
- •1. Предмет завдання і історіографія курсу історія україни
- •2.Трипільська культура. Життя, заняття та побут трипільських поселень.
- •3.Східні слов’яни, їх життя, заняття та вірування.
- •2.2 Боги стародавніх слов'ян
- •4.Утворення держави у східних словян.
- •5.Київська Русь 9-12 ст.
- •6. Феодальна роздробленість Київської русі
- •7. Галицько-волинське князівство.
- •8. Україна у складі Литовського князівства.
- •9. Україна у складі речі посполити.
- •10. Винекнення Зопорізької січі.
- •11. Устрій Запорізької січі. Заняття, побут та закони Запорізької січі.
- •2. Адміністративно-політичний устрій та козацька символіка
- •3. Військове мистецтво, побут та звичаї
- •4. Суперечливі наслідки підписання Люблінської унії. Люблінська унія була важливою історичною подією, яка мала суперечливі наслідки для долі України.
- •14. Воєнні дії у період визвольної війни 1648-1654 р.
- •15.Збарівський договір 1649 р. Білоцерківський договір 1651 р.
- •17. «Відлига» м.С. Хрущов
- •19. Політика Петра 1 на україні.
- •20. Знищення Гетьманщини Запорізької січі.
- •21.Діяльність б. Хмельницького у створенні української держави.
- •22.Конституція п. Орлика.
- •23. Діяльність і. Мазепи. Україна на початку 18 ст.
- •24. Поділ України на правобережну та лівобережну Україну у 2-половині 17 ст.
- •25. Україна після скасування кріпосного права.
- •26. Правобережна Україна у складі Польщі та селянський рух на правобережжі. Національно-визвольна боротьба на Правобережжі та західноукраїнських землях у середині та другій половині XVIII ст.
- •28.Придніпровьє під владою царського самодержавства 18 ст.
- •2. Знищення Запорізької Січі
- •3. Гайдамацькі рухи на Правобережній Україні. Коліївщина
- •29. Україна на прикінці 18ст.-початку 19 ст.
- •Суспільні рухи.
- •1832-1833 Рр. - селянські заворушення на Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині були викликані голодом.
- •1848Р. - у Львові було відкрито Народний Дім з українською бібліотекою, музеєм і народним клубом.
- •1823 Р. Вийшов у світ словник української мови, складений і. Войцеховичем.
- •30.Українські землі у першій половині XIX ст.
- •1. Перетворення Півдня України на основну паливно-металургійну базу Російської імперії. У пореформений період центр важкої індустрії поступово переміщається з
- •32. 1. Таємні організації декабристів.
- •2. «Руська правда» п. Пестеля і «Конституція» м. Муравйова.
- •4. Розправа над декабристами. Значення повстання.
- •5. Формування напрямки громадської думки в Росії.
- •2. Зміна в суспільному ладі
- •5 Листопада 1906 був підписаний указ "Про скасування деяких обмежень у правах сільських обивателів та інших осіб колишніх податних станів".
- •3 Зміни в державному ладі Російської імперії
- •19 Жовтня 1905 опубліковано інший маніфест про перетворення Ради міністрів 9.
- •34. Виникнення перших українських політичних партій на початку XX ст
- •35. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •43. Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася на уряд відродженої Української Народної Республіки. В той час вона переживала мить тріумфу, свого найвищого злету.
- •1942-Й рік розпочався загальним наступом Радянської Армії на великому фронті від північного заходу країни до Чорного моря. Продовжувалася героїчна оборона Севастополя.
- •50. Початок визволення України
- •55. Етап (1985-1988 рр.) - період розробки концепції перебудови, здійснення перших економічних реформ, визрівання політичного курсу перебудови:
11. Устрій Запорізької січі. Заняття, побут та закони Запорізької січі.
Організація Січі
Створення Запорізької Січі стало потужним імпульсом для консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури. Першу велику Січ на початку 50-х років XVI ст. заснував на о. Мала Хортиця (нині на території м. Запоріжжя) Дмитро Вишневецький («Байда») — український князь зі старовинного волинського роду Гедиміно-вичів, власник земельних маєтків у Кременецькому повіті (нині у межах Тернопільської обл.), обіймав високу посаду черкаського і канівського старости. Все свідоме життя присвятив боротьбі проти татарських і турецьких загарбників, просив підтримки у литовського, польського, московського урядів, але допомоги не отримав. Тому зв'язав свою долю безпосередньо з козацтвом і першим з української знаті перейшов на прожиття за Дніпровські пороги. Його організаторська діяльність, за словами історика В.Сергійчука, дозволила згуртувати дніпровську вольницю навколо Січі, зробити її авторитетним ядром, свого роду притягальною силою для всіх, хто не хотів визнавати над собою влади магнатів, ладен був стати на боротьбу з гнобителями українського народу. Саме Д.Вишневецький, заклавши на Хортиці перший укріплений замок, поводячи себе незалежно від намагань польського уряду тримати Січ у повному підпорядкуванні, почав відособлювати запорізьке козацтво в автономну, а згодом і в самостійну від польсько-литовської держави організацію. Невдалий похід князя у Молдавію 1563 р. на чолі козацького війська, полон і трагічна загибель у Царгороді, де був скинений з вежі на залізні гаки, вмуровані у стіну, не дали йому можливості до кінця реалізувати свої задуми. За подвижницьку діяльність народ у піснях і думах увіковічив відважного провідника козацтва.
Територія, яку займали запорожці — «Вольності Війська Запорізького» — охоплювала значну частину Півдня України (землі сучасної Дніпропетровської і Запорізької областей, частково — Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Донецької областей), але до кін. XVII ст. не була чітко окреслена і змінювалася залежно від політичних обставин. Столицею запорізької вольниці була Січ — своєрідне місто-фортеця. Назва «Січ» походить від слова «сікти», тобто «рубати», і первісно означала укріплення з дерева та хмизу. Нерідко поряд із цією вживалася й інша назва — «Кіш», яка у татар означала військову ставку, місцезнаходження вождя. Отже, ці слова вживалися для означення столиці запорізького козацтва та його уряду. У різні часи вона розташовувалася у різних, але завжди добре захищених природою місцях. Після татарського погрому у 1557 р. на Хортиці Січ по черзі знаходилася на о. Томаківці(1560—1593), р.Базавлук(1593—1638), Микитиному Розі(1638—1652), р.Чортомлик(1652—1709), р. Кам'янці (1709— 1711),в Олешках(1711—1734), нар. Шдпільній(1734—1775). Кож-на з них мала гарні укріплення: оточені ровами, високі (бл. 10 м) й міцні вали, зверху яких ішов дерев'яний частокіл із загострених і просмолених паль, а також сторожові башти з бійницями для гармат. Тут вартували козаки, які в разі небезпеки піднімали по тривозі весь січовий гарнізон. Усередині стояли курені — великі приміщення для козаків, зроблені з лози, а згодом — із дерев'яних колод, вкриті очеретом або шкурами тварин, канцелярія, склади, арсенали, ремісницькі майстерні, торговельні лавки тощо. У центрі знаходилися церква та майдан, де відбувалися загальні ради та інші громадські заходи. На майдані стояли військові литаври (ударний інструмент), котрі служили для скликання на козацькі ради, і « ганебний стовп», біля якого карали винних. У передмісті Січі жили тисячі ремісників, торговців, спеціальне приміщення призначалося для проживання іноземних послів. Підступи до Січі охоронялися козацькими чатовими, що снували неподалік по численних плавнях і річках, та вартовими вежами, виставленими далеко у степу. Чисельність січового товариства не була сталою і, як правило, залежала від пори року: взимку на Січі перебував лише невеликий гарнізон, який охороняв майно, військові припаси, артилерію, виконував сторожову службу, а з настанням весни вона, образно кажучи, перетворювалася на людський мурашник. У мирний час козаки насамперед займалися промислами й скотарством, а в паланках (адміністративно-територіальних одиницях (округах) у межах «Вольностей Війська Запорізького») — землеробством, що базувалося на фермерських засадах. Але головним їхнім обов'язком був захист рідної землі від турецько-татарських загарбників. Водночас Січ завжди виступала проти соціального та національно-релігійного гноблення, була притулком втікачів від панського гніту, підтримувала в українському народі дух протесту.