- •Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості
- •1. Загальна частина
- •2. Класифікація витрат
- •3. Групування витрат за економічними елементами
- •16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- •17. До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на:
- •19. Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до п(с)бо 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.
- •28. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- •37. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
- •41. До витрат на виплату основної заробітної плати належать:
- •42. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
- •43. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- •44. Премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі:
- •45. Гарантійні та компенсаційні виплати:
- •46. Оплата відпусток:
- •47. Оплата іншого невідпрацьованого часу:
- •48. Інші витрати на оплату праці:
- •50. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:
- •52. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •53. Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •83. До інших необоротних матеріальних активів належать:
- •105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:
- •106. Витрати на відрядження фізичних осіб.
- •112. Витрати на транспортне обслуговування.
- •115. Витрати на охорону праці.
- •119. Витрати зі страхування ризиків.
- •120. Витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень.
- •121. Витрати на проведення рекламних заходів
- •127. Виграти на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів.
- •130. Плата за землю.
- •131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •132. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
- •133. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
- •134. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
- •135. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •136. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.
- •137. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
- •138. Рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.
- •139. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України.
- •140. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
- •141. Портові збори.
- •144. Збір за парковку автотранспорту.
- •145. Готельний збір.
- •146. Податок з реклами.
- •147. Комунальний податок.
- •148. Збір на право використання місцевої символіки.
- •149. Витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
- •151. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами.
- •153. Витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку.
- •154. Компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт).
- •155. Витрати підприємства, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами.
- •4. Визнання витрат
- •5. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції
- •167. До статті калькуляції "Сировина та матеріали" включається вартість:
- •173. До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:
- •177. У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються контрагентські поставки і роботи.
- •197. Зворотні відходи оцінюються:
- •207. Для контролю за використанням сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива на виробництві і виявлення відхилень від норм застосовуються такі основні методи:
- •228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:
- •234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
- •257. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:
- •1) Витрати на управління виробництвом:
- •7) Витрати на охорону праці:
- •9) Плата за використання та обслуговування засобів сигналізації за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.
- •10) Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:
- •11) Місцеві податки і збори:
- •258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
- •262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:
- •268. До статті калькуляції "Втрати від браку" належать:
- •275. Собівартість внутрішнього поправного браку включає:
- •292. Попутна продукція оцінюється:
- •6. Особливості формування собівартості продукції при використанні давальницької сировини
- •7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво
- •328. Відрахування на соціальні заходи.
- •8. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •9. Методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції
- •382. Розрахунок фактичної собівартості при попередільному методі виконується у такому порядку:
- •10. Облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах
- •11. Облік незавершеного виробництва
- •12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
- •13. Витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •3) Витрати на обслуговування виробничого процесу:
- •1) Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:
- •2) Витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:
- •3) Витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:
- •4) Витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:
- •5) Фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:
- •6) Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
- •7) Витрати на зберігання, навантаження, розвантажування й пакування продукції:
- •8) Податки та збори встановлені законодавством України:
- •9) Інші витрати, пов'язані із збутом продукції.
- •14. Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції
- •Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування
- •Номенклатура статей загальновиробничих витрат
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
- •Номенклатура статей інших виробничих витрат
- •Перелік попутної продукції в окремих галузях промисловості
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв
- •Відомість зведеного обліку витрат на виробництво за 20__ p.
- •Калькуляція
- •Калькуляція
- •Перелік документів нормативно-законодавчої бази
197. Зворотні відходи оцінюються:
- за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (ціною можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового та господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам і організаціям;
- за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції.
У разі використання відходів самим підприємством на виготовлення продукції основного виробництва чи виробів широкого призначення облік їх витрат здійснюється в тому ж порядку, що й облік сировини та основних матеріалів.
У разі реалізації (продажу) відходів їхня вартість списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних цінностей і оформляється як відпуск матеріалів стороннім організаціям.
Вартість списаних з витрат на виробництво і зданих на склад відходів відноситься на відповідний балансовий рахунок з обліку матеріальних цінностей.
При цьому їх вартість списується з витрат окремо за нормою та різницею між фактичною кількістю та їх кількістю за нормою (відхиленням від норм).
198. На відміну від зворотних відходів, безповоротні відходи відображаються в обліку лише в кількісному виразі. В зв'язку з тим, що кількість відходів безпосередньо впливає на величину собівартості продукції, облік загальної величини одержаних відходів ведеться як на місцях їх виникнення, так і по конкретних виробах.
У разі, коли пряме віднесення одержаних відходів на собівартість окремих виробів і замовлень ускладнене, безповоротні відходи ураховуються загальною масою по всій продукції, а розподіл їх на окремі вироби здійснюється пропорційно до випущеної кількості продукції.
199. Облік витрачання сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, енергії здійснюється в розрізі виробництв, цехів і об'єктів калькуляції, а в самих об'єктах - за статтями калькуляції й видами матеріальних цінностей у натуральному та вартісному виразах за фактичною собівартістю.
200. В окремих галузях промисловості (зокрема, в металургійній, хімічній, харчовій) кількість витрачених сировини і напівфабрикатів ураховується в калькуляціях у подвійній вазі - в фактичній та розрахунковій в перерахунку на вміст основної речовини.
201. Відпуск на виробництво сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива здійснюється на основі належно оформлених документів, у яких зазначаються їхні вага, об'єм, площа або кількість відповідно до діючих норм витрат, а також шифри виробів, видів або груп продукції, для виробництва яких вони відпущені.
202. Основними документами для оформлення відпуску матеріальних цінностей на виробництво є лімітно-забірні карти і вимоги.
За лімітно-забірними картами відпускаються матеріальні цінності, на які встановлені ліміти.
203. Ліміти на відпуск матеріальних цінностей на виробництво встановлюються на основі діючих норм витрат матеріалів і затверджених виробничих програм цехів з урахуванням залишків матеріалів, не витрачених цехами на початок планового періоду.
Встановлені ліміти відпуску матеріальних цінностей змінюються у зв'язку із змінами умов виробництва: уточненням обсягів незавершеного виробництва, зміною програм щодо окремих деталей, заміною матеріалів тощо.
Понад ліміт матеріальні цінності відпускаються за особливою вимогою у разі перевитрати встановлених норм внаслідок допущеного браку, заміни матеріалу, передбаченої технологією.
204. Якщо за умовами виробництва відпуск матеріальних цінностей цехам проводиться "під звіт", до цехових складів (без зазначення виробничих замовлень), відпуск зазначених цінностей розглядається не як витрати на виробництво, а як переміщення матеріальних цінностей.
Відпуском на виробництво вважається фактична видача матеріалів у цеху за замовленнями на робочі місця і їх фактичне там витрачання (за даними внутрішньої документації щодо витрат цеху або за спеціальним матеріальним звітом).
205. На підприємстві для кожного цеху, виходячи з умов виробництва, застосовується конкретний метод обліку використаних для виробництва матеріалів.
206. За будь-якого застосовуваного методу обліку витрат на виробництво фактичними витратами матеріалів на виробництво вважається фактичне їх використання на виготовлену і здану за призначенням згідно із спеціальними документами продукцію.
При цьому фактичні витрати повинні бути підтверджені спеціальними розрахунками і звітами, в яких ці витрати порівнюються з витратами за нормами і розшифровуються відхилення від норм із зазначенням їх причин і винуватців.
Відхилення від норм (наднормативні витрати) списуються не на виробничу собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), а на собівартість реалізованої продукції.