
- •6 Характеристика і приклади необоротних активів підпва
- •7 Метод бух.Об.Та його елементи
- •9 Характеристика і приклади оборотних активів підпва
- •20 Закон України Про бух.Об.І фінансову звітність
- •21. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •22.Хто уповноважений організовувати та забезпечувати форму введення б. О.?
- •23.Обов’язки головного бухгалтера підприємства
- •24. Оцінка як система вартісного виміру.
- •25. Калькуляція в системі б. О.
- •26. Принципи класифікації бух. Рахунків
- •27. Класифікація рахунків стосовно балансу
- •28. Форми б. О.. Їх види
- •29. Класифікація рахунків за призначенням та побудовою
- •31. Зміст та передумови раціональної організації обліку
- •32. Характеристика позабалансових рахунків
- •33.Відображення операцій на позабалансових рахунках
- •34.Журнально-ордерна форма ведення б. О.
- •35. Керівництво б. О.
- •36. Сучасні паперові форми б. О.
- •37.Комп’ютерні форми і системи обліку
- •38. Основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудування
- •39.Склад фінансової звітності, порядок її подання та оприлюднення
- •40.Особливості комп’ютерної форми б. О.
1
Структура і зміст бухгалтерського балансу
Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відображення господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання балансу є надання користувачам - юридичним і фізичним особам - повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства характеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги щодо визначення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма і зміст балансу встановлюються Національним банком України; для бюджетних установ - Державним казначейством України.
3.
Цілі, задачі та вимоги до бухгалтерського обліку
Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації.
Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування — облік — аналіз — регулювання) виконує такі функції: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну.
Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.
4
Принципи Б.О:
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 - XIV.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: 1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки 5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
5 Предмет б.о.
Предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні — все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси. У вузькому розумінні, предметом обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності бухгалтерського обліку, задеклароване і законодавчо закріплене та відображає технологічний процес інформаційного забезпечення, метою якого є надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
6 Характеристика і приклади необоротних активів підпва
Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. До складу необоротних активів входять:земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний і господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди,знаряддя лову, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття.
7 Метод бух.Об.Та його елементи
Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод (від гр. methodos — дослідження) означає спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі — прийом, спосіб дії.
Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів що забезпечують безперервність ,документальну обґрунтованість ,відображення об’єктів бух.о.,економ.обробку їх в грошовому виразі для отримання звітних показників госп.діяльності з метою виконання їх в процесі управління.
У своїй основі метод є інструментом вирішення головного завдання науки — пізнання об'єктивних законів дійсності з метою використання їх у практичній діяльності людей. Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів — елементів методу:
документування;
інвентаризація;
оцінка;
калькулювання;
рахунки;
подвійний запис;
балансове узагальнення;
бухгалтерська звітність
8
система об’єктів бухгалтерського обліку та їх класифікація
Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.
Об'єкти бухгалтерського обліку можна розподілити на активи, зобов’язання, власний капітал.
А„Баланс” [15], дає можливість виявити основні характеристики згадуваних об’єктів бухгалтерського обліку.
Активи – це ресурси, контрольовані підприємством, що виникли як наслідок минулих подій, використання яких, очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, викличе зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань
Визнання
Актив визнається, якщо:
· його вартість може бути достовірно визначена;
· очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням
Зобов’язання визнається, якщо:
· його оцінка може бути достовірно визначена;
· існує ймовірна залежність економічних вигод у майбутньому від його погашення
Власний капітал визнається одночасно з визнанням активів або зобов’язань, які викликають його зміни.