Організація програм перебування зелених туристів

Наведене нижче стосується організації програм перебування туристів в агросадибі. Однак усі ці ідеї можна застосувати й для відпочиваючих у санаторії або пансіонаті, і для туристів вихідного дня.

З урахуванням усіх факторів: природних і культурних особливостей місцевості, часу перебування гостей (один день, уїк-енд, тиждень відпочинку або відпустка), категорії прийнятих гостей (родини з дітьми, корпоративні клієнти, іноземні гості, люди похилого віку, відвідувачі по інтересах - мисливці, рибалки, аматори активного відпочинку або гастрономії і т.д.) - створюються програми перебування туристів.

Програми приймання гостей у садибі можуть мати різну спеціалізацію. Як правило, їх можна підрозділити на:

• оздоровчі - з упором на відпочинок, купання у водоймах, прогулянки по лісу, збір грибів і ягід;

• ексурсійно-пізнавальні - мають на увазі активне знайомство з пам'ятниками історії й архітектури, етнографією й фольклором;

• спортивні - із заняттям непрофесійним спортом: пішохідним, кінним, лижним, велосипедним, водними видами спорту й риболовлею;

• лікувальні - з наданням медичних послуг;

• релігійно-паломницькі - відвідування святих місць, участь у релігійних обрядах;

• пригодницькі.

Там, де не виходить скласти конкуренцію пансіонатам або будинкам відпочинку, можна зробити ставку на одне-дводенні «виїзні» заходи. Так, орієнтовна програма для невеликої компанії може включати прогулянку по лісу, заготівлю дров, вечірнє застілля, лазню. На ранок - парне молоко, кому необхідно - розсіл, і підкреслено проста здорова селянська їжа, приготовлена місцевими жителями.

Пам'ятайте, що туристи шукають щось таке, що відрізняється від їхнього повсякденного життя. Речі, звичайні місцевого жителя можуть бути зовсім екзотичними для туриста.

Чим багатше й різноманітніше програма активного відпочинку, тим більше шансів розкрутити туристичний об'єкт і збільшити потік клієнтів, а для цього потрібно активно розбудовувати супутні послуги, займатися розвитком маршрутів, пошуком народних промислів на території району, відродженням традицій, звичаїв, знайомством із сільським побутом, фольклором і іншою етноекзотикою. Можливе залучення туристів до сільськогосподарських робіт, таким як збори врожаю, ягід, овочів; годівля тварин; організація участі в народних святах.

Так, наприклад, усе більшою популярністю користуються в Європі ферми, зайняті виготовленням автентичним способом традиційних місцевих продуктів: сирів, макаронів, солодощів, маслинового масла, вина та ін. Гості з бажанням спостерігають за процесом і з не меншим бажанням долучаються до нього самі. Клієнтам повідомляють, що всі секрети виробництва передаються з покоління в покоління, від батька до сина або від матері до дочки. Іронія ситуації в тому, що багато європейських фермерів, зачувши попит клієнтів, в 90-х рр. у терміновому порядку почали «згадувати» традиційне виробництво, до цього знаючи про нього лише з чуток.

Прогулянки по околицях, у яких ви можете супроводжувати своїх гостей, прикрасьте розповідями про історію місцевості, етимологію (походженні) назви місцевих географічних об'єктів або власною міфотворчістю. Однак твір легенд або місцевих сказань направляйте на об'єкти природи, а не на історичні об'єкти. Наприклад, чудодійне джерело, лікувальний дуб, потаєна квітка і так далі. Риболовля, полювання може бути організована тільки з дозволу й по ліцензії відповідних органів. Збирання ж під вашим чуйним керівництвом може перетворитися в пізнавальну витівку, своєрідну «енциклопедію» народної мудрості. Розповідайте, покажіть лікарські трави вашої місцевості, найкрасивіші пейзажі, поясните городянам, які ягоди, гриби, трави вони можуть приготувати для себе за час перебування на відпочинку. Напевно гості захочуть «відчути» себе селянами й почати господарювати. Дайте їм таку можливість, але обов'язково попередньо ознайомте в деталях з кожним етапом

84

роботи.

Серед туристів практично не буває байдужих до декоративно-прикладного мистецтва. Якщо ви або члени вашої родини зможете організувати для гостей майстер-клас вишивки, різьблення по дереву, ткацтва, гончарства і т.д. — вони ваші. Улаштуйте на садибі невелику кузню, і ви залишите своїх конкурентів далеко позаду.

Зговоритеся із сусідами й улаштуйте своїм постояльцям свято на стику народної кухні та народної культури. Це може бути День яблук, День помідора, День меду і т.д.

Для залучення туристів усе частіше використовується «екзотика» сільської праці. Праця на землі повертає душі втрачену гармонію — тому городяни під час відпочинку із задоволенням вчаться колоти дрова, косити траву, доїти корову або козу, пекти хліб, робити вино. Дайте городянинові можливість відчути себе вмілим селянином — тільки спочатку навчите поводитися з косою й коровою!

Окрема принада для туриста - пасіка.

Як тільки з'являться кошти, купіть пару велосипедів, лижі, санки — відпочинок туристів у селі повинен бути активним. І ви зовсім підкорите своїх гостей катанням на конях або на волах. Ще раз скооперуйтеся із сусідами й улаштуйте вашим гостям екстрим: перегони на возах або на човнах, перегони на конях. Згодом такі змагання можуть стати «фішкою» вашого села. От побачите — відбою від туристів не буде.

Народні календарні й релігійні свята, відмічувані у вашій місцевості, не повинні бути упущені з виду при спілкуванні з гостями. За допомогою ваших сусідів можна організувати навіть невелику театралізовану виставу, наприклад «Коляди», якщо зима, або «Водіння куща» на Трійцю. Навчите гостей народним іграм, пісням, танцям, приспівкам, гаданням, прикметам, приказкам, приповідкам. Використовуйте при спілкуванні місцеві язикові обороти. Усе це додасть відпочинку ваших гостей незабутній народний колорит.

Важливо пам'ятати, що не всі туристи активні. Більшість гостей зажадають особистого часу, щоб розслабитися, почитати книгу, прослухати презентацію, подивитися телевізор або просто поспати в тиші села.

Для готування їжі, напоїв, при готуванні лазні, прикрас вдома або при змушенім терміновім лікуванні застуди в гостей використовуйте фітотерапію (різні квіти, трави, плід, коріння і так далі). Не забудьте тільки, що можливий прояв алергії, особливо в міських жителів.

З розвитком індустріальних технологій виробництво стандартизованих продуктів, ремісничі промисли стають неконкурентноздатними. Сільський туризм дозволяє їхнє відродження у вигляді сувенірів, елементів регіонального й національного одягу, облаштованості окремих приміщень у місцевому стилі й т.п.

Гості обов'язково прагнуть привезти додому що-небудь на пам'ять про свою поїздку. Сувеніри - свого роду реклама вашого бізнесу й додатковий бізнес. Туристські магазини повинні пропонувати оригінальні товари, які відображають історію й культуру місцевого населення, вироби майстрів народних промислів.

Зроблені своїми руками невеликі керамічні глечики, на яких глазур'ю написані адреса й телефон вашої садиби. У них можна насипати жменю землі з вашої садиби. Солом'яні павуки, квіти, кошики, зроблені своїми руками, можуть бути прикрашені стрічками, на яких теж є ваш телефон для довідок. Обережи являють собою, наприклад, композицію із засушених цілющих квітів, горішків, колосків, виліплених з тесту пташок, що символізують здоров'я, достаток і спокій у будинку. Домашні заготовки (консерви) теж є прекрасними «сувенірами», тим більше, якщо вони оформлені цікавими дизайнерськими знахідками. Наприклад, домашня горілка в пляшці, оформлена у вигляді вусатого «мужика» у солом'яному капелюсі.