- •Дещо про термінологію
- •З історії зеленого туризму
- •Зелений туризм у сучасному туристському бізнесі
- •Мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості
- •Де можна успішно розвивати зелений туризм
- •Необхідні правові та економічні умови
- •Як стати суб'єктом підприємницької діяльності (у запитаннях і відповідях)
- •На чому можна заробляти у сфері зеленого туризму
- •Розробка вашого унікального туристичного продукту
- •Рекламна підтримка вашого турпродукту
- •Як вирішувати конфлікти й спірні питання
- •Як працювати зі скаргами
- •Забезпечення умов безпечного відпочинку
- •Особливості планування у зеленому туризмі
- •Зайнятості
- •Як отримати мікрокредит харківського регіонального фонду підтримки підприємництва (у запитаннях і відповідях)
- •1. Хто може бути претендентом на отримання мікрокредиту?
- •2. Які проекти розглядаються?
- •3. Яким смп не надаються мікрокредити?
- •4. Строк та порядок надання мікрокредиту?
- •5. Які переваги подібного фінансування порівняно зі стандартними позиками?
- •6. Які документи необхідно надати на одержання мікрокредиту?
- •7. Критерії визначення переможців конкурсу.
- •8. Як підготувати бізнес-план?
- •9. Як приймається рішення надання мікрокредиту?
- •10. Проекти приймаються за адресою:
- •Як залучити бюджетні кошти на розвиток зеленого туризму
- •Організація надання послуг тимчасового проживання
- •Правила внутрішнього розпорядку
- •Підтримання необхідних стандартів чистоти
- •Рекомедації по облаштуванню агросадиби
- •Вимоги для різних категорій клієнтів
- •Технологічні основи гостинності
- •Стандартний контрольний перелік
- •Поради американської підприємниці Мері Контадо
- •Сертифікація якості розміщення
- •Організація надання послуг харчування
- •Окремі аспекти етикету за столом
- •Окремі особливості обслуговування і харчування іноземних туристів
- •Деякі особливості іноземної кухні
- •Невідкладна медична допомога
- •Організація програм перебування зелених туристів
- •Методика організації екскурсійних програм
- •Кластери зеленого туризму як чинник стабільного розвитку територій
- •Журнал «туризм сільський зелений»
- •Додатки витяг із закону україни «про туризм»
- •Витяг із закону україни «про особисте селянське господарство»
- •Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання)
- •Кваліфікаційні вимоги для екскурсоводів
- •Кваліфікаційні вимоги для гідів-перекладачів
- •Порядок мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва на зворотній основі під бізнес-плани по пріоритетних напрямках розвитку малого підприємництва
- •Положення про порядок проведення обласного конкурсу міні-проектів розвитку територіальних громад
- •1.4. Пріоритетні напрями Конкурсу:
- •3. Критерії й порядок оцінки міні-проектів
- •4. Організаційне забезпечення Конкурсу
- •6. Фінансування на виконання міні-проектів
- •Інформація про реалізацію міні-проектів розвитку територіальних громад
- •Вимоги програми «зелена садиба» щодо екологічної якості розміщення
- •1. Довкілля
- •2. Садиба
- •3. Кімнати
- •4. Продукти
- •5. Раціональне використання водних ресурсів
- •6. Раціональне використання електроенергії та палива
- •7. Обмежене використання побутових хімічних засобів
- •8. Туристична інформація.
- •9. Транспорт
- •10. Рекомендована туристична діяльність
- •11. Підтримка народних традицій
- •12. Досвід роботи
- •Використана література:
- •Форми роботи
Кластери зеленого туризму як чинник стабільного розвитку територій
Зрозуміло, що власники будь-якої агросадиби не можуть забезпечити всі типи розваг навіть для своїх туристів. Тому необхідно співробітництво з іншими структурами, які обслуговують гостей села. Звичайно такими партнерами стають:
установи харчування (кафе, ресторани, бари, таверни);
власники транспортних засобів (традиційних і ретроваріантів);
центри народних промислів і ремісничого виробництва;
палаци культури, художні й етнофольклорні колективи;
музеї;
представницькі господарства;
адміністрація заповідників і заказників і т.п.
Структура, що виникає в результаті співробітництва (називається у спеціальній літературі «cluster») приносить більше вигід кожному учасникові, чим якби кожний діяв самостійно. Для кожного кластера прийнятна формула «2+2=5». Інакше кажучи, кожний учасник плюс до всього отримує додатковий прибуток тільки при участі в цій системі.
При цьому не можна забувати, що розвиток зеленого туризму в регіоні - це розвиток туристської індустрії даної території як складного комплексу міжгалузевих взаємовідносин. Щоб бути конкурентоспроможною туристська індустрія не може розвиватись стихійно. Вона потребує уважної та кваліфікованої координації. Одним з механізмів такої координації є об'єднання зусиль представників бізнесу, місцевої влади, освіти, науки та громадських організацій. Це необхідно, насамперед, через потребу перебудови сільської економіки. Сільський туризм є специфічною частиною економічної діяльності на будь-якій території завдяки сильному впливу громадської сфери і конкурентному тиску споживачів.
Що ж таке кластер зеленого туризму? Це сконцентрована на певній території група взаємопов'язаних підприємств, установ та організацій сфери туризму та гостинності (туроператори, турагенти, засоби розміщення, харчування) та інших, пов'язаних з нею галузей (транспорту і зв'язку, освіти, культури, торгівлі, охорони здоров'я та ін.), місцевих органів влади та громадських об'єднань, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного при створенні комплексного зеленого турпродукту території.
Складовими процесу створення кластеру є професійні кадри, природні й культурні умови, інфраструктура сфери туризму й гостинності, інформаційний супровід, формування і підтримка позитивного іміджу території. Неодмінною умовою створення кластера є спільна діяльність усіх зацікавлених соціальних інститутів і акторів.
Алгоритм створення кластеру зеленого туризму на конкретній території 1-й крок: Визначення туристсько-рекреаційного потенціалу території:
- ревізія існуючих агротуристських ресурсів;
- підприємства туріндустрії (у т.ч. - об'єкти сільського туризму) та надавані ними послуги;
інноваційні проекти, фінансові джерела інвестицій;
результати моніторингу, маркетингових досліджень, статистичні дані;
інформація про трудові ресурси - вакансії, здобувачі на посади, випускники профільних спеціальностей вузів, коледжів, технікумів;
нормативно-правові акти, що регулюють соціально-економічні відносини у сфері зеленого туризму.
- порівняння (SWOT-аналіз) існуючого комплексу туристських ресурсів з туристським ринком регіону, країни, щоб зрозуміти, на яку нішу можливо розраховувати в перспективі.
2-й крок: Визначення зацікавлених сторін, взаємоузгодження їх інтересів, розробка
механізмів взаємодії та координації.
3-й крок: Вибір стратегії розвитку пріоритетних видів зеленого туризму, виходячи з:
атрактивності туристських ресурсів;
потенціалу маркетингового позиціювання;
рівня розвитку комунікацій усередині території;
транспортної близькості по відношенню до головних цільових ринків тощо.
4-й крок: Розробка Програми розвитку туристсько-рекреаційного кластеру території, що включає поетапні складові:
- проекти (заходи) по розвитку основної атрактивної складової кластеру;
проекти (заходи) по розвитку ефективної системи комунікацій і взаємодії між учасниками кластеру;
проекти (заходи) по розвитку інфраструктури кластера (інженерної, кадрової, інституціональної);
проекти (заходи) по розвитку транспортної складової кластера, яка забезпечує вихід на головні цільові ринки;
проекти (заходи) по розвитку методичної та інформаційно-аналітичної підтримки кластера.
5-й крок: Залучення додаткових інвестицій, необхідних для розвитку кластера: бюджетні кошти в рамках цільових програм, гранти донорських організацій (у т.ч. зарубіжних), кошти інвесторів.
6-й крок: Реалізація Програми (проведення регулярного моніторингу на всіх етапах).
За розрахунками спеціалістів на формування повноцінного кластера зеленого туризму потрібно 2-3 роки. В сучасних умовах формування таких кластерів виправдано та доцільно. Перший досвід кластерів сільського зеленого туризму на Поділлі, в Прикарпатті, Севастополі свідчить про перспективність такого розвитку.
ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ОСВІТУ ТА ПІДВИЩИТИ КВАЛІФІКАЦІЮ Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу готує бакалаврів за напрямком 6.140103 - «туризм» (кваліфікація - бакалавр з туризму). Термін навчання - 4 роки.
На базі підготовки бакалавра з туризму проводиться підготовка магістрів (термін навчання - 1 рік) за спеціальністю 8.050401 - «туризм» (кваліфікація - магістр з туризму) та спеціалістів (термін навчання - 1 рік) за спеціальністю 7.050401 - «туризм» (кваліфікація -спеціаліст з туризму).
Форми навчання - денна та заочна.
Підготовка кадрів здійснюється як за державним замовленням, так і на контрактній основі. На факультеті здійснюється також перепідготовка фахівців з вищою освітою (друга вища освіта) на контрактній основі за освітньо-кваліфікаційним рівнем - спеціаліст.
Профільними дисциплінами на спеціальності «Туризм» є «Рекреаційні комплекси», «Туристичні ресурси України», «Економіка туризму», «Історія туризму», «Країнознавство», «Міжнародний туризм», «Технологія готельної справи», «Організація екскурсійних послуг», «Організація анімаційних послуг в туризмі», «Інформаційні системи і технології в туризмі», «Маркетинг туризму», «Менеджмент туризму», «Управління туристичним підприємством», «Правове регулювання туристичної діяльності».
В.о. завідувача кафедри туристичних послуг - к.і.н., доцент Парфіненко А.Ю.
Тел.: 707-53-06
Харківський національний економічний університет
В Харківському національному економічному університеті здійснюється підготовка фахівців наступних освітніх рівнів:
«бакалавр» - за напрямом підготовки 6.030701 «Організація туристичного обслуговування» денної та заочної форми навчання (галузь знань 0307 Туризм);
«спеціаліст» - за спеціальністю 8.050401 «Туризм»
88
«магістр» за спеціальністю 8.050401 «Туризм» .
В 2008 році стартувала програма навчання бакалаврів напряму підготовки «Туризм» англійською мовою.
Для бакалаврів з інших вищих навчальних закладів пропонується навчання на спеціальності 8.050401 «Туризм».
Кафедра знаходиться в головному корпусі ХНЕУ, 323 ауд. Тел.: (057) 758-77-26 (дод. 4-51), E-Mail: turizm@hneu.edu.ua
Завідуючий кафедрою туризму - к.ек.н., доцент, проректор з міжнародних зв'язків Єрмаченко В.Є.
Харківська національна академія міського господарства
Кафедра туризму і готельного господарства здійснює підготовку студентів за такими напрямами.
За напрямом "Менеджмент" (спеціалізація "Менеджмент готельного, курортного і туристського сервісу") здійснюється підготовка бакалаврів, фахівців і магістрів.
За напрямом "Туризм" здійснюється підготовка бакалаврів, фахівців і магістрів по спеціальностях "Туризм", "Готельне господарство".
За напрямом "Готельно-ресторанна справа" здійснюється підготовка бакалаврів.
Завідуючий кафедрою - д.е.н., проф. Писаревський І.М.
Кафедра знаходиться в будівельно-менеджерському корпусі в к. 706, 707 за адресою: м. Харків, 61002, вул. Революції, 12, тел. (057) 707-31-56
Харківська державна академія культури
Харківська державна академія культури здійснює навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнями:
«бакалавр» за такими напрямами:
«Менеджмент соціокультурної діяльності» (денна, заочна форми). Спеціалізація: «Менеджмент міжнародного туризму».
Менеджмент" (денна, заочна форми). Спеціалізація: «Менеджмент та економіка соціально-культурної сфери».
«Соціальна педагогіка» (денна, заочна форми). Спеціалізації: «Анімаційна діяльність», «Організація молодіжних ініціатив»;
«спеціаліст» за напрчмом «Менеджер-економіст соціально-культурної сфери»;
«магістр» за напрямом «Магістр з менеджменту організацій».
Кафедра менеджменту соціально-культурної діяльності
Завідувач кафедри - К.мистецтвознавства, доцент Оленіна О.Ю.
Телефон: (057) 731-35-19
Кафедра соціальної педагогіки
Завідувач кафедри - д.пед.н., доцент Рижанова А.О.
Телефон: (057) 731-30-97
E-mail: allaar@mail.ru
