
- •6 Характеристика і приклади необоротних активів підпва
- •7 Метод бух.Об.Та його елементи
- •9 Характеристика і приклади оборотних активів підпва
- •20 Закон України Про бух.Об.І фінансову звітність
- •21. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •22.Хто уповноважений організовувати та забезпечувати форму введення б. О.?
- •23.Обов’язки головного бухгалтера підприємства
- •24. Оцінка як система вартісного виміру.
- •25. Калькуляція в системі б. О.
- •26. Принципи класифікації бух. Рахунків
- •27. Класифікація рахунків стосовно балансу
- •28. Форми б. О.. Їх види
- •29. Класифікація рахунків за призначенням та побудовою
- •31. Зміст та передумови раціональної організації обліку
- •32. Характеристика позабалансових рахунків
- •33.Відображення операцій на позабалансових рахунках
- •34.Журнально-ордерна форма ведення б. О.
- •35. Керівництво б. О.
- •36. Сучасні паперові форми б. О.
- •37.Комп’ютерні форми і системи обліку
- •38. Основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудування
- •39.Склад фінансової звітності, порядок її подання та оприлюднення
- •40.Особливості комп’ютерної форми б. О.
20 Закон України Про бух.Об.І фінансову звітність
Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Від 16 липня 1999р. 996-ХІ.
Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених
відповідно до законодавства України, незалежно від їх
організаційно-правових форм і форм власності, а також на
представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі
- підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерськивій облік та
подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
( Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону
N 1707-III ( 1707-14 ) від 11.05.2000 )
2. Суб'єкти підприємницької діяльності, яких відповідно до законодавства звільнено від обов'язкового обліку доходів і витрат, не ведуть бухгалтерський облік і не подають фінансової звітності.
3. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
21. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.
Інвентариза́ція — елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів, капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів. Інвентаризація дозволяє уточнити дані бухгалтерського обліку.
Технічно інвентаризація здійснюється шляхом перевірки фактичної наявності господарських ресурсів і зіставлення їх з даними обліку. Це дає змогу виявити надлишки, нестачі, встановити причини і винних осіб у їх виникненні.
Залежно від повноти охоплення перевіркою ресурсів розрізняють повну та часткову інвентаризацію. Повна інвентаризація охоплює всі ресурси підприємства та їх джерела; часткова – окремі їх види та групи (наприклад, товари, пальне, транспортні засоби, готівку в касі тощо).
За часом проведення інвентаризація може бути місячною, квартальною, піврічною та річною.
За характером інвентаризації бувають планові та позапланові (раптові). Планові інвентаризації передбачаються планом проведення інвентаризацій, який складається на початку року і затверджується керівництвом. Позапланові (раптові) наперед не плануються, а проводяться в міру потреби за розпорядженням керівництва, за вимогою перевіряючого органу, у випадках стихійного лиха, крадіжки, пожежі, аварії тощо.
Інвентаризація здійснюється постійно діючою інвентаризаційною комісією, склад якої затверджує керівник підприємства. Відповідальність за організацію інвентаризації несе власник (керівник) підприємства, який визначає кількість інвентаризацій, строки їх проведення, перелік господарських об’єктів, ресурсів і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної із них, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.