Ііі.1. Ідентифікація програми

В даному підрозділі дається інформація про програму, яка описується трьома операторами:

а) оператор ПРОГРАМА.

Формат оператора:

ПРОГРАМА = <імя програми>;

<імя програми> - від 1 до 8 любих символів.

Наприклад: ПРОГРАМА = 5124;

б) оператор СТАНОК.

Формат оператора:

СТАНОК = <код станка>;

<код станка> - від 1 до 8 любих символів.

Наприклад: СТАНОК = 00050;

в) коментар.

Він може містити різну додаткову інформацію/ шифр деталі, фамілію програміста і т.д..

Формат оператора:

х = <коментуюча інформація>;

<коментуюча інформація> - любий алфавітний символ, але не більше 128.

Символ « ; » в коментарі не допускається.

Наприклад: х Деталь _ АП.І.І00.І8_СТ.ГР.ТМ-5І_ІВАНОВ Б.П._ФРЕЗА_ФІ5_ТІ5К6_;

Ііі.2. Числові дані

У даному підрозділі чисельно визначаються задані на кресленні геометричні елементи і деякі технологічні параметри.

Числові величини можуть бути задані: літералом в геометричному завданні|задаванні| елементу; спеціальним ідентифікатором з|із| номером.

При першому способі формат завдання наступний: <Тип a.b >.

Наприклад: Х/-22.5 – значення координати Х рівне – 22.5 мм.

Б/303027 – значення кута рівне 30^о30^/27^//.

Лінійні величини /x,y,z,s,p,r/ записуються в відповідному виді з десятковою точкою, кутові /Б/ - в градусах, хвилинах і секундах семизначними числами, при цьогмі не значні пердні нулі можуть бути пропущені.

Ііі.3. Геометричні дані

У системі САП-ЕС реалізовано декілька способів завдання|задавання| крапок|точок|, прямих і кіл. Кожному способу завдання|задавання| відповідає фраза певної структури. У лівій частині|частці| фрази записується|занотовує| ідентифікатор визначуваного об'єкту, а в правій - інформація, що дозволяє однозначно визначити цей об'єкт.

Геометричний об'єкт можна визначити явно даними типу X, У, R, Б або по розташуванню щодо інших геометричних об'єктів.

Взаємне розташування геометричних елементів визначається за допомогою додаткових ознак:

+ - зовнішнє торкання|дотик| кіл;

– - внутрішнє торкання|дотик| кіл;

Ц - центр кола;

БХ - більше X /справа/;

MX - менше X /зліва/;

БУ - більше у /зверху/;

МУ- менше у/снизу/.

Якщо при визначенні геометричного об'єкту використовується кут|ріг|, знак визначається залежно від напряму|направлення| відліку.

Якщо кут|ріг| відлічується в напрямі|направленні|, протилежному руху| годинникової стрілки, то він вважається за позитивного, інакше - негативним|заперечним|.

Способи завдання|задавання| геометричних елементів приведені в таблиці:

I. Крапка задана координатами XУ:

№ п/п	Способи задання точок
1	.	x
2	ТКi = ПРj , ПРК;	x
3	TKj= ; КРК;	/ x
4	ТКi= КРК;	x

Наприклад: TKI = X/5, У/2;

2. Крапка задана перерахуванням двох прямих:

ТК_i = ПР_j, ПКР;

Наприклад: ТКІ = ПРІ, ПР2;

3. Крапка задана перерахуванням /торканням/ прямою з колом:

ТК_і =

У разі торкання ознаки опускаються.

Наприклад: ТКІ = МХПРІ, КРО;

ТК2 = БУПРІ, КРО;

ТК3 = ПР2, КРО.

4. Крапка задана перетином двох кіл:

ТК_і =

У разі торкання ознаки опускаються.

Наприклад: ТКІ = КРІ, КР2;

ТК2 = МУКР2, КР3.

5. Пряма проходить через дві точки:

ПР_і = ТК_j, ТКК;

Наприклад: ПРІ = ТКІ, ТК2;

6. Пряма паралельна осі у:

Наприклад: ПРІ = X/25;

7. Пряма паралельна осi X.

Наприклад: ПРІ = Y/10;

8. Пряма проходить через точку, утворюючи заданий кут з віссю Х:

Способи задання прямих
5	ПРі= ТКJ , ТКК;	тк1 тк2 пр1 y x
6		25 пр1- y x
7		y 10 пр1 x
8		x y пр1 -45

№	СПОСОБИ ЗАДАННЯ ПРЯМИХ
9	ПРі = ТКj , ПРК,	X
10	ПРі =	X
11	ПРj = ТКК;
12	ПРі =	X

Наприклад: ПРІ=ТК0, Б/450000;

ПР2=ТК0, Б/-450000;

9. Пряма проходить через крапку|точку|, утворюючи заданий кут|ріг| з|із| іншою прямою:

ПР_і = ТК_j, ПКР,

Кут Б відлічується від заданої прямої ПPK до визначуваної ПP_i

Наприклад: ПР2=ТК1, ПР1, Б/600000;

ПР2=ТК1, ПР1, Б/-1200000;

10. Пряма торкається кола, утворюючи заданий кут з віссю Х:|ріг|

Наприклад: ПР1=БХКР0, Б/1350000;

ПР2=МХКР0, Б/-450000;

11. Пряма проходить через крапку|точку| і торкається кола кола:

ПР_і =

Якщо точка ТКК є точкою дотику, ознаки не указуються.

Наприклад: ПР1=БУКР0, ТК1;

ПР2=МУКР0, ТК1;

ПР3=КР0, ТК2;

12. Пряма торкається двох кіл:

Наприклад: ПР1=МХКР1, МУКР2;

ПР3=БХКР1, БУКР2;

13. Коло задане координатами центру і радіусом;

КР_і=

Наприклад: КР0=Х/50, У/25, R/15;

14. Коло задане точкою центру і радіусом:

КР_і=ЦТК_j,

Наприклад: КР0=ЦТК0, R/15;

15. Коло задане центром і крапкою|точкою| на колі:

КР_і=ЦТК_j, ТКК;

Наприклад: КР0=ЦТК0, ТКІ;

16. Коло задане центром і дотичною прямої:

КР_і=ЦТК_j, ПPK|;

Наприклад: КР0=ЦТК0, ПР0;

17. Коло заданого радіусом проходить через крапку|точку| і торкається|стосується|

прямої:

КР_і =

Наприклад: КР1=БХПР1, ТК1, R/15;

КР2=МХПР1, ТК1, R/15;

18. Коло із|із| заданим центром стосується іншого кола:

КР_і=ЦТК_j, КРК;

Наприклад: КР0=ЦТК0, +КРІ;

КР2=ЦТК1, -КРІ;

18. Коло задане двома| крапками|точками| і радіусом:

КР_і =

Наприклад: КР1=МХПР0, ТК1, R/15;

18. Коло заданого радіусу стосується двох пересічних прямих:

Наприклад: КР1=МУПР1, МУПР2, R/15;

КР2=МУПР1, БУПР2, R/15;

№	СПОСОБИ ЗАДАННЯ ОКРУЖНОСТЕЙ
13	КРі=
14	КРі=ЦТКj,
15	KPi = ЦТКj, ТКК;
16	КРі = ЦТКj, ПРК;
№	СПОСОБИ ЗАДАННЯ ОКРУЖНОСТЕЙ
17	КРі =
18	КРі = ЦТКj, КРК;	КР2
19	КРі =
20

Правила запису геометричних даних

1. Записують|занотовують| геометричні дані всіх відмічених на кресленні геометричних елементів.

2. Порядкові номери елементів на кресленні повинні відповідати порядковим номерам в розділі даних.

3. Розташування геометричних даних в розділі даних – довільне.

4. Один і той же елемент не рекомендується задавати двічі.