Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод рекомендації УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.53 Mб
Скачать

130. Плата за землю.

Законом України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР передбачено, що використання землі є платним, платником податку за землю є власник землі або землекористувач, тобто юридична або фізична особа, права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України повинні бути засвідчені актом на право власності або право користування. Виходячи з площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, розраховується податок на землю, з урахуванням її грошової оцінки.

Статтею 7 цього Закону встановлено, що ставка земельного податку з земель, грошова оцінка яких проведена, складає 1 відсоток щодо їх грошової оцінки, крім земельних ділянок, вказаних в частинах п'ятій - десятій цієї статті та частини другої статті 6 цього Закону.

У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що у 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель у яких ще не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 2,62 рази.

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець.

Сплата податку на землю орендарем як у складі орендної плати, так і окремо від неї не може бути віднесена до його витрат виробництва.

Якщо власники землі та землекористувачі - юридичні особи, що користуються пільгами щодо сплати податку, надають в оренду земельні ділянки, будівлі або їх частини, вони зобов'язані сплатити податок на землю та на ці об'єкти на загальних умовах. Якщо в оренду здається частина будівлі, податок на землю сплачується пропорційно площі, що надається в оренду.

У разі, коли будівля належить двом власникам, а земельна ділянка рішенням міської ради надана у користування одному з них, до переоформлення документів на право користування земельною ділянкою платником є тільки той власник, якому надана ділянка. До такого переоформлення другий власник не може включати сплачену ним частину загальної суми податку на землю до складу власних витрат.

131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але при наявності його зв'язку з господарською діяльністю (діючі обмеження, пов'язані з експлуатацією легкового транспорту, цього податку не стосуються).

Починаючи з 01.01.2000 р. вступив у дію Закон від 16.07.99 р. N 986-XIV "Про внесення змін в деякі закони України відносно фінансування дорожнього господарства", яким внесені зміни і доповнення до Закону N 1963-XII від 11.12.91 р. "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів". Залишились без змін такі норми Закону N 1963, як перелік платників податку, об'єкти та база оподаткування, строки сплати податку. Ставки податку з власників транспортних засобів встановлені в гривнях.

Юридичні особи сплачують податок за рік, починаючи з 2000 року він сплачується поквартально у рівних долях від загальної суми.

Нові зміни, що внесені до Закону N 1963, передбачають, що у разі купівлі транспортних засобів юридичними особами протягом року необхідно у 10-денний строк після їх реєстрації надати розрахунок суми податку по кварталах, які ще не наступили, починаючи з кварталу, у якому проведена реєстрація.

Оскільки платниками податку є саме власники транспортних засобів, суми податку, що сплачуються за орендовані автомобілі, до складу витрат виробництва орендаря не відносяться.

Починаючи з 01.01.2000 р. якщо автомобіль за договором оренди передається фізичною особою юридичній, а у дорученні на право користування передбачений обов'язок або право орендаря сплачувати податок з власників транспортних засобів, до витрат орендаря включається як сума орендної плати, так і сума податку з власників транспортних засобів, якщо автомобіль використовується у господарській діяльності орендаря.

При цьому маршрутні листи для орендаря є підставою для включення орендної плати за автомобіль до складу витрат, а також для списання пально-мастильних матеріалів, обліку пробігу автомобіля з метою своєчасної заміни зношених автомобільних шин тощо.