228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на індивідуальне страхування та на інші соціальні заходи робітників, зайнятих виробництвом продукції, відповідно до законодавства.

229. Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються за ставками та у порядку, викладеному у пункті 53 цих Методичних рекомендацій.

230. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування здійснюються за ставками та у порядку, викладеному у пунктах 54 - 58 цих Методичних рекомендацій.

231. Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється у порядку, викладеному у пунктах 59 - 60 цих Методичних рекомендацій.

232. Розміри страхових внесків на індивідуальне страхування та на інші соціальні заходи установлюються відповідними законами України з кожного окремого виду страхування.

233. Суми відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та на індивідуальне страхування робітників включаються до витрат виробництва за умови, що витрати на оплату праці, на які вони нараховані, відносяться до витрат виробництва.

234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:

1) амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;

2) витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);

3) витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів;

4) сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами;

5) витрати на утримання цехових транспортних засобів;

6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Номенклатуру статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведено в додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

235. Амортизація основних засобів виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що належать підприємству, визначається у порядку, викладеному у пунктах N 72, 78 - 79, 87, 102 цих Методичних рекомендацій.

236. До спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення (малоцінних необоротних матеріальних активів) належать: моделі, опоки, кокілі, штампи, прес-форми, виливниці, спеціальні прокатні валки тощо, а також різноманітний спеціальний інструмент (різальний, вимірювальний, допоміжний) і спеціальні пристрої, строк корисного використання яких більше одного року.

Спеціальні інструменти і пристрої цільового призначення враховуються за їх первинною вартістю, що складається з витрат на придбання, спорудження або виготовлення.

237. Амортизація спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення визначається у порядку, викладеному у пункті N 85 - 87 цих Методичних рекомендацій.

238. Сума амортизації транспортерної стрічки визначається щомісячно з моменту навіски стрічки виходячи з нормативного строку її служби.

При достроковому вибутті транспортерної стрічки недосписана частина її вартості відноситься на собівартість продукції.

239. На підприємстві повинен бути організований відповідний кількісний облік малоцінних необоротних матеріальних активів, що передані зі складів підприємства в експлуатацію, по місцях їх експлуатації і відповідальних особах на весь період їх фактичного використання.

240. Витрати на технічний огляд, технічне обслуговування виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів відносяться у повному обсязі до експлуатаційних витрат (витрат на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт).

241. Технічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій або окрема операція, що підтримує працездатність або справність устаткування, цехового транспорту під час використання його за призначенням і не відноситься до поліпшення основних засобів.

Система технічного обслуговування включає в себе такі основні складники:

- щоденне обслуговування (перевірка технічного стану, виконання робіт з підтримки належного зовнішнього виду, усунення виявлених несправностей, санітарна обробка транспортного засобу);

- чергове технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2 для транспортних засобів відповідно 25 і 14 видів операцій);

- сезонне технічне обслуговування (виконується два рази на рік і включає 11 видів операцій);

- технічне обслуговування при консервації, а також на лінії.

При цьому регламентується як періодичність технічного обслуговування, так і перелік операцій та їх трудомісткість, що виконуються при проведенні технічного обслуговування (контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та очисні роботи тощо).

Технічне обслуговування не включає в себе заміну вузлів та агрегатів. Щодо окремих видів основних засобів існують спеціальні нормативні документи, що регламентують проведення технічного обслуговування.

Для дорожніх транспортних засобів та автомобільного транспорту застосовується Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. N 102, відповідно до п. 1.3 якого технічне обслуговування подається як "комплекс операцій або окрема операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберіганням і транспортуванням".

242. Витрати підприємства по заміні автошин та акумуляторних батарей, якщо така заміна здійснюється з урахуванням норм експлуатаційного пробігу, відносяться до технічного обслуговування.

В галузях економіки склад експлуатаційних витрат за об'єктами основних засобів регламентується галузевими інструкціями.

243. Система ремонтів виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів класифікується за певними ознаками:

а) за видами ремонти поділяються на:

поточні;

середні;

капітальні;

б) за засобом здійснення ремонти поділяються на:

ремонти, що виконуються господарським способом;

ремонти, що виконуються підрядним способом;

ремонти, що виконуються змішаним способом;

в) за відношенням до плану ремонти поділяються на:

планово-попереджувальні;

позапланові;

г) за відношенням до господарської діяльності ремонти поділяються на:

ремонти виробничих основних засобів;

ремонти невиробничих основних засобів;

д) за приналежністю основних засобів ремонти поділяються на ремонти об'єктів:

власних основних засобів;

орендованих основних засобів (взятих в оперативну оренду).

244. Поточний ремонт виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає у виконанні дрібних робіт з виправлення і часткової заміни окремих деталей виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів.

Поточний ремонт основних засобів виконується за необхідності (за результатами діагностування технічного стану об'єкта або за наявності несправностей).

До поточного ремонту транспортних засобів відносяться роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). При цьому будь-який ремонт агрегатів відноситься до поточного ремонту транспортних засобів.

Поточні ремонти основних засобів здійснюються з незначними проміжками часу, до одного року, і дають можливість постійно підтримувати їх в робочому стані.

На поточний ремонт однотипних основних засобів можуть відкриватися річні замовлення.

Приймання об'єктів виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів після закінчення поточного ремонту здійснюються на підставі акта приймання-здачі відремонтованих об'єктів.

245. Середні ремонти виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів здійснюються з періодичністю понад один рік і пов'язані із значними витратами на їх проведення.

246. Капітальний ремонт виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів - це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу і полягає у виконанні робіт, пов'язаних із заміною або ремонтом найважливіших і відповідальних його частин або основних конструкцій.

Для обладнання капітальним ремонтом вважається ремонт, при якому проводиться повне розбирання агрегату, заміна або відновлення зношених деталей, вузлів, ремонт базових і інших деталей і вузлів, збирання, регулювання і випробування агрегату. Вказані види робіт повинні проводитись з урахуванням можливостей покращання технічних параметрів обладнання та його модернізації.

До капітального ремонту відносяться роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів і автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів відносяться роботи, пов'язані із заміною рами.

До витрат на капітальний ремонт відносяться:

- вартість здійсненого капітального ремонту основних засобів, включаючи вартість демонтажу і монтажу обладнання, транспортних засобів, що ремонтуються;

- затрати на транспортування об'єктів капітального ремонту.

Капітальний ремонт здійснюється через значний (понад один рік) проміжок часу.

247. Витрати на ремонт, виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до витрат періоду, в якому такі витрати понесені.

Витрати на ремонт, що здійснюються з метою збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта, збільшують первинну вартість основних засобів на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта.

248. Ремонти основних засобів проводяться згідно з річними планами (з поквартальним поділом), що складаються підприємствами у грошовому виразі і в натуральних показниках відповідно до Положення про планово-попереджувальні ремонти.

Позапланові ремонти проводяться у випадках необхідності (виявлення несправностей за результатами діагностування технічного стану обладнання, транспортних засобів тощо).

249. Кошторисно-технічна документація складається на підставі актів технічного огляду об'єктів, що підлягають ремонту, відомостей дефектів та інших встановлених документів із зазначенням обсягів робіт за діючими цінами, нормами, тарифами, розрахунками і калькуляціями.

Приймання об'єктів після закінчення капітального ремонту проводиться на підставі акта приймання-здачі відремонтованих об'єктів.

250. Поліпшення виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів включає в себе реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних засобів, а також ремонти, які збільшують майбутні економічні вигоди, первинно очікувані від використання об'єкта, збільшують первинну вартість основних засобів.

251. Підприємства-орендарі мають право протягом звітного року віднести до витрат на виробництво продукції будь-які витрати, пов'язані з ремонтами взятих ними на умовах оперативного лізингу (оренди) основних засобів, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

252. Витрати, що проведені у звітному періоді від операцій з оперативним лізингом (орендою), але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються у звітності окремою статтею як витрати майбутніх періодів та підлягають списанню на витрати виробництва та обігу протягом строку, до якого вони відносяться.

253. До витрат на утримання та експлуатацію устаткування відносяться витрати на утримання цехового транспорту, засобами якого продукція та відходи перевозяться по внутрішньозаводських коліях: витрати на утримання авто- і електрокарів, автомобілів, автонавантажувачів, паровозів, тепловозів та інших видів нетехнологічного транспорту.

254. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування кожного цеху відносяться тільки на ті види продукції (робіт, послуг), що виготовляються в цьому цеху.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції (робіт, послуг) за прямою ознакою за допомогою баз розподілення (годин праці, заробітної плати, об'єму діяльності, прямих витрат тощо).

Якщо немає можливості розподілити витрати на утримання та експлуатацію устаткування за прямою ознакою, вони включаються до складу загальновиробничих витрат, де розподіляються на постійні та змінні витрати.

255. На підприємствах здійснюється систематичний попередній і поточний контроль за дотриманням цехами, відділами і службами кошторисів витрат на утримання й експлуатацію устаткування і загальновиробничих витрат. Цей контроль здійснюється насамперед з метою дотримання затверджених норм витрат лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, інструментів та інших засобів праці; лімітів споживання і вартості різного роду робіт та послуг, заробітної плати обслуговуючого персоналу. Для контролю за витратами на утримання і експлуатацію устаткування доцільно розробити нормативи витрат на обслуговування та експлуатацію найважливіших груп устаткування і враховувати їх фактичну величину з тим, щоб виявляти відхилення від установлених нормативів.

256. До статті калькуляції "Попутний видобуток" на добувних підприємствах у хімічній і металургійній промисловості включаються витрати на руду, видобуту під час експлуатаційних гірничо-підготовчих робіт.

Попутний видобуток оцінюється за середньорічною плановою цеховою, шахтною (кар'єрною) собівартістю корисних копалин, що добуваються з надр у процесі очисних робіт.

Видобута під час проходки гірничо-капітальних виробок руда оцінюється за діючими цінами й оплачується підприємством капітальному будівництву. За відсутності цін на такі корисні копалини оцінка їх здійснюється за середньорічною плановою виробничою собівартістю або за договірними цінами.