- •1. Предмет завдання і історіографія курсу історія україни
- •2.Трипільська культура. Життя, заняття та побут трипільських поселень.
- •3.Східні слов’яни, їх життя, заняття та вірування.
- •2.2 Боги стародавніх слов'ян
- •4.Утворення держави у східних словян.
- •5.Київська Русь 9-12 ст.
- •6. Феодальна роздробленість Київської русі
- •7. Галицько-волинське князівство.
- •8. Україна у складі Литовського князівства.
- •9. Україна у складі речі посполити.
- •10. Винекнення Зопорізької січі.
- •11. Устрій Запорізької січі. Заняття, побут та закони Запорізької січі.
- •2. Адміністративно-політичний устрій та козацька символіка
- •3. Військове мистецтво, побут та звичаї
- •4. Суперечливі наслідки підписання Люблінської унії. Люблінська унія була важливою історичною подією, яка мала суперечливі наслідки для долі України.
- •14. Воєнні дії у період визвольної війни 1648-1654 р.
- •15.Збарівський договір 1649 р. Білоцерківський договір 1651 р.
- •17. «Відлига» м.С. Хрущов
- •19. Політика Петра 1 на україні.
- •20. Знищення Гетьманщини Запорізької січі.
- •21.Діяльність б. Хмельницького у створенні української держави.
- •22.Конституція п. Орлика.
- •23. Діяльність і. Мазепи. Україна на початку 18 ст.
- •24. Поділ України на правобережну та лівобережну Україну у 2-половині 17 ст.
- •25. Україна після скасування кріпосного права.
- •26. Правобережна Україна у складі Польщі та селянський рух на правобережжі. Національно-визвольна боротьба на Правобережжі та західноукраїнських землях у середині та другій половині XVIII ст.
- •28.Придніпровьє під владою царського самодержавства 18 ст.
- •2. Знищення Запорізької Січі
- •3. Гайдамацькі рухи на Правобережній Україні. Коліївщина
- •29. Україна на прикінці 18ст.-початку 19 ст.
- •Суспільні рухи.
- •1832-1833 Рр. - селянські заворушення на Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині були викликані голодом.
- •1848Р. - у Львові було відкрито Народний Дім з українською бібліотекою, музеєм і народним клубом.
- •1823 Р. Вийшов у світ словник української мови, складений і. Войцеховичем.
- •30.Українські землі у першій половині XIX ст.
- •1. Перетворення Півдня України на основну паливно-металургійну базу Російської імперії. У пореформений період центр важкої індустрії поступово переміщається з
- •32. 1. Таємні організації декабристів.
- •2. «Руська правда» п. Пестеля і «Конституція» м. Муравйова.
- •4. Розправа над декабристами. Значення повстання.
- •5. Формування напрямки громадської думки в Росії.
- •2. Зміна в суспільному ладі
- •5 Листопада 1906 був підписаний указ "Про скасування деяких обмежень у правах сільських обивателів та інших осіб колишніх податних станів".
- •3 Зміни в державному ладі Російської імперії
- •19 Жовтня 1905 опубліковано інший маніфест про перетворення Ради міністрів 9.
- •34. Виникнення перших українських політичних партій на початку XX ст
- •35. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •43. Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася на уряд відродженої Української Народної Республіки. В той час вона переживала мить тріумфу, свого найвищого злету.
- •1942-Й рік розпочався загальним наступом Радянської Армії на великому фронті від північного заходу країни до Чорного моря. Продовжувалася героїчна оборона Севастополя.
- •50. Початок визволення України
- •55. Етап (1985-1988 рр.) - період розробки концепції перебудови, здійснення перших економічних реформ, визрівання політичного курсу перебудови:
34. Виникнення перших українських політичних партій на початку XX ст
На початку XX ст. з протестами проти переслідувань української мови і культури виступили вчені Київського та Харківського університетів, інтелігенція Полтави, Чернігова, Одеси та інших міст. Пожвавлення національного руху сприяло виникненню перших політичних партій. Більшу частину населення України складали найбідніші верстви. Тому їх партії були дрібнобуржуазними і соціалістичними, антиурядовими. Крім того, у Російській імперії так ніколи й не була прийнята конституція.
Ці дві причини мали своїм наслідком те, що всі українські партії в межах Великої України були на нелегальному становищі або діяли в еміграції. Утворення ж більшості ліберальних партій було реакцією на формування революційно-демократичного партійного руху. Цей рух розділився на дві частини — соціал-демократичну (есдеки) та есерівську (есери). Есдеки і есери й продовжували в майбутньому змагатися між собою за вплив на пролетаріат міст і сіл України, який став рушійною силою в грядущих революціях.
У січні 1900 р. у Харкові члени студентських громадівських гуртків Д. Антонович, О. Русів, М. Перш та ін. заснували Революційну українську партію (РУП). Брошура адвоката М. Махновського «Самостійна Україна» була її першим програмним документом. У газеті РУП «Праця», яка виходила в 1904-1905 pp. у Львові, пояснювалась причина виникнення партії: *Дві причини — брак літератури, присвяченої інтересам сільського пролетаріату, і, крім того, брак якої-не-будь соціалістичної літератури на українській мові — і викликали до життя РУП, котра поставила своєю метою агітацію і пропаганду серед сільського пролетаріату на Україні».
Група радикалів на чолі з М. Міхновським у 1902 р. відкололась від РУП і заснувала Українську національну партію (УНП), яка виступала за побудову самостійної демократичної держави.
У 1904 р. розділилися думки щодо завдань партії і в національно-соціалістичних групах, що зосталися в РУП. Лівіша течія, що близько стояла до меншовиків, вийшла з РУП і утворила окрему Українську соціал-демократичну спілку. У ній найбільш відомими були Карась, Антонович, Басок, Кавун, Кириченко.
Решта членів РУП під проводом М. Порша, Л. Юр-кевича, І. Мазепи, В. Винниченка в 1905 р. перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП).
Восени 1904 р. колишні громадівці створили Українську Демократичну Партію (УДП). На відміну від українських партій у Галичині, наддніпрянські партії стояли не на самостійницьких, а на федеративних позиціях.
У жовтні 1905 р. в Києві була створена Партія народної свободи (конституційно-демократична — кадети). Це була партія ліберальної інтелігенції, яка прагнула відчутних перетворень країни парламентським шляхом на основі загальнолюдських цінностей і акумулювала у своїх лавах еліту вітчизняних інтелектуалів початку XX ст. Політичним ідеалом кадетів була парламентсько-конституційна монархія англійського зразка, де панує принцип: «Король царствує, але не править». Кількісно кадети складалися з 2000 душ.
Проте переважаючим впливом у Подніпров'ї користувалися російські партії. Серед них найбільшим — РСДРП (Російська соціал-демократияна робітнича партія), яка в 1903 р. розкололась на більшовицьку і меншовицьку фракції.