- •7.1. Управління активами і пасивами банку: сутність і необхідність
- •Забезпечення ліквідності банку і, відповідно, підтримання належного рівня його фінансової стійкості на ринку;
- •Забезпечення максимальної дохідності банківських операцій, що є необхідною умовою прибуткового господарювання комерційного банку як підприємства.
- •7.2. Еволюція підходів до управління активами і пасивами банків
- •Використовувати ті джерела, які мінімізують витрати на залучення коштів, тобто залишають у розпорядженні банку більше нових коштів для збільшення його прибутку і власного капіталу;
- •Зміна економічної вартості банку. Економічна вартість банку - це поточна вартість очікуваних чистих грошових
- •Тема 8
- •За ступенем ліквідності портфеля:
- •За ступенем дохідності портфеля:
- •За ступенем надійності портфеля:
- •8.2. Кредитна політика як основа управління кредитним портфелем банку
- •Забезпечення зв'язку кредитної політики з загальною стратегією його економічного розвитку.
- •Урахування в процесі розробки кредитної політики стану країни та її розвитку в певний період.
- •Урахування в процесі розробки кредитної політики прогнозування кон'юнктури фінансового ринку.
- •Забезпечення дотримання правових норм державного регулювання кредитної діяльності банків.
- •Урахування внутрішнього потенціалу банку та можливостей його розвитку.
- •Сегментація напрямків кредитної політики за основними формами та видами кредитної діяльності.
- •Забезпечення внутрішньої збалансованості окремих напрямків кредитної політики.
- •Забезпечення високої ефективності кредитної політики.
- •Забезпечення гнучкості кредитної політики.
- •Рівень попиту на кредитні послуги;
- •Чутливість клієнтів до рівня встановлених цін;
- •Рівень цін конкурентів.
- •Оцінка сукупного доходу від кредиту в умовах різних рівнів процентних ставок та іншої винагороди банку;
- •Оцінка чистої суми наданих у кредит коштів (за вирахуванням усіх депозитів, які позичальник зобов'язується тримати в банку, з урахуванням вимог до норм резервування);
- •Оцінка прибутку від кредиту, що надається до оподаткування шляхом ділення оціночного доходу від кредиту на чисту суму наданих коштів у кредит, якою фактично буде користуватися позичальник.
- •Уникнення ризику;
- •Прийняття ризику;
- •Використання інструментів зниження рівня ризику.
- •1. Реалізація в межах кредитних відносин заходів, що забезпечують підвищення ступеня готовності позичальника виконувати зобов'язання за кредитною згодою.
- •Власне неустойка;
- •2. Реалізація у межах кредитних відносин заходів, що забезпечують підвищення фінансових можливостей позичальника.
- •Підвищення інформованості банку щодо готовності й можливості позичальника виконувати умови кредитної угоди реалізується шляхом:
- •Розподіл ризику.
- •Лімітування.
- •1. Передача ризику (страхування).
- •Використання процентної ставки.
- •Використання забезпечення.
- •Порука - договір з односторонніми зобов'язаннями, на основі якого поручитель бере зобов'язання перед банком-кредитором сплатити в разі необхідності заборгованість позичальника.
- •Першочергове значення має реальна оцінка банком-кредитором фінансової стійкості гаранта (поручителя);
- •Під час отримання гарантії (поруки) банк, що надає кредит, має впевнитися в готовності гаранта (поручителя) виконати своє зобов'язання.
- •Фактори, пов'язані з ризиком позичальників (зовнішні);
- •Внутрішні фактори, пов'язані з організацією кредитної діяльності в банку.
- •1. Диверсифікація кредитного портфеля банку.
- •Галузеву;
- •Географічну;
- •Портфельну.
- •2. Встановлення лімітів.
- •1. Резервування.
- •Страхування.
- •Контроль за станом кредитного портфеля банку.
- •1. Зовнішні фактори (некеровані):
- •2. Внутрішні фактори (керовані) - група факторів, які залежать від кредитної діяльності банку та відображують його кредитну політику. До них належать:
- •1. Аналіз кредитного портфеля і своєчасне виявлення кредитів, які можуть перейти до категорії проблемних.
- •Нефінансові фактори:
- •Фінансові фактори:
- •2. Розробка комплексу заходів щодо виплати проблемних кредитів.
- •1. Укладення додаткової (модифікованої) угоди.
- •2. Розробка і реалізація плану поліпшення виробничої діяльності позичальника шляхом укладення спільної угоди з «реані- мування» проблемних кредитів.
- •Отримання від позичальника додаткового забезпечення.
- •Передача майна боржника (чи третьої особи) банку до повернення кредиту і виплати процентів за ним.
- •Надання нового кредиту в погашення заборгованості за чинним кредитним договором (рефінансування).
- •Уступка права вимоги.
- •Переведення боргу.
- •Заміна проблемної заборгованості за кредитом на вексельні зобов'язання третіх осіб.
- •9. Погашення заборгованості без зміни умов кредитного договору, у тому числі за рахунок кредитування його дебіторів.
- •1. Реалізація застави.
- •2. Погашення боргу перед банком третіми особами. У разі надання кредиту під гарантію або поруку банк може ліквідувати проблему заборгованість за рахунок гаранта/поручителя.
- •Тема 9
- •9.2. Інвестиційна політика як основа управління портфелем цінних паперів банку
- •Забезпечення зв'язку інвестиційної політики з загальною стратегією економічного розвитку банку.
- •Урахування під час розробки інвестиційної політики стану країни та її розвитку в певний період.
- •Урахування під час розробки інвестиційної політики прогнозування кон'юнктури фінансового ринку.
- •Забезпечення дотримання правових норм державного регулювання інвестиційної діяльності банків.
- •Урахування внутрішнього потенціалу банку та можливостей його розвитку.
- •Сегментація напрямків інвестиційної політики за основними формами та видами інвестиційної діяльності.
- •Забезпечення високої ефективності інвестиційної політики.
- •Забезпечення гнучкості інвестиційної політики.
- •Аналіз інвестиційної діяльності банку за попередній період.
- •Оцінка внутрішнього потенціалу банку і можливостей його розвитку.
- •Портфель доходу - портфель, орієнтований на переважне отримання прибутку за рахунок процентів і дивідендів;
- •Портфель росту - портфель, орієнтований на переважний приріст курсової вартості цінних паперів, що включені до складу портфеля.
- •Розробка критеріїв якості портфеля цінних паперів.
- •Формування механізму контролю за здійсненням інвестиційної політики.
- •Загальна оцінка ефективності розробленої інвестиційної політики.
- •Зовнішні:
- •Внутрішні:
- •Визначте тип банку як інвестора залежно від цілей інвестування:
- •Портфель цінних паперів, що забезпечує отримання високого прибутку в поточному періоді, - це:
- •Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення:
- •Тема 11
- •11.1. Сутність прибутку банку та основні засади управління ним
Тема 8
Управління кредитним портфелем банку
8.1. Сутність і значення кредитного портфеля банку
Кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій, оскільки кредитний портфель становить здебільшого від третини до половини всіх активів банку. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова активів банку, що має свій рівень дохідності й ризику. Тому для успішного кредитування - забезпечення повернення наданих кредитів та підвищення дохідності кредитних операцій - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управління кредитним портфелем.
Сучасний банк спроможний запропонувати клієнту близько 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг, але кредитування залишається однією з основних його функцій. Проте гострою залишається проблема якості кредитного портфеля. Так, неадекватна поведінка суб'єктів господарювання, а часто й недосконалість банківського менеджменту підштовхують банки до проведення надто ризикової кредитної політики, що негативно позначається на результатах їх діяльності в цілому. Перед службою банківського менеджменту постає проблема врахування низки можливих ризиків у кредитній діяльності, зокрема, ризику неповернення кредиту. За такої ситуації важливо уміло управляти кредитним портфелем і кредитним ризиком зокрема.
Кредитний портфель — це сукупність кредитів, наданих банком на певну дату; він характеризує величину капіталу, вкладеного банком у кредитні операції.
Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення.
Основними цілями формування кредитного портфеля є:
високий рівень доходу в поточному періоді;
високий темп очікуваного доходу в майбутній довгостроковій перспективі;
мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля;
дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля;
забезпечення максимального ефекту податкових пільг.
Структура кредитного портфеля може бути систематизована за такими базовими ознаками:
За ступенем ліквідності портфеля:
високоліквідна частина (короткострокові кредити);
середньо ліквідна частина (середньострокові кредити);
низько ліквідна частина (довгострокові кредити);