- •Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості
- •1. Загальна частина
- •2. Класифікація витрат
- •3. Групування витрат за економічними елементами
- •16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- •17. До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на:
- •19. Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до п(с)бо 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.
- •28. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- •37. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
- •41. До витрат на виплату основної заробітної плати належать:
- •42. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
- •43. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- •44. Премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі:
- •45. Гарантійні та компенсаційні виплати:
- •46. Оплата відпусток:
- •47. Оплата іншого невідпрацьованого часу:
- •48. Інші витрати на оплату праці:
- •50. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:
- •52. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •53. Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •83. До інших необоротних матеріальних активів належать:
- •105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:
- •106. Витрати на відрядження фізичних осіб.
- •112. Витрати на транспортне обслуговування.
- •115. Витрати на охорону праці.
- •119. Витрати зі страхування ризиків.
- •120. Витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень.
- •121. Витрати на проведення рекламних заходів
- •127. Виграти на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів.
- •130. Плата за землю.
- •131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •132. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
- •133. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
- •134. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
- •135. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •136. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.
- •137. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
- •138. Рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.
- •139. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України.
- •140. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
- •141. Портові збори.
- •144. Збір за парковку автотранспорту.
- •145. Готельний збір.
- •146. Податок з реклами.
- •147. Комунальний податок.
- •148. Збір на право використання місцевої символіки.
- •149. Витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
- •151. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами.
- •153. Витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку.
- •154. Компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт).
- •155. Витрати підприємства, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами.
- •4. Визнання витрат
- •5. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції
- •167. До статті калькуляції "Сировина та матеріали" включається вартість:
- •173. До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:
- •177. У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються контрагентські поставки і роботи.
- •197. Зворотні відходи оцінюються:
- •207. Для контролю за використанням сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива на виробництві і виявлення відхилень від норм застосовуються такі основні методи:
- •228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:
- •234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
- •257. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:
- •1) Витрати на управління виробництвом:
- •7) Витрати на охорону праці:
- •9) Плата за використання та обслуговування засобів сигналізації за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.
- •10) Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:
- •11) Місцеві податки і збори:
- •258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
- •262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:
- •268. До статті калькуляції "Втрати від браку" належать:
- •275. Собівартість внутрішнього поправного браку включає:
- •292. Попутна продукція оцінюється:
- •6. Особливості формування собівартості продукції при використанні давальницької сировини
- •7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво
- •328. Відрахування на соціальні заходи.
- •8. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •9. Методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції
- •382. Розрахунок фактичної собівартості при попередільному методі виконується у такому порядку:
- •10. Облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах
- •11. Облік незавершеного виробництва
- •12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
- •13. Витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •3) Витрати на обслуговування виробничого процесу:
- •1) Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:
- •2) Витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:
- •3) Витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:
- •4) Витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:
- •5) Фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:
- •6) Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
- •7) Витрати на зберігання, навантаження, розвантажування й пакування продукції:
- •8) Податки та збори встановлені законодавством України:
- •9) Інші витрати, пов'язані із збутом продукції.
- •14. Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції
- •Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування
- •Номенклатура статей загальновиробничих витрат
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
- •Номенклатура статей інших виробничих витрат
- •Перелік попутної продукції в окремих галузях промисловості
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв
- •Відомість зведеного обліку витрат на виробництво за 20__ p.
- •Калькуляція
- •Калькуляція
- •Перелік документів нормативно-законодавчої бази
258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Змінні загальновиробничі витрати прямо і повністю відносяться на виробничу собівартість виробленої продукції (на рахунок виробництва).
259. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення, тобто ця частина витрат зразу списується на рахунок собівартості реалізації. Розподілена частина постійних загальновиробничих витрат відноситься на виробничу собівартість продукції.
260. Слід зазначити, що абсолютно точного розподілу витрат на постійні і змінні не може бути, так як існують витрати, що містять в собі постійну і змінну частини. Так, оплата праці апарату управління виробництвом може включати в себе постійну частину - оклад і змінну частину - винагороди (премії) за збільшення обсягів виробництва, за високі досягнення у праці тощо. Крім того, затрати, які для одного підприємства є постійними, для іншого можуть бути змінними.
Перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.
261. Якщо випуск продукції за звітний період нижчий нормальної потужності підприємства, то загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності (витрати у межах нормальної потужності списуються на виробничу собівартість продукції, а понаднормальні витрати - на собівартість реалізованої продукції).
Якщо випуск продукції у звітному періоді вищий від нормальної потужності підприємства, то вся сума постійних витрат розподіляється і всі загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість.
262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:
а) виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років визначається нормальний та фактичний рівень виробничої потужності і сума змінних та постійних загальновиробничих витрат. При цьому треба враховувати технічні характеристики, змінний режим, експлуатаційне забезпечення, обсяг виробництва та інші умови в залежності від особливостей вибраної бази розподілу. При цьому змінні та постійні загальновиробничі витрати визначаються за фактичними обліковими даними минулих періодів. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних та змінних витрат, або за обліковими даними неможливо визначити фактичну суму таких витрат, то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат на одиницю продукції. Наприклад, витрати на електроенергію при незмінних тарифах будуть рости прямо пропорційно до росту обсягу виробництва. В зв'язку з цим суми змінних витрат можуть бути визначені як добуток обсягу виробництва на суму змінних витрат, розрахованих на одиницю продукції;
б) розраховуються коефіцієнти (нормативи) розподілу постійних та змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу (на 1 машино-годину, 1 виріб тощо) шляхом ділення суми постійних та змінних загальновиробничих витрат при нормальному рівні потужності на кількість відпрацьованих машино-годин, кількість одиниць продукції чи інших величин в залежності від вибраної бази розподілу;
в) розрахований коефіцієнт (норматив) на постійні загальновиробничі витрати помножується на фактичну величину вибраної бази розподілу за звітний період, одержана сума вважається розрахованою нормою постійних фактичних витрат звітного періоду;
г) розрахована норма постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюється з сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка в свою чергу визначається як різниця між загальною сумою фактичних загальновиробничих витрат за звітний період та сумою змінних фактичних витрат цього ж періоду, обчисленою прямим шляхом на підставі первинних документів).
Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а надлишок - нерозподіленими постійними витратами.
Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.
Суми змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат включаються до виробничої собівартості і розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до вибраної бази розподілу за розрахованими коефіцієнтами.
263. У хімічній промисловості, за винятком добувних виробництв, загально-виробничі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до суми основних витрат на переробку, включаючи матеріальні витрати на технологічні цілі, витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальне страхування та витрати на утримання й експлуатацію устаткування.
У добувних виробництвах загальновиробничі витрати розподіляються таким чином: одним способом добування хімічних руд - пропорційно до видобутку кожним кар'єром або шахтою; різними способами (відкритим і закритим) - пропорційно до основних витрат, до яких включаються матеріальні витрати (паливо й енергія для технологічних цілей), витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, витрати на утримання й експлуатацію устаткування.
264. Загальна величина загальновиробничих витрат, а також витрат на утримання та експлуатацію устаткування підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці ж витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової і товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва.
Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються до собівартості продукції, що виготовляється тільки цим цехом (в тому числі до собівартості робіт, послуг, які виконуються для інших цехів).
265. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування, які неможливо розподілити між окремими видами продукції за прямою ознакою або якщо вони не виділяються в окрему статтю калькуляції, включаються до загальновиробничих витрат і підлягають розподілу на постійні та змінні витрати у загальному порядку з подальшим їх розподіленням між окремими видами продукції.
266. До собівартості товарів народного споживання загальновиробничі витрати включаються:
- повністю в цехах, які спеціалізуються на виробництві цих товарів;
- частково - коли ці товари виготовляються поряд з основною продукцією у цехах, які не спеціалізуються на їх виготовленні. При цьому до собівартості товарів народного споживання включається відповідна частка загальновиробничих витрат, пов'язаних з виробництвом цих товарів. Для цього складається спеціальний розрахунок загально-виробничих витрат неспеціалізованих цехів.
267. У сезонних виробництвах для визначення планової, фактичної собівартості продукції витрати на обслуговування виробництва обчислюються виходячи із затвердженого річного кошторису цих витрат, обсягів продукції і норм витрат на одиницю продукції.
У разі зміни обсягу продукції до норм витрат вносяться необхідні корективи з тим, щоб забезпечити погашення витрат. Якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену за кошторисом, ці відхилення списуються на собівартість продукції того періоду, в якому мало місце перевищення.
На період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва відносяться до витрат майбутніх періодів.
Якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати.