
- •Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості
- •1. Загальна частина
- •2. Класифікація витрат
- •3. Групування витрат за економічними елементами
- •16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- •17. До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на:
- •19. Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до п(с)бо 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.
- •28. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- •37. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
- •41. До витрат на виплату основної заробітної плати належать:
- •42. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:
- •43. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- •44. Премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі:
- •45. Гарантійні та компенсаційні виплати:
- •46. Оплата відпусток:
- •47. Оплата іншого невідпрацьованого часу:
- •48. Інші витрати на оплату праці:
- •50. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:
- •52. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •53. Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
- •83. До інших необоротних матеріальних активів належать:
- •105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:
- •106. Витрати на відрядження фізичних осіб.
- •112. Витрати на транспортне обслуговування.
- •115. Витрати на охорону праці.
- •119. Витрати зі страхування ризиків.
- •120. Витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень.
- •121. Витрати на проведення рекламних заходів
- •127. Виграти на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів.
- •130. Плата за землю.
- •131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •132. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
- •133. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
- •134. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
- •135. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •136. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.
- •137. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
- •138. Рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.
- •139. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України.
- •140. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
- •141. Портові збори.
- •144. Збір за парковку автотранспорту.
- •145. Готельний збір.
- •146. Податок з реклами.
- •147. Комунальний податок.
- •148. Збір на право використання місцевої символіки.
- •149. Витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
- •151. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами.
- •153. Витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку.
- •154. Компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт).
- •155. Витрати підприємства, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами.
- •4. Визнання витрат
- •5. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції
- •167. До статті калькуляції "Сировина та матеріали" включається вартість:
- •173. До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:
- •177. У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються контрагентські поставки і роботи.
- •197. Зворотні відходи оцінюються:
- •207. Для контролю за використанням сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива на виробництві і виявлення відхилень від норм застосовуються такі основні методи:
- •228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:
- •234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
- •257. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:
- •1) Витрати на управління виробництвом:
- •7) Витрати на охорону праці:
- •9) Плата за використання та обслуговування засобів сигналізації за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.
- •10) Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:
- •11) Місцеві податки і збори:
- •258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
- •262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:
- •268. До статті калькуляції "Втрати від браку" належать:
- •275. Собівартість внутрішнього поправного браку включає:
- •292. Попутна продукція оцінюється:
- •6. Особливості формування собівартості продукції при використанні давальницької сировини
- •7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво
- •328. Відрахування на соціальні заходи.
- •8. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •9. Методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції
- •382. Розрахунок фактичної собівартості при попередільному методі виконується у такому порядку:
- •10. Облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах
- •11. Облік незавершеного виробництва
- •12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
- •13. Витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •3) Витрати на обслуговування виробничого процесу:
- •1) Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:
- •2) Витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:
- •3) Витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:
- •4) Витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:
- •5) Фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:
- •6) Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
- •7) Витрати на зберігання, навантаження, розвантажування й пакування продукції:
- •8) Податки та збори встановлені законодавством України:
- •9) Інші витрати, пов'язані із збутом продукції.
- •14. Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції
- •Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування
- •Номенклатура статей загальновиробничих витрат
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
- •Номенклатура статей інших виробничих витрат
- •Перелік попутної продукції в окремих галузях промисловості
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв
- •Відомість зведеного обліку витрат на виробництво за 20__ p.
- •Калькуляція
- •Калькуляція
- •Перелік документів нормативно-законодавчої бази
130. Плата за землю.
Законом України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР передбачено, що використання землі є платним, платником податку за землю є власник землі або землекористувач, тобто юридична або фізична особа, права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України повинні бути засвідчені актом на право власності або право користування. Виходячи з площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, розраховується податок на землю, з урахуванням її грошової оцінки.
Статтею 7 цього Закону встановлено, що ставка земельного податку з земель, грошова оцінка яких проведена, складає 1 відсоток щодо їх грошової оцінки, крім земельних ділянок, вказаних в частинах п'ятій - десятій цієї статті та частини другої статті 6 цього Закону.
У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що у 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель у яких ще не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 2,62 рази.
При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець.
Сплата податку на землю орендарем як у складі орендної плати, так і окремо від неї не може бути віднесена до його витрат виробництва.
Якщо власники землі та землекористувачі - юридичні особи, що користуються пільгами щодо сплати податку, надають в оренду земельні ділянки, будівлі або їх частини, вони зобов'язані сплатити податок на землю та на ці об'єкти на загальних умовах. Якщо в оренду здається частина будівлі, податок на землю сплачується пропорційно площі, що надається в оренду.
У разі, коли будівля належить двом власникам, а земельна ділянка рішенням міської ради надана у користування одному з них, до переоформлення документів на право користування земельною ділянкою платником є тільки той власник, якому надана ділянка. До такого переоформлення другий власник не може включати сплачену ним частину загальної суми податку на землю до складу власних витрат.
131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але при наявності його зв'язку з господарською діяльністю (діючі обмеження, пов'язані з експлуатацією легкового транспорту, цього податку не стосуються).
Починаючи з 01.01.2000 р. вступив у дію Закон від 16.07.99 р. N 986-XIV "Про внесення змін в деякі закони України відносно фінансування дорожнього господарства", яким внесені зміни і доповнення до Закону N 1963-XII від 11.12.91 р. "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів". Залишились без змін такі норми Закону N 1963, як перелік платників податку, об'єкти та база оподаткування, строки сплати податку. Ставки податку з власників транспортних засобів встановлені в гривнях.
Юридичні особи сплачують податок за рік, починаючи з 2000 року він сплачується поквартально у рівних долях від загальної суми.
Нові зміни, що внесені до Закону N 1963, передбачають, що у разі купівлі транспортних засобів юридичними особами протягом року необхідно у 10-денний строк після їх реєстрації надати розрахунок суми податку по кварталах, які ще не наступили, починаючи з кварталу, у якому проведена реєстрація.
Оскільки платниками податку є саме власники транспортних засобів, суми податку, що сплачуються за орендовані автомобілі, до складу витрат виробництва орендаря не відносяться.
Починаючи з 01.01.2000 р. якщо автомобіль за договором оренди передається фізичною особою юридичній, а у дорученні на право користування передбачений обов'язок або право орендаря сплачувати податок з власників транспортних засобів, до витрат орендаря включається як сума орендної плати, так і сума податку з власників транспортних засобів, якщо автомобіль використовується у господарській діяльності орендаря.
При цьому маршрутні листи для орендаря є підставою для включення орендної плати за автомобіль до складу витрат, а також для списання пально-мастильних матеріалів, обліку пробігу автомобіля з метою своєчасної заміни зношених автомобільних шин тощо.