17. Біологічний захист.

Біологічний захист - комплекс заходів, спрямованих на захист людини, тварин і рослин від біологічного зараження (ураження) біологічними патогенними агентами.

Захист від біологічного зараження включає: виявлення осередку біологічного зараження; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного

зараження; використання колективних та індивідуальних засобів захисту; введення режимів карантину та обсервації; знезаражування осередку біологічного зараження; здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики; дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами

господарювання, лікувальними закладами і населенням, а також проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і протиепідемічних, медичних і профілактичних заходів.

Карантин - це система протиепідемічних заходів для ізоляції осередки, ураження та ліквідації інфекційних захворювань. Найважливіша задача карантину - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за межами. Карантин вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він відноситься до групи осіб небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа.

Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються під хворої людини до здорової. Вона являє собою систему заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактнчннх заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи обсервації: 1) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; 2) Заборона вивозу майна; 3)Термінова профілактика вражень; 4) Своєчасне виявлення хворих; 5)Вакцинаційну і санітарну обробку. Термін обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання, виявленого в осередку ураження.

18. Психологічний захист.

Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:

– планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

– своєчасне застосування психопрофілактичних методів;

– виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;

– використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.

Головними та практичн. завд. психологічного забезпечення заходів цивільної оборони є

– надання населенню реальної та всебічної інформації;

– створення нормального психологічного клімату в районах НС;

– участь у розв’язанні соціальних потреб населення, що знаходиться у зонах ураження, впливу факторів НС;

– недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги.

Емоційний удар у НС може викликати у потерпілого ряд реакцій: страх, апатію, ступор, рухове збудження, агресію, нервове тремтіння, плач, істерику, паніку.

Психологічна допомога в умовах НС полягає, в першу чергу, в створенні умов для нервової «розрядки» потерпілого.