- •Дещо про термінологію
- •З історії зеленого туризму
- •Зелений туризм у сучасному туристському бізнесі
- •Мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості
- •Де можна успішно розвивати зелений туризм
- •Необхідні правові та економічні умови
- •Як стати суб'єктом підприємницької діяльності (у запитаннях і відповідях)
- •На чому можна заробляти у сфері зеленого туризму
- •Розробка вашого унікального туристичного продукту
- •Рекламна підтримка вашого турпродукту
- •Як вирішувати конфлікти й спірні питання
- •Як працювати зі скаргами
- •Забезпечення умов безпечного відпочинку
- •Особливості планування у зеленому туризмі
- •Зайнятості
- •Як отримати мікрокредит харківського регіонального фонду підтримки підприємництва (у запитаннях і відповідях)
- •1. Хто може бути претендентом на отримання мікрокредиту?
- •2. Які проекти розглядаються?
- •3. Яким смп не надаються мікрокредити?
- •4. Строк та порядок надання мікрокредиту?
- •5. Які переваги подібного фінансування порівняно зі стандартними позиками?
- •6. Які документи необхідно надати на одержання мікрокредиту?
- •7. Критерії визначення переможців конкурсу.
- •8. Як підготувати бізнес-план?
- •9. Як приймається рішення надання мікрокредиту?
- •10. Проекти приймаються за адресою:
- •Як залучити бюджетні кошти на розвиток зеленого туризму
- •Організація надання послуг тимчасового проживання
- •Правила внутрішнього розпорядку
- •Підтримання необхідних стандартів чистоти
- •Рекомедації по облаштуванню агросадиби
- •Вимоги для різних категорій клієнтів
- •Технологічні основи гостинності
- •Стандартний контрольний перелік
- •Поради американської підприємниці Мері Контадо
- •Сертифікація якості розміщення
- •Організація надання послуг харчування
- •Окремі аспекти етикету за столом
- •Окремі особливості обслуговування і харчування іноземних туристів
- •Деякі особливості іноземної кухні
- •Невідкладна медична допомога
- •Організація програм перебування зелених туристів
- •Методика організації екскурсійних програм
- •Кластери зеленого туризму як чинник стабільного розвитку територій
- •Журнал «туризм сільський зелений»
- •Додатки витяг із закону україни «про туризм»
- •Витяг із закону україни «про особисте селянське господарство»
- •Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Кваліфікаційні вимоги для екскурсоводів
- •Кваліфікаційні вимоги для гідів-перекладачів
- •Порядок мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва на зворотній основі під бізнес-плани по пріоритетних напрямках розвитку малого підприємництва
- •Положення про порядок проведення обласного конкурсу міні-проектів розвитку територіальних громад
- •1.4. Пріоритетні напрями Конкурсу:
- •3. Критерії й порядок оцінки міні-проектів
- •4. Організаційне забезпечення Конкурсу
- •6. Фінансування на виконання міні-проектів
- •Інформація про реалізацію міні-проектів розвитку територіальних громад
- •Вимоги програми «зелена садиба» щодо екологічної якості розміщення
- •1. Довкілля
- •2. Садиба
- •3. Кімнати
- •4. Продукти
- •5. Раціональне використання водних ресурсів
- •6. Раціональне використання електроенергії та палива
- •7. Обмежене використання побутових хімічних засобів
- •8. Туристична інформація.
- •9. Транспорт
- •10. Рекомендована туристична діяльність
- •11. Підтримка народних традицій
- •12. Досвід роботи
- •Використана література:
- •Форми роботи
Мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості
На даний час основними мотивами для вибору відпочинку в сільській місцевості в Україні можна вважати такі:
помірковані ціни, особливо у порівнянні з іншими пропозиціями відпочинку (практика переконливо свідчить, що проживання у селі в будинку сільського господаря коштує значно дешевше, ніж у готелі в курортній зоні або у популярному туристському центрі);
сформований стереотип відпочинку в сільській місцевості для певної категорії людей незалежно від заможності та наявності вільних коштів, наприклад, у силу сімейних або інших традицій;
• необхідність оздоровлення в даних кліматичних умовах, рекомендованих лікарем;
• близькість до природи і можливість проводити більше часу на свіжому повітрі в лісі, на березі природної або штучної водойми тощо;
можливість харчуватися екологічно чистими і дешевими продуктами;
можливість прилучитися до сільськогосподарських робіт у своє задоволення;
«втеча» від міської тісняви та стресів;
першочергова потреба у спокійній розміреній обстановці, чим відрізняється сільське життя в цивілізованих країнах, на відміну від великих індустріальних міст;
можливість прилучення до іншої культури і звичаїв, участі в місцевих святах і розвагах, спілкування з людьми іншої суспільної формації;
неформальне спілкування;
нові враження та пригоди.
Відпочинок - це не стільки переміщення в приємне або безлюдне місце, скільки пошук розмаїття. Досягнення приємної різноманітності - найбільш загальна і вагома характеристика рекреації.
Таким чином, мотивація відпочинку в сільській місцевості - це єднання з природою, чисте повітря, екологічно чисті продукти харчування, зміна обстановки, відсутність скупченості населення, цілком інші, відмінні від міських, уклад, розклад і культура життя, можливість участі в сільськогосподарських роботах і садівництві, догляд за тваринами, участь у зборі дарів природи (ягід і грибів) і, зрозуміло, що дуже часто є вирішальним при виборі сільської садиби як місця проведення відпустки, значно дешевший відпочинок порівняно з готелями та великими туристично-відпочинковими комплексами.
Відпочинок у сільській місцевості - це також кардинальна зміна обстановки, що дозволяє зняти стрес, який накопичився за рік роботи у напружених міських умовах, відновити здоров'я й отримати відповідне психологічне розвантаження. Одна справа - доїти корову (корів) три рази щодня все життя - це дуже важка селянська праця, а зовсім інша справа зробити це декілька разів, для власного задоволення, на відпочинку та у вигляді розваги.
Особливо ефективно така організація відпочинку може використовуватися для дітей дошкільного і підліткового віку в період літніх канікул.
Хто ж вони, зелені туристи? Це, переважно, люди, які ведуть здоровий і активний спосіб життя; сімейні люди, які за відносно невеликі гроші бажають відпочити на природі від урбанізованої дійсності; міські мешканці, учасники «турів вихідного дня»; «тематичні» туристи. Серед них багато сімей з дітьми віком до 12 років, а також тих, хто може дозволити собі не одну подорож для відпочинку протягом року. Місце для відпочинку вони вибирають на відстані, яку можна здолати протягом одного дня.
Туристи, які обирають сільський зелений туризм мають наступні характерні риси:
висока мобільність і автономність;
прагнення випробувати що-небудь нове й значиме;
прагнення одержати додаткові можливості розвитку, самовдосконалення, отримати новий досвід;
прагнення до незалежного проведення часу;
потреба в індивідуалізації послуг (за строками, маршрутами, умовами проживання, характером розваг і дозвілля та ін.).
На жаль, грунтовних соціологічних досліджень досліджень прибічників зеленого туризму в Україні не проводилось. Втім можна провести певні паралелі з результатами досліджень, які постійно проводять експерти Європейської федерації фермерського і сільського туризму щодо ринку споживачів агротуристичних послуг у Європі. Станом на 2004 р. із 100 % туристів, котрі скористалися послугами сільського зеленого туризму, 35,2 % - через «втечу» від напруженого ритму міського життя, можливість зануритись у неквапливий сільський побут, розслабитись заслуженим «неробством», 20,2 % - через можливість поєднати відпочинок з активними самодіяльними подорожами (пішохідними в гори чи автомобільними - з метою ознайомлення з його історико-культурною спадщиною), 17,3 % визнали, що їхню подорож спонукало прагнення відпочинку на природі й спілкування із світом живого, 10,4 % - з метою родинного відпочинку (більше уваги родині й дітям), 5,0 % - з метою занять спортивним туризмом й використання для цього дешевшої нічліжної бази, 11,9 % - з іншими пріоритетними цілями.
Щодо вікової структури рекреантів, послугами зеленого туризму користується, головним чином, молодь (до 33 років), яка проживає у великих містах (більше 100 тис. мешканців) — цей сегмент становить 86,7 % сумарної кількості агротуристів.
