На чому можна заробляти у сфері зеленого туризму

Послуги у сфері зеленого туризму поділяють на основні та додаткові. Основні послуги, це переважно:

• послуги з організації перевезення туристів;

• послуги з організації розміщення туристів;

• послуги з організації харчування туристів. До додаткових належать:

• послуги з організації екскурсій;

• послуги із залучення туристів до сільськогосподарських робіт і народних промислів;

• послуги гідів, гідів-перекладачів;

• послуги залучення туристів до участі у народних обрядах і культових дійствах, а також сільських фестивалях, ярмарках й інших масових акціях;

• послуги по прокату автомобілів, човнів, активно-туристичного спорядження;

• послуги побутового обслуговування;

• право користуватися приватними рекреаційними угіддями.

Такий поділ досить умовний, оскільки суттєвої різниці з точки зору споживчих властивостей між ними немає. Послуги, що входять в основну програму перебування туриста в селі, зазвичай відносять до основних. Додаткові послуги турист купує самостійно у місці перебування і вони не включені у вартість турпакета.

Крім нематеріальних послуг, туристові ще можуть бути надані інші товари чи матеріальні послуги. Наприклад, карти місцевості, народні сувеніри, туристичне спорядження тощо.

Отже молоді люди, як і все сільське населення України, здатні отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як:

• транспортне обслуговування туристів;

• організація проживання та харчування туристів;

• виробництво та реалізація екологічно чистих продуктів харчування;

• надання екскурсійних послуг, робота гідом-перекладачем;

• облаштування туристичних маршрутів та стоянок для туристів;

• надання послуг з прокату туристичного спорядження;

• навчання народним ремеслам і рукоділлю;

• виготовлення та реалізація товарів народних промислів;

• організація реабілітаційно-оздоровчих процедур;

• єгерська діяльність (допомога у полюванні, аматорському та спортивному рибальстві);

• проведення культурно-розважальних заходів з урахуванням історико-етнографічної спадщини (анімація).

Розробка вашого унікального туристичного продукту

При розробці туристичного продукту важливо використовувати принципи створення успішного продукту у сфері зеленого туризму:

• прив'язка до місця;

• центральна тема або фокус зацікавленості для гостей;

• об'єднання природних екосистем і місцевого населення в пропозиції для гостей;

• демонстрація того, як люди взаємодіють природою;

• невеликий масштаб, легка інтеграція в економічну систему місцевого товариства;

• прямий зв'язок сільських садиб з туристськими пам'ятками;

• індивідуальність, відображення реальних деталей сільського життя, яке стане родзинкою - звичне для місцевих жителів є незвичним для гостей;

• участь молоді і людей старшого покоління в житті місцевого суспільства;

• формування товариств (асоціацій) між сторонами, зацікавленими в розробці туристського продукту.

Ніши туристського ринку

Сьогодні на ринку представлено три види пакетів послуг для відпочиваючих:

2. Пакет «Усе включено», де усі послуги надаються в одному місці;

3. Частковий пакет, який включає багато елементів: розміщення, харчування, трансферт, екскурсійне обслуговування;

4. Пакети екскурсійних турів з низкою маршрутів для конкретної групи туристів.

Не дивлячись на те, що більшість туристів (до 80 % за даними Стенлі Плога) віддають перевагу самостійним подорожам, значна частка туристів залишаються прибічниками пакетів послуг.

Пакети, або запропоновані послуги відпочинку, знижують ризик клієнта порівняно із самостійним плануванням подорожі. У свою чергу туроператор знижує зусилля, необхідні для планування туру. Одні тури мають жорстко встановлені маршрути, інші мають варіанти для клієнтів та менш чіткі маршрути. Туристські пакети можуть плануватися для усіх видів подорожей.

Відмінності

Ваше агротуристичне підприємство повинні знати, що відрізняє його від інших. Це стане його родзинкою й сформулює стратегію маркетингу й розробки продукту. Унікальні можливості, які можуть дати всьому товариству або окремому підприємству умови неповторності, містять у собі наступне:

• місцезнаходження;

• унікальні географічні особливості;

• незвичайні люди;

• особливі сільськогосподарські продукти;

• місцеві артефакти або вироби народних ремісників;

• культурні фестивалі;

• незвичайна архітектура;

• краєзнавство;

• незвичні флора і фауна;

• унікальні знання. Вивчення історії краю

Після того, як будуть позначені потенційні напрями та складений проект, доцільно проаналізувати історію регіону, яка потім буде представлена в усіх аспектах, від маркетингу і продажів до РК-кампаній. Щоб розвивати історію далі, команда розробників турпродукту повинна знати відповіді на низку запитань :

• Що ми знаємо про геологічну історію цієї місцевості?

• Яким чином ця місцевість є унікальною?

• Який вододіл в цій місцевості як він змінився за останній час?

• Які природні зони знаходяться в нашому регіоні як вони підкреслюють унікальність нашого краю?

• Яким чином екологія нашого регіону впливає на людей?

• Яка історія поселень в цій місцевості та, як вона змінилася зараз?

• Яка історія розвитку культури нашої місцевості, починаючи з давніх часів?

• Які етнічні корені людей, які тут селилися?

• Які унікальні культурні характеристики цієї області?

• Яким чином змінилася демографічна ситуація?

• Які соціальні та економічні проблеми є у населення, що проживає тут сьогодні, як ці проблеми зараз змінюються?

• Які екологічні проблеми вирішували ранні поселенці в цьому регіоні, з якими екологічними питаннями стикаються мешканці регіону сьогодні?

• Які історичні події відбувалися в даному регіоні? Який вони мали вплив на істроію даного краю та України в цілому?

Отже, перш за все, радимо Вам звернутися до місцевої бібліотеки, можливо, до вчителів історії та інших предметів у Вашій сільській школі, до місцевих краєзнавчих музеїв. У селі завжди знайдеться людина, залюблена у краєзнавчі дослідження рідного краю. Поговоріть з цими людьми, порадьтеся, запишіть їхні цікаві розповіді, почитайте спеціальну літературу. Крім того, що таким чином Ви запропонуєте на туристичний ринок свій оригінальний продукт як знавець місцевої культури та історії, ці знання збагатять життя Вашої родини, піднімуть над рутиною повсякденного життя.

Хто є хто в місцевому суспільстві

Дуже важливо визначити коло людей у рамках місцевого співтовариства, які зможуть допомогти знайти відповідь на ті або інші питання, а також допомогти розробити унікальний туристський продукт. Ці люди будуть необхідні по мірі розробки туристського продукту та його презентації гостям. Дехто з них може стати справжньою прикрасою для сільської туристської привабливості.

Гарненько обдумайте і складіть список людей, які можуть зацікавитися та допомогти у ваших справах. Серед них можуть бути: натуралісти, лісники, травники, будівельники, історики, ремісники, музиканти, письменники, кухарі, садівники, пастухи, рибалки, вчителі, фермери, геологи, люди похилого віку. Запишіть контактну інформацію кожної людини.

Складання карт місцевості

З чого починається проектування туру. Після того, як були визначені унікальні об'єкти сільської місцевості, необхідно нанести їх на карту. План дозволяє кожному розглянути можливості, які можуть випробувати туристи, і допомогти створити єдиний продукт, який підходить як для клієнта, так і для туроператора і приймаючої сторони. Карта також допомагає приймаючій стороні правильно зрозуміти, що робить цю місцевість унікальною, як планувати свої, унікальні пропозиції в туристській сфері.

Якщо карти будуть готові, буде легше закінчити наступний етап створення туристського продукту.

Проектування туру

На цьому етапі процесу розробки туристичного продукту стає головним відпрацювання деталей. Самі деталі стануть основою туристського продукту, який може увійти до складу пакету, рекламуватися та продаватися. Процес створення карт допоможе організації або приватному підприємцеві підготувати інформацію для маркетингу і просування матеріалів.

В процесі розробки туру важливим є його склад. Деякі складові залежатимуть від пори року. Наприклад, якщо тема туру включає особливу подію, яка буває лише раз на рік, наприклад, Святе Різдво Христово, туристський продукт буде унікальним для цього конкретного проміжку часу.

Планування турів з темами, пов'язаними з природними явищами або сільським господарством, також залежить від сезонів року. Пікові періоди цвітіння або розпускання листя на деревах, збирання врожаю, спостереження за птахами або риболовля мають бути взяті до уваги при розробці спеціалізованих турів. Тури, сфокусовані на окремих темах або явищах, які залежать від пори року, мають бути ретельно сплановані в часі, щоб створити у туриста найбільше враження. Інші тури повинні проектуватися для заповнення вільних проміжків часу між основними періодами, для доповнення пропозицій і залучення гостей упродовж усього року. Анімація

За підрахунками експертів «EuroGites», на кожне 1 євро, витрачене на проживання в сільській місцевості, припадає інше 1 євро, витрачене на щось інше (розваги, сувеніри тощо). Отже, необхідною умовою розвитку сільського зеленого туризму є розробка пакета різнобічних пропозицій стосовно проведення дозвілля у сільському середовищі поза межами агроосель. Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є т.зв. анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів ігровими елементами та шоу-програмами на базі історико-етнографічної та культурної спадщини регіону.

Анімація в туризмі зумовлена загостренням конкуренції між однаковими за рівнем сервісу і місцезнаходженням осередками сільського зеленого туризму.

На Слобожанщині перспективною формою анімації може стати організація сільських анімаційних шоу-музеїв, в яких туристів зустрічатимуть "живі" історичні персонажі (руські князі, гетьмани, козаки-запорожці, чумаки тощо).

В Україні об'єкти туризму з колоритними анімаційними програмами є найпопулярнішими осередками масового внутрішнього й міжнародного туризму (наприклад, Музей народної архітектури у с. Пирогово, ярмарка у с. Сорочинцях, фестиваль сільських мистецьких колективів України у с. Боромля та багато ін.).

Подібні музеї живої старовини можна організувати у будь-якій сільській місцевості, стратегічно зорієнтованій на розвиток масового сільського зеленого туризму на довготермінову перспективу. Необхідно лише реставрувати старі будівлі, зібрати у них старі речі (колекції серпів, кіс, бочок, боденьок, дійниць тощо) й загалом спробувати відтворити знайому з дитинства атмосферу сивої минувшини.

Ще одним перспективним напрямком анімаційного наповнення програм перебування туристів у селах Харківського регіону є організація народних гулянь та фольклорних фестивалів. На фестивалях можуть проводитися майстер-класи з традиційного ткацтва, виготовлення виробів із дерева, створення ляльок-мотанок, інших традиційних ремесел Східної України.

Розпитайте в районній (обласній) адміністрації, у сусідів, чи заплановані на найближчі місяці народні свята і ярмарки, де у продажу є витвори народних майстрів. Це можуть бути весілля з народними обрядами, фестивалі народного мистецтва і українців, а також представників інших етносів, які населяють Ваш край. Запропонуйте відвідати ці свята.

Крім наведених прикладів, анімаційні програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори підзапальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів.

Робота з туроператорами

Робота з туроператорами дає можливість швидшого обороту вкладених коштів, площ і зменшує середню ціну за послугу.

Туроператор зобов'язаний заробляти гроші на пакеті і припускати, що зниження буде значним за рахунок того, що він, бронює багато місць не лише на один тур, але і на тури усього року. Чи декількох років. Туроператори виконують професійні роботи по оперативному наданню послуг. Так, за умови співпраці з туроператорами хазяїну житла доведеться фіксувати як прибуток від продажів, так і витрати для того, щоб задовольнити запити групи туристів. Для невеликої садиби кількість гостей може не спричинити додаткових складнощів. Але, якщо в наявності більше 10 номерів, для прибирання, приготування їжі та інших послуг можуть знадобитися додаткові працівники.

Для того, щоб ефективно співпрацювати з туроператорами, умови прийому гостей мають бути ретельно відображені письмово. Такий опис повинен містити чіткий перелік того, що може отримати група, включаючи наступне:

• кількість номерів для туристської групи, у тому числі номер для супроводжуючих;

• ціну за номер;

• список номерів для розселення керівників груп;

• послуги, якими може скористатися група;

• їжа та напої, якщо вони включені у вартість туру;

• дати прибуття, вибування та кількість нічлігів;

• транспортні послуги, які будуть запропоновані гостям туру;

• якісь особливі пропозиції, які члени групи можуть замовити додатково, номери на першому поверсі, номери з кондиціонерами, номери для тих, що палять або не палять;

• умови передоплати за номери;

• можливість повернення передоплати у разі відміни туру;

• можливість відміни туру.

Проектування пакету для індивідуальних туристів

У зв'язку з тим, що 80% туристів вважають за краще відпочивати самостійно, є необхідність в розробці пакету послуг для цієї категорії клієнтів.

Ефективним способом розробки якісного відпочинку стимулювання тривалого перебування є розробка пакетів спільно з місцевими регіональними партнерами. Приватне житло є центральним елементом проекту.

Житло - це база для туристів, які замовляють пакет послуг, що вимагає найбільших витрат. Послуги проживання можуть складатися з надання кімнати, щоденного сніданку та, можливо, одного або двох харчувань, залежно від терміну перебування. Також в пакет послуг можуть входити відвідання:

• історичних місць;

• музеїв;

• пам'ятників;

• заповідників та заказників;

• ресторанів;

• розважальних об'єктів;

• культурних та інших об'єктів.

Власник житла може бути контактною особою, якщо тур планується без участі туроператора. В даному випадку пакет послуг повинен включати ваучери, які гості отримуватимуть при виконанні кожної послуги. Потім господар буде звітувати за розподіл прибутку від кожного елементу пакету між постачальниками цих послуг. Наприклад, якщо відвідини музею, включені в пакет послуг, коштують 10 грн, гість повинен віддати музею ваучер вартістю 10 грн. Проте гість не знає, скільки насправді він платить за той або інший елемент пакету, для нього важлива лише загальна вартість, а також те, наскільки будуть цікаві пропоновані послуги. Тому хазяїн отримує попередню плату за усі включені в тур послуги, а потім розподіляє її між кожною організацією або приватними особами, чиї послуги включені в пакет.

Наявність декількох послуг в рамках одного пакету збільшують привабливість останнього, а це призводить до збільшення чистого доходу кожного елементу.

Визначення привабливості туристського продукту

Туристи сподіваються, що ціни на подорож будуть прийнятними. Турист може оцінити співвідношення між ціною та якістю у момент таких етапів своєї подорожі, як: прибуття, розміщення та від'їзд. Передбачувану якість від подорожування сільською місцевістю визначити важко. Оскільки умови можуть змінюватись.

Взявши до уваги аналіз нестійких факторів, які формують цінову структуру, оцінка продукту робиться поетапно. Розглядатися та уточнюватися повинен не лише рівень заробітної плати. У повну вартість продукту необхідно включити запланований прибуток. Окрім цього, необхідно визначити вартість залежно від цін, встановлених конкурентами.

Ефективність функціонування агротуристичного господарства ґрунтується на трьох «китах»: собівартість послуг - прибуток - рентабельність.

Собівартість агротуристичної послуги - це вартість витрат ресурсів, часу і праці на виготовлення одиниці продукції (послуг).

В економіці діє т.зв. закон пропорційності прямих витрат обсягу запланованих послуг. Існують фіксовані витрати: відсотки по кредитах, амортизаційні відрахування, орендна плата за землю, адміністративні витрати, плата охоронній структурі, комунальні послугитощо. Вони не змінюються незалежно від обсягу надання послуг і впливають на їх собівартість.

Нефіксовані витрати з'являються лише у тому випадку, коли туристи придбали туристський продукт та цілком їм задоволені. Оскільки сільський туризм може бути періодичним, сезонна активність для більшості постачальників туристських послуг і нефіксовані витрати також можуть мати такий же характер. Якщо ділова активність непередбачувана, то закономірно, що гроші на цей вид витрат не виділяються. Нефіксовані витрати включають:

• прийом працівників на неповну ставку, в обов'язок яких входить доставка туристського продукту;

• матеріали, необхідні для організації доставки продукту;

• їжа та напої;

• витрати на перевезення туристів;

• додаткові витрати за комунальні послуги, воду, електрику, телефон.

Отож, сутність цього економічного закону така: при епізодичному наданні туристичних послуг собівартість кожної послуги зростає. Чим менше відвідувачів упродовж року зможе прийняти під своїм дахом господар, тим більше коштів з власної кишені вкладе у поточний ремонт, оновлення інтер'єрів тощо. Натомість, коли прибуття відвідувачів поставлено на потік і кімнати агрооселі майже ніколи не пустують, за рахунок масовості собівартість перебування в такій агрооселі пропорційно знижується.

У сільському зеленому туризмі існує фактор сезонності попиту на агротуристичні послуги. Це породжує проблему раціонального розподілу грошових надходжень у часі (в «піковий» і «мертвий» сезони). Тому варто особливо самокритично підходити до планування обсягів надходжень і виплат по календарних місяцях у поточному плані.

Важливе місце в структурі собівартості агротуристичного обслуговування посідає заробітна плата персоналові, задіяному в наданні тих чи інших послуг.

Для кожного суб'єкта зеленого туризму в сучасних економічних умовах господарювання пошук шляхів зниження собівартості (ресурсо- і працезатрат на виготовлення агротурпослуг) — це першочергове завдання для виживання і збереження конкурентоспроможності його господарства.

Пошук варіантів зниження собівартості послуг сільського зеленого туризму економісти радять здійснювати шляхом цільової калькуляції собівартості за статтями витрат.

Для цього власник агропансіону мусить вміти розраховувати та аналізувати такі економічні показники: амортизаційні відрахування, нарахування на зарплату персоналу й управлінського апарату, норму постійних витрат на одиницю продукції, змінні затрати на одиницю продукції.

Розмір прибутку та визначення ціни

Сукупність фіксованих та нефіксованих витрат і розмір прибутку формують ціну для індивідуального туриста або групи туристів. Відповідно до визначеної собівартості послуг власник сільської оселі розраховує ціну продажу турпослуг. Існує така універсальна формула ціноутворення:

«Ціна турпродукту - витрати на виробництво +витрати на реалізацію + винагорода за витрачені зусилля, ризик, підприємливість».

В агротуристичному секторі України здебільшого використовується маркетинговий підхід до ціноутворення. Суть його полягає в тому, що ціна на агрорекреаційні послуги встановлюється з урахуванням цінової кон'юнктури найближчих прямих конкурентів, унікальності послуги, вигідності місцерозташування агрооселі, близькості до розрекламованих курортно-рекреаційних центрів, мальовничості довкілля та інших міркувань.

Так, цінові пропозиції проживання в агрооселі умовно можна поділити на п'ять категорій, залежно від таких умов:

• побутові - наявність ванни (душу), туалету у самому будинку, а також користування холодильником, газовою або електроплитою;

• інфраструктура - як далеко розташоване господарство від жвавих трас, річки, лісу, озера чи моря, наявність поряд медпункту, магазину і т.п.;

• додаткові пропозиції - домашнє харчування, трансфер, екскурсії, походи в гори, вивчення мов, риболовля, катання на конях, домашні овочі і фрукти, молоко, мед;

• сезон - дорожче може коштувати відпочинок під час Новорічних, Різдвяних і Пасхальних свят, у популярному розвинутому регіоні, дешевше - міжсезоння (весна і осінь);

• цінність регіону - наявність визначних пам'яток архітектури, цікавих ландшафтів, екологія тощо.

Встановлюючи ціни на послуги сільського зеленого туризму, власник агрооселі повинен керуватися обраною їм стратегією продукування й номенклатури послуг, обраним рівнем загального сервісу. Наприклад, якщо господар постановив для себе, що прагне пропонувати туристам елітні умови розташування й респектабельний сервіс, ціни за надані послуги, звичайно, будуть вищими, ніж у пересічних сусідніх агрооселях. Якщо ж господар орієнтується на обслуговування відвідувачів, які схильні до помірних чи економних витрат, ціни за такий сервіс мають бути нижчими. Загалом, чим точніше господар визначає для себе стратегію розвитку свого агротуристичного «бізнесу/підробітку», тим простіше йому буде встановити адекватну ціну.

Найтиповіші помилки власників садиб у ціноутворенні пов'язані з надзвичайно великою орієнтацією на витрати, а також із тим, що ціни не переглядаються з метою їх коригування відповідно до ринкових змін. Поганими є також ті ціни, які не враховують інших складових (окрім витрат), а також ті ціни, які недостатньо змінюються для того, щоб диференціювати різні види послуг та сегментів ринку.

Той, хто просить дуже багато, — втрачає потенційних клієнтів. Той, хто просить дуже мало, — може залишити свою справу без достатнього доходу, аби належним чином здійснювати свою діяльність, і в кінцевому рахунку, буде змушений закрити свою справу. Чому? Будівлі старішають, килими зношуються, забруднюються. Власник садиби, який не отримує достатнього доходу, так само, як і той, який перевищує ціни, залишившись без відпочиваючих, збанкрутує.

Господарям агроосель необхідно також розробити та запровадити для певних категорій клієнтів спеціальні ціни (відмінні від комерційного тарифу). Зокрема:

• для операторів сільського туризму, які можуть гарантовано закуповувати наперед велику кількість ліжко-місць на визначений період;

• для залучення гостей, які регулярно відвідують цю оселю і широко рекламують її серед своїх друзів і знайомих. У таких випадках власники осель можуть визначити для них спеціальні ціни або навіть час від часу преміювати їх безоплатним наданням ночівель чи інших видів послуг.

Потрібно також розробити сезонні знижки — зниження ціни для тих гостей, які прибувають не у "високий" сезон. Такі знижки дадуть можливість утримували відносно стійкий попит упродовж року.