- •Залите сірим я добавив сам. Хто хоче може видалити :-)
- •Загальні принципи прогнозування нс
- •Методи оцінки хімічної обстановки
- •Методи оцінки радіаційної обстановки
- •4 Оцінка пожежної обстановки
- •5 Причини пожеж
- •9 Уражаючі фактори радіаційного забруднення
- •6 Фактори, що визначають хід пожежі
- •7 Уражаючі фактори пожеж
- •8 Уражаючі фактори надзвичайної радіаційної події
- •10 Уражаючі фактори хімічного забруднення
- •11 Медичний захист
- •12 Радіаційно-хімічний захист
- •13 Інженерний захист населення
- •14 Інженерний захист території
- •15 Характеристика та класифікація захисних споруд
- •16. Евакуація населення. Способи та засоби евакуації.
- •17. Біологічний захист.
- •18. Психологічний захист.
- •19 Захист від несприятливих та надзвичайних ситуацій
- •20 Поняття стійкості роботи об’єкту господарювання
- •21 Фактори що впливають на стійкість роботи ( об’єкта господарювання )
- •22.Шляхи підвищення стійкості
- •23 Організація, дослідження, підготовка до відновлення зруйнованого виробництва
- •24 Перелік основних служб і систем цивільного захисту угд
15 Характеристика та класифікація захисних споруд
Захисні споруди розрізняють:
за призначенням — для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту — КП, пункту управління — ПУ, вузла зв'язку — ВЗ) і медичних закладів;
за місцем знаходження — вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;
за терміном будівництва — зведені завчасно, швидкозведені;
за захисними властивостями — найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.
УКРИТТЯ НАЙПРОСТІШОГО ТИПУ
Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання — повністю, від ударної хвилі — у 1,5—3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання — у 200—300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів. Нормальна місткість щілини — 10—15 чоловік.
ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ
Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення (погреби, підпілля, овочесховища), пристосовані під укриття, і звичайні житлові будівлі.
Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації, що залежить від товщини огоро-джувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7—12 разів, а кам'яних — у 200—300 разів.
СХОВИЩА
Сховище є найбільш надійним захистом від усіх ура-жальних чинників: високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд тощо, а також засобів масового ураження і звичайних засобів ураження. Воно обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу (1-2 доби )
За місткістю розрізняють малі сховища (150.—300 чол.), середні (300—600 чол.) і великі (понад 600 чол.).
За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на 5 класів
Використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м3.
16. Евакуація населення. Способи та засоби евакуації.
Евакуація — вивезення (виведення) з міст у заміську зону решти населення, яке знаходиться у зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.
Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно планують місцеві адміністративні органи і створені при них евакуаційні комісії; заздалегідь визначаються склад, місця розташування і порядок роботи збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП),а в сільській місцевості, куди вивозиться населення, створюються евакоприйомні комісії і прийомні евакуаційні пункти (ПЕП). ЗЕП призначені для збору, реєстрації та організованої відправки населення. Коли людей вивозять залізничним і водним транспортом, ЗЕП розміщують поблизу станцій, портів і на підприємствах, що мають залізничні під'їзні шляхи, морські, річкові причали.
Евакуація може здійснюватися усіма видами транспорту і пішки. Для швидкої евакуації застосовується комбінований спосіб її проведення, тобто піший порядок поєднується з максимальним використанням усіх видів транспорту.
Для підтримання громадського порядку на об'єктах ЗЕП і ПЕП, на станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, у місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулювання.
Евакуація робітників, службовців і членів їх сімей здійснюється за виробничим принципом, тобто по підприємствах, цехах, відділам. Евакуація населення, не пов'язаного з виробництвом, проводиться за територіальним принципом - по місцю проживання, через домоуправління і різні інші житлово-експлуатаційні організації. Діти зазвичай евакуюються разом з батьками, але в особливих випадках освітні установи і дитячі садки вивозяться самостійно.
Загальна евакуація проводиться за рішенням КМУ для всіх категорій населення і планується на випадок: – можливого небезп. радіоакт. забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей, які проживають у зоні ураження); – виникнення загрози катастроф. затоплення місцевості з 4год доходженням проривної хвилі.
Часткова евакуація проводиться за рішенням КМУ на випадок: -аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території; – усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин; – загрози катастрофічного затоплення місцевості; – лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, які загрожують населеним пунктам. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації населення; визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон; організації оповіщення керівником підприємств і населення про початок евакуації; організації управління евакуацією; усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населенняє.
