105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:

- витрати на відрядження фізичних осіб;

- витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

- витрати щодо сплати за участь у семінарах;

- витрати на проведення аудиту;

- витрати на транспортне обслуговування;

- оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління;

- витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, що видані для ведення господарської діяльності;

- витрати на охорону праці;

- витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад;

- витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом;

- витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ;

- витрати зі страхування ризиків;

- витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень;

- витрати на проведення рекламних заходів;

- витрати на організацію прийомів, презентацій і свят;

- витрати на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних робіт, пакувальних матеріалів;

- витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій;

- витрати на оплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб підприємства;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі;

- витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

- витрати на оприлюднення річного звіту;

- сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами;

- витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку;

- компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт);

- витрати підприємства, пов'язані з випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами;

- інші витрати (втрати від браку, витрати на операції із скляною тарою, відшкодування заробітку внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров'я працівника, відрахування на пенсійне забезпечення від вартості послуг сотового мобільного зв'язку тощо);

- інші операційні витрати.

106. Витрати на відрядження фізичних осіб.

У відрядження направляються тільки робітники, які перебувають у трудових відносинах з даним підприємством, а також ті, що працюють на підприємствах по сумісництву на основі трудових договорів, крім фізичних осіб, що працюють на підприємстві на основі договорів цивільно-правового характеру.

Разом з тим дозволені відрядження фізичним особам, з якими підприємство не має трудових відносин, але які включені до складу керівних органів підприємства (голова або члени правління, наглядової ради тощо).

Відрядженням вважається службова поїздка, якщо вона здійснюється в інший населений пункт. Поїздка робітника усередині населеного пункту, де розташоване підприємство (так зване "внутрішнє відрядження"), до службового відрядження не відноситься.

Обов'язковою умовою направлення робітника у відрядження є розпорядження керівника підприємства, яке є одним з підтверджуючих документів.

Основним документом, згідно з яким здійснюється відрядження робітника, є посвідчення про відрядження, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПАУ) від 28.07.97 р. N 260, і починаючи з 25.08.97 р. використання посвідчень про відрядження інших зразків є неправомірним.

У наказі і у посвідченні про відрядження необхідно вказувати дати початку і закінчення відрядження, населений пункт, назву підприємства (організації, установи), де буде виконуватися службове доручення.

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Мінфіну України від 13 березня 1998 р. N 59 (в редакції наказу Мінфіну України від 10 червня 1999 р. N 146) і зареєстрована Мін'юстом України від 29 червня 1999 р. N 418/3711 (пп. 1.1 частина I та пп. 1.1 частина II), встановлені максимальні строки службових відряджень: 30 днів - для відряджень у межах України і 60 днів - для відряджень за кордон.

Разом з тим цією Інструкцією передбачені випадки, коли загальна кількість днів находження у відрядженні перебільшує встановлені обмеження (пп. 1.9 частина I та пп. 1.17 частина II).

Кожне службове відрядження має бути зареєстроване у журналі реєстрації відряджень (реєстрація як на вибуття у відрядження, так і прибуття з нього), але реєстрація прибулих у відрядження на підприємство робітників інших підприємств діючим законодавством не передбачена.

107. Витрати на службові відрядження компенсуються у межах фактичних витрат особи, яка відряджена: на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), обов'язкового страхування, витрат на усний чи письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

У відповідності з листом Мінфіну України N 16-102-56/11-2563 від 27.04.2000 року підтверджуючим документом щодо відшкодування витрат за найм житлового приміщення є документ, у якому вказано прізвище робітника, направленого у відрядження, строк і вартість проживання.

Зазначені витрати приймаються до авансового звіту лише за наявності оригіналів підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

За проживання у готелях, кемпінгах тощо робітниками підприємства, що знаходяться у відрядженнях, сплачується готельний збір.

Документальним підтвердженням, на базі якого сума збору включається до витрат, є квитанція готелю, де сума такого збору відображається окремим рядком.

Максимальна ставка готельного збору складає 20 відсотків, базою для його нарахування є не повна вартість послуг готелю, що вказана у рахунку, а тільки добова вартість проживання без додаткових послуг.

Для цілей статистичних розробок сума готельного збору відноситься до місцевих податків і зборів, наведених у пункті 145 цих Методичних рекомендацій.

108. До витрат на відрядження відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних за кожний повний день відрядження, включаючи дні від'їзду та приїзду.

Зазначені граничні норми, встановлені постановою КМУ від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми компенсації витрат на відрядження в межах України і за кордон" в гривнях:

- в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів;

- в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.

Централізовано КМУ встановлені також граничні норми добових для членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) або суми, що направлені на харчування таких робітників, у тому випадку, якщо такі транспортні засоби виконують комерційну або іншу господарську діяльність, а також аварійно-рятувальні або пошукові роботи за межами територіальних вод, повітряного або митного кордону України (постанова КМУ від 04.01.99 р. N 3).

Встановлені граничні норми добових є максимальними з позиції включення їх до складу витрат і одночасно мінімальними з точки зору гарантій і компенсацій, встановлених КЗпП України.

Рішенням керівника підприємства може бути встановлений підвищений розмір добових, але уся їх наднормативна частина розглядається як засіб, що направлений на фінансування особистих потреб особи.

109. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат підприємства за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю підприємства - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена, у переговорах, конференціях, які проводяться за тематикою, що співпадає з основною діяльністю підприємства.

110. До витрат підприємства відносяться:

- витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства, у тому числі з питань законодавства; передплата спеціалізованих періодичних видань;

- витрати щодо сплати послуг за участь у семінарах робітників підприємства, що перебувають з ним у трудових відносинах, які провадяться з метою підвищення професійного рівня робітників підприємства шляхом надання сугубо інформаційно-консультаційних послуг із забезпеченням необхідними матеріалами з питань законодавства.

111. Витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням підприємства.