоєчасного віднесення витрат до собівартості продукції чи виявлення в результаті інвентаризації або перевірки нестач (надлишків) сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва і готової продукції в цехах, а також у разі виявлення помилок в обліку витрат, що відносяться до попередніх періодів, до собівартості продукції звітного місяця, вносяться необхідні виправлення.
432. Для ведення зведеного обліку витрат на виробництво застосовуються облікові регістри (відомості).
Форму такої відомості наведено в додатку 9 до цих Методичних рекомендацій.
Фактична виробнича собівартість готової продукції, виконаних робіт і послуг визначається так: витрати на незавершене виробництво на початок місяця плюс виробничі витрати за місяць, мінус витрати на незавершене виробництво на кінець місяця, мінус втрати остаточного браку, мінус втрати нестач незавершеного виробництва.
433. На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної виробничої собівартості.
Звітні калькуляції складаються на всі виготовлені підприємством види продукції.
Форму калькуляцій наведено в додатку 10 до цих Методичних рекомендацій.
У масових і багатосерійних виробництвах обчислюється середня собівартість одиниці продукції кожного найменування, що випускається у звітному періоді. В індивідуальному і дрібносерійному виробництвах обчислюється середня собівартість одиниці продукції серії (замовлення).
У галузях промисловості, де звітні калькуляції складаються щомісяця, квартальні та річні калькуляції обчислюються як середньозважені на основі місячних звітних калькуляцій.
У разі застосування нормативного методу обліку перед заповненням форми звітної калькуляції складається відомість розрахунку собівартості кожного виду продукції, в якій собівартість одиниці продукції визначається по цехах за окремими статтями витрат з виділенням витрат за нормами і відхиленнями від норм.