- •Дещо про термінологію
- •З історії зеленого туризму
- •Зелений туризм у сучасному туристському бізнесі
- •Мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості
- •Де можна успішно розвивати зелений туризм
- •Необхідні правові та економічні умови
- •Як стати суб'єктом підприємницької діяльності (у запитаннях і відповідях)
- •На чому можна заробляти у сфері зеленого туризму
- •Розробка вашого унікального туристичного продукту
- •Рекламна підтримка вашого турпродукту
- •Як вирішувати конфлікти й спірні питання
- •Як працювати зі скаргами
- •Забезпечення умов безпечного відпочинку
- •Особливості планування у зеленому туризмі
- •Зайнятості
- •Як отримати мікрокредит харківського регіонального фонду підтримки підприємництва (у запитаннях і відповідях)
- •1. Хто може бути претендентом на отримання мікрокредиту?
- •2. Які проекти розглядаються?
- •3. Яким смп не надаються мікрокредити?
- •4. Строк та порядок надання мікрокредиту?
- •5. Які переваги подібного фінансування порівняно зі стандартними позиками?
- •6. Які документи необхідно надати на одержання мікрокредиту?
- •7. Критерії визначення переможців конкурсу.
- •8. Як підготувати бізнес-план?
- •9. Як приймається рішення надання мікрокредиту?
- •10. Проекти приймаються за адресою:
- •Як залучити бюджетні кошти на розвиток зеленого туризму
- •Організація надання послуг тимчасового проживання
- •Правила внутрішнього розпорядку
- •Підтримання необхідних стандартів чистоти
- •Рекомедації по облаштуванню агросадиби
- •Вимоги для різних категорій клієнтів
- •Технологічні основи гостинності
- •Стандартний контрольний перелік
- •Поради американської підприємниці Мері Контадо
- •Сертифікація якості розміщення
- •Організація надання послуг харчування
- •Окремі аспекти етикету за столом
- •Окремі особливості обслуговування і харчування іноземних туристів
- •Деякі особливості іноземної кухні
- •Невідкладна медична допомога
- •Організація програм перебування зелених туристів
- •Методика організації екскурсійних програм
- •Кластери зеленого туризму як чинник стабільного розвитку територій
- •Журнал «туризм сільський зелений»
- •Додатки витяг із закону україни «про туризм»
- •Витяг із закону україни «про особисте селянське господарство»
- •Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Кваліфікаційні вимоги для екскурсоводів
- •Кваліфікаційні вимоги для гідів-перекладачів
- •Порядок мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва на зворотній основі під бізнес-плани по пріоритетних напрямках розвитку малого підприємництва
- •Положення про порядок проведення обласного конкурсу міні-проектів розвитку територіальних громад
- •1.4. Пріоритетні напрями Конкурсу:
- •3. Критерії й порядок оцінки міні-проектів
- •4. Організаційне забезпечення Конкурсу
- •6. Фінансування на виконання міні-проектів
- •Інформація про реалізацію міні-проектів розвитку територіальних громад
- •Вимоги програми «зелена садиба» щодо екологічної якості розміщення
- •1. Довкілля
- •2. Садиба
- •3. Кімнати
- •4. Продукти
- •5. Раціональне використання водних ресурсів
- •6. Раціональне використання електроенергії та палива
- •7. Обмежене використання побутових хімічних засобів
- •8. Туристична інформація.
- •9. Транспорт
- •10. Рекомендована туристична діяльність
- •11. Підтримка народних традицій
- •12. Досвід роботи
- •Використана література:
- •Форми роботи
Де можна успішно розвивати зелений туризм
Існують специфічні риси, якими повинна володіти певна місцевість для успішного розвитку зеленого туризму. Ці риси, зазвичай, протилежні реаліям, в яких проживають відпочивальники.
Якщо Ви плануєте розпочати діяльність із надання послуг у сфері зеленого туризму, уважно подивіться навколо себе. Що саме можна запропонувати туристу, чим привабити його до Вашої місцевості? Добре проаналізуйте усі сильні та слабкі сторони регіону, де ви живете. Яка туристична цінність Вашого села та навколишньої місцевості?
Для комплексної оцінки туристичної привабливості регіону в контексті зеленого туризму використовується такий показник, як «рекреаційний потенціал території».
Рекреаційний потенціал сільського зеленого туризму — це сукупність природних, етнокультурних, розселенських та суспільно-демографічних ресурсів, а також наявної господарської і комунікаційної інфраструктури території, що служать чи можуть служити передумовами розвитку сільського зеленого туризму. Рекреаційний потенціал території — це багатоаспектне поняття, що охоплює весь комплекс життєдіяльності суспільства. При його визначенні необхідно враховувати економічний, екологічний і соціальний аспекти. Частина з них відноситься до туристичних ресурсів території, інша — до факторів, що впливають на розвиток сільського зеленого туризму в регіоні.
Рекреаційний потенціал території складається з трьох складових:
ресурсної;
інфраструктурної;
іміджевої.
Усі рекреаційно-туристські ресурси поділяють на чотири складові: природні, історико-етнокультурні, соціально-економічні та інформаційні ресурси.
Природні агрорекреаційні ресурси - це навколишнє середовище з мережею сільських поселень, наявними природними об'єктами (річки, ставки, ліси), що мають рекреаційні властивості, та ареалами малозмінених людиною природних екосистем.
Для туриста місцевість має бути привабливою. Можливо, ця місцевість вже визнана традиційно туристською, або ж вона має підстави, щоб стати такою, просто досі ще недостатньо розрекламована. Якщо ж село знаходиться недалеко від доріг з інтенсивним рухом, поблизу промислових об'єктів або у непривабливому оточенні тощо, то ця місцевість не є привабливою для розвитку сільського туризму.
Безперечно, найбільший шанс на успіх мають села із мальовничими природними краєвидами (наявність озер, річок, лісів, пагорбів, гір, луків, ярів). На привабливість пейзажу досить сильно впливає архітектурний стиль забудови житлових будинків, який має бути близьким до традиційного сільського, характерного для певної сільської території.
У зеленому туризмі чисте довкілля є необхідною умовою отримання доходів, адже турист хоче відпочивати у контакті з чистою, незабрудненою природою Піклуватися необхідно не лише про природні ресурси (воду, повітря, ґрунти, рослинність), а й про усе оточення, у тому числі ландшафти і забудову. Маємо на увазі чистоту і гармонію природи і архітектури. Неможливий сільський туризм там, де існують «дикі» зливи стоків або відходи зливають до меліоративних канав, рік чи озер.
До історико-етнокультурних агрорекреаційних ресурсів належать пам'ятки історії (фортеці, вали тощо), матеріальної етнокультури (традиційне житло, млини, продукція народних ремесел: кераміка, різьба по дереву, вироби з лози тощо), сакральної архітектури (монастирі, церкви, каплиці тощо), духовної етнокультури (побутові та культові обряди й народні традиції: «водіння Кози», «Купала» та ін.).
Нещодавно у практику світової туристичної індустрії ввійшло нове поняття -«історико-культурна територія» як об'єкт світової спадщини.
Історико-культурна територія — це особливе цілісне просторове утворення, де в традиційному природному і соціально-культурному середовищі зберігаються цінні об'єкти історико-культурної спадщини людства. Це геокультурне поєднання пам'ятників і території, які, об'єднуючи етнічні, економічні, історичні та географічні фактори, творять єдиний комплекс. Мережа цих об'єктів є важливою «родзинкою» подорожей у рамках зеленого туризму.
Унікальність історико-культурної території визначається наявністю і поєднанням меморіальних, архітектурних, археологічних об'єктів, інженерних споруд, історичної забудови, традицій народних промислів і господарської діяльності, фольклору й обрядової національної культури, природних визначних пам'яток та історичних форм природокористування, що є винятковою історичною і культурною цінністю народу нашої країни, а також світової культурної спадщини.
Існує наукова категоризація основних типів історико-культурних територій:
історичні міста;
історичні сільські поселення і території;
монастирські та садибні комплекси;
поля історичних битв;
історичні виробничі території, шляхи й дороги;
археологічні території.
Чимало таких територій нараховується в Україні і, зокрема, в Харківському регіоні.
Соціально-економічні агрорекреаційні ресурси - це історично сформована система сільського розселення, типи і розміри поселень, традиції народної забудови, традиції аграрної культури місцевого населення, соціальний клімат на селі, ставлення місцевих мешканців до приїжджих тощо.
Інформаційні агрорекреаційні ресурси - це інформація про сільську територію, її історію, культуру, природу і людей, яку турист отримує в офісі оператора зеленого туризму (турфірми) чи збирає самостійно (наприклад, в мережі Інтернет) для того, щоб прийняти рішення й вибрати якийсь один з пропонованих варіантів відпочинку у сільській місцевості.
Саме наявність, якість подання та вичерпність інформації про об'єкти сільського зеленого туризму регіону визначає, чи приїдуть сюди туристи та чи матимуть бажання скористатися послугами сектора сільського туризму.
Для нормального функціонування та розвитку сфери сільського туризму необхідне створення певної агрорекреаційної інфраструктури, що має включати:
- засіб для розміщення туристів, яким у більшості випадків виступає сільський будинок. До цього варто додати господарчий двір або ферму, до якої виявляють інтерес туристи, а особливо діти (догляд за тваринами і птахами, збирання овочів та фруктів тощо).
інженерну інфраструктуру (освітлення, опалення, телефонізація, водопостачання, наявність у сільській місцевості медичних закладів, авторемонтних майстерень, банківських філій тощо). Без цього неможливо нормальне споживання цього виду туристського продукту.
виробничу інфраструктуру, орієнтовану на народні ремесла та виробництво на їхній основі характерних для даного регіону сувенірів на сільську тематику, приготування місцевими кухарями з можливою участю туристів місцевих блюд, участь туристів в різних видах сільськогосподарської діяльності тощо;
комунікаційну інфраструктуру утворюють залізничні магістралі, автомобільні шляхи, промарковані веломаршрути, лижні траси та ін.
- соціальну інфраструктуру, що активізує контакти між селянами та туристами (будинки культури, музеї, кінотеатри, свята, карнавали, змагання, ігри тощо).
Уся ця туристська інфраструктура має відповідати двом основним вимогам: по-перше, створювати нормальні умови для проживання туристів, а по-друге, у мінімальному ступені порушувати екологічну стійкість природного середовища
І останньою складовою рекреаційного потенціалу території є імідж місцевості, що існує у свідомості потенційних клієнтів і суттєво впливає на підсвідоме бажання відвідати саме її.
ХТО І ЯК МОЖЕ ПОЧАТИ ПРАЦЮВАТИ У СФЕРІ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ
Досвід організації зеленого туризму в світі та в Україні переконливо свідчить, що ця робота у більшості випадків, не є формою професійного бізнесу, але водночас і не може бути хобі.
Зелений туризм - це дуже специфічний бізнес, який вимагає доброго розуміння та правильного застосування практичного ділового досвіду людей особливого ґатунку та специфічних навиків організаторської роботи. Управлінські та оперативні вміння можна набути, вдосконалити та регулярно поновлювати безпосередньо під час роботи. Перед тим як розпочати свою діяльність у цій сфері, задайте собі такі запитання.
Чи підприємництво у сфері зеленого туризму саме для мене?
Чи люблю я зустрічатись й працювати з іншими людьми?
Чи володію я достатньо глибокими знаннями у сфері, де планую працювати?
Чи маю я достатні туристичні вміння і навички?
Чи вмію я планувати витрати та дотримуватись кошторису?
Перш ніж розпочати втілення власних мрій у життя, дуже важливо зрозуміти, що малий бізнес у більшості випадків потребує уважного аналізу, ретельної оцінки себе та наявних ресурсів, добре розробленого та організованого плану.
Ретельно проаналізуйте ваші можливості:
Яка ваша майстерність у сфері гостинності?
Які ваші ресурси (фінанси, обладнання тощо)?
Визначальним для успіху є вміння так організувати вашу справу, щоб споживачі, навколишнє природне середовище, ваша майстерність та ресурси були оптимально збалансовані. Добре обдумайте, наскільки повно ваші послуги будуть відповідати потребам потенційних клієнтів та який імідж ви оберете для себе.
Обміркуйте таке:
Який досвід я можу запропонувати? Які знання? Яка майстерність?
Як виглядає моє обладнання (нове, привабливе чи те, яке вже було у користуванні)?
Чи запропоновані мною послуги адекватні?
Чи відповідають вони вимогам споживача?
Чи маю я місце для збереження й обслуговування обладнання?
Чи розташоване моє підприємство у відповідному місці?
Визначаючи види ваших послуг, запитайте себе:
Що реально клієнт буде споживати/купувати?
Яку вигоду для себе він шукає?
Яку допомогу я можу надати туристові?
Незважаючи на те, що ваші клієнти спершу відгукнулися на рекламу, вони шукатимуть у вас або у вашому гідові товариша, помічника, вони очікуватимуть пригод, несподіванок, вашого розуміння та знання як місцевості, так і законів природи.
Ще прискіпливіші вимоги висуваються до людей, які збираються приймати туристів у своєму сільському домі.
Наскільки придатне для прийому туристів житло ви маєте? Треба мати на увазі, що цілком непридатних для сільського туризму садиб в українських селах не так уж й багато. Не підуть гості в хату, що стоїть прямо біля жвавої автотраси або залізної дороги, поблизу від тваринницької ферми або іншого виробничого об'єкта. У всіх інших випадках можна почати бізнес в самій звичайній сільській хаті, а одержувані від приймання гостей кошти реінвестувати в її розвиток, поступово підтягуючи якість життя туристів у ній до ідеалу.
Стилізація подвір'я під традиційну сільську садибу, характерну для даного регіону, взагалі зажадає невеликих грошових видатків.
Сільський туризм підходить для родини, членів якої можна залучити до надання гостинності хоча б на сезон. Господар та члени його родини мають бути комунікабельними, здатними зацікавлено слухати і розмовляти з гостями.
Бажано володіти інформацією про історію свого села, звичаї і традиції, а ще - бути здатними показати особливості сільського способу життя. Не рекомендується розпочинати діяльність у родинах, де не всі члени погоджуються на прийняття і обслуговування гостей. Найголовніше тут - гостинний підхід і приємна атмосфера, які у будь-якому разі сприятимуть зменшенню недоліків у Ваших послугах і залишать приємні спогади і враження від перебування.
Незважаючи на те, що ви можете мати прекрасний досвід як провідник на туристичних маршрутах або кухар, ви і ваша родина можете бути не готові прийняти гостей так, як це потрібно для успіху підприємства: зі знанням справи й одночасно вишукано. Ви і тільки ви можете створити сприятливу атмосферу для наших гостей та відвідувачів. Ваші клієнти будуть певний час жити у вашому власному домі, тому потрібно забезпечити їм приємний відпочинок. Від вас уже залежить, чи буде в цьому домі лунати сміх, чи будуть люди спокійно та безтурботно спати, чи нахвалюватимуть вони ваші сніданки-обіди. Вас повинні постійно хвилювати такі запитання:
Наскільки зручним є перебування гостей у вашій садибі?
Чи отримують вони всього досхочу?
Чого їм не вистачає? Чи навпаки, чого у них занадто багато?
Що їх непокоїть? Чи цікаво їм у вас? Можливо, їм щось вже набридло?
Забагато метушні? Щось бентежить?
Чи не занадто обмежують відпочинок ваших гостей ваші правила внутрішнього розпорядку?
А яким бачать вас гості — яскравою особистістю, ерудованим співбесідником, ініціатором дозвілля та розваг? Спокійним та розважливим або ж, навпаки, гарячим та вибуховим? Неупередженим?
Чи ваші гості розмовляють з вами, весело сміються та по-справжньому спілкуються з вами та іншими гостями у вітальні або їдальні?
Чи вам справді вдається зробити так, щоб вони почувалися як у себе вдома?
Чи, навпаки, ви з нетерпінням очікуєте їхнього від'їзду? Наскільки добре налагоджені ваші стосунки з торговцями, місцевими урядовцями, громадою взагалі, вашими сусідами, міліцією та пожежниками, розташованими неподалік ресторанами та мотелями?
Ви та ваша сім'я повинні будете повністю віддатися справі, бо тільки в такий спосіб ведення бізнесу в цій сфері результати від діяльності будуть позитивними. Ви повинні бути добре організовані, а також усвідомлювати, що всі люди різні, звідси й відмінність в їхніх уподобаннях, вимогах та потребах.
Якщо після всього прочитаного вище ви вважаєте, що ця справа саме для вас, ви маєте шанс довести, що здатні бути успішним підприємцем у цьому бізнесі.
Найперше, що ви повинні зробити, — це зустрітися з людьми, які вже працюють у цій сфері. Відвідайте агросадиби, спробуйте розібратися в тому, чим займаються інші, наскільки це можливо. Використовуйте всі можливі освітні програми, які надають держава, навчальні заклади, місцева влада. Приділіть особливу увагу тим програмам, які стосуються організації туризму та малого бізнесу. Використовуйте наочні посібники, книжки, брошури та статті для поліпшення вашого розуміння місцевої екологічної ситуації, наявних пропозицій та попиту, менеджменту та законів про охорону довкілля.
Але, як відомо, мале підприємництво - це бізнес підвищеного ризику. У вас є два шляхи, як почати його розвиток з правової точки зору. Перший досить поширений сьогодні в Україні шлях - нелегально, тобто без жодної юридичної реєстрації.
Наприклад, власними силами для гостей звільняються одна або кілька кімнат у будинку. Використовується наявне у будинку обладнання: меблі, постільна білизна, посуд тощо. Плюс у тому, що при цьому варіанті ви практично не витрачаєте коштів. Мінус у тому, що ви працюєте поза правовим полем і не можете активно рекламувати власні послуги, а отже, переважна більшість потенційних туристів просто не знатиме про ваше палке бажання організувати їх відпочинок. Ваш шлях до успіху буде дуже тривалим у часі і складним.
Другий шлях передбачає надання послуг у сфері зеленого туризму відповідно до чинного законодавства України. Докладніше про це мова йтиме в наступному розділі.
