Залите сірим я добавив сам. Хто хоче може видалити :-)

1. Загальні принципи прогнозування нс

Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:

— оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;

— очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження);

— характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об'єкти);

— агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);

— періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;

— визначення величини збитків у випадку реалізації небезп. та екстремальних ситуацій.

2. Методи оцінки хімічної обстановки

Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).

Оцінка хімічної обстановки полягає у встановленні масштабів хімічного забруднення, дій аварійно-рятувальних служб, застосування різних варіантів захисту населення і вибору найбільш доцільних управлінських рішень, при яких виключаються подальші хімічні ураження людей та середовища.

Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:

- методом прогнозування (в штабах і формуваннях ЦЗ);

- за даними хімічної розвідки (на об’єктах економіки і місцевості).

Метод прогнозування базується на вихідних даних, які поступають з місця аварії на ХНО і характеризують:

- місце, час аварії

- тип СДОР, його кількість на об’єкті;

- метеорологічні умови, рельєф місцевості;

- ступінь захищеності персоналу об’єкту, населення забрудненого району.

Метод хімічної розвідки дозволяє більш достовірно оцінити хімічну обстановку. Мета хім.. розвідки – своєчасне встановлення факту хім.. забруднення і подача сигналу “Хім. небезпека”.

3. Методи оцінки радіаційної обстановки

Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забрудення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон та характером радіоактивного забрудення (рівнями радіації). Розміри зон радіоактивного забрудення і рівні радіації є основними показниками ступеню небезпеки радіоактивного зараження для населення.

Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена:

- Методом прогнозування

- За даними радіаційної розвідки

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться за допомогою розрахункових методик на основі вихідних даних, що поступають з місця аварії, а саме:

- потужності аварійного викиду;

- радіонуклідного складу;

- висоти викиду;

- швидкості та напрямку вітру;

- наявності опадів.

Фактична оцінка радіаційної обстановки здійснюється методом радіаційної розвідки. На об’єктах економіки для спостереження за радіаційною обстановкою створюються пости радіаційного спостереження, групи (ланки) радіаційної розвідки.

Основні завдання постів радіаційного спостереження:

1. Своєчасне встановлення початку радіоактивного забрудення.

2. Оповіщення персоналу, особового складу формувань ЦЗ про радіоактивне забрудення (сигнал “Радіаційна небезпека”).

3. Визначення рівнів радіації та контроль за їх динамікою.

4. Встановлення кордонів забруднених районів та шляхів обходу чи проходу через них.

5. Визначення ступеню забрудення радіоактивними речовинами шкірних покровів, одягу, засобів захисту, продовольства та води.