4.1. Планування житлового масиву і загальних розмірів будинків

В завданні вказана площа житлового масиву Р_ж.м і такий показник як щільність житлового фонду нетто (ЩЖФН). Тому спочатку визначається площа, яка буде зайнята житловими будинками Fж.б. за формулою:

де Р - щільність житлового фонду нетто, %.

Використовуючи свої знання про будову житлових споруд або зробивши заміри розмірів окремих елементів будинків (довжину і ширину), а також площу, що займає окремий будинок, визначають кількість житлових будинків на масиві і схематично розміщують їх на схемі в масштабі з орієнтацією за сторонами світу. Вказується також довжина і ширина кожного житлового будинку.

Зробивши заміри висоти житлових кімнат з урахуванням товщини міжповерхового покриття (0,3...0,4), визначають загальну висоту будинку (від горища до підвалу). Кожному студенту вказується наявність підвалу або горища, які вважаються неутепленими. Відстань від землі до підлоги першого поверху приймається рівною нулю. Глибину підвалу слід прийняти рівною 2 м.

Розміри вікон та їх конструкції в квартирах, на сходинкових клітинах, а також їх загальну площу для кожного типу будинків студент повинен встановлювати сам. Перераховується також кількість вхідних дверей у будинок і встановлюється їх конструктивні особливості: одинарні або подвійні, з тамбуром або без нього.

Всі інші розміри окремих елементів будинків вказані в завданні на проектування. Однак слід відмітити, якщо стіни будуть з цеглдлритти товщиною 38,5 мм, то вона доповнюється лише двома шарами штукатурки (зовнішньої та внутрішньої товщиною 2-3 см).

При будівництві стін із звичайного бетону і керамзитобетону додається ще шар пінопласту товщиною, яка задана в умовах (додаток 16), та два шари штукатурки товщиною 2-3 см.

Нам дано, що будинок 6 поверховий.

Нехай:

довжина будинку в =72м

ширина будинку а =12м

H_буд=(3+4)*4=28

Знайдемо площу будинку:

,

будинок матиме 3 під’їздів.

Розрахуємо кількість будинків:

4.2. Визначення витрат тепла

Теплові витрати приміщенням визначають як суму тепловитрат крізь окремі огорожі (підлогу, стелю і стіни) за такою формулою:

де: F - поверхня огорожі, м ;

Rо - загальний опір теплопередачі,

t i t - внутрішня та зовнішня температура, °С ;

t =+22°С;

t =-18°С

Загальний опір теплопередачі визначають за формулою:

де , - опір теплосприйманню (для стін і рівних поверхонь стель = 0,133);

Rн — опір тепловіддачі (для поверхонь, які торкаються

зовнішнього повітря R_н = 0,05 , а для поверхонь, що входять

в неопалювальне приміщення R_н = 0,10

- термічний опір огорож, який визначається за формулою:

(див. додаток 17).

де: - товщина шару огорожі, м;

— коефіцієнт теплопровідності,

Стіни виготовлені з залізо-бетону.

Обчислимо загальний опір теплопередачі:

F=(12+60)*2*28=4032м²

Тоді, теплові витрати через стіни дорівнює:

ккал/год

Для визначення витрат тепла через підвал - площу розбивають на 4 зони, тобто смуги шириною 2 м, які йдуть паралельно фундаменту будинку. Перша смуга прилягає безпосередньо до фундаменту, інші поступово наближаються до середини підлоги. Якщо ширина будинку невелика, третя і, особливо, четверта зони можуть бути відсутні.

Коефіцієнт опору теплопровідності приймають слідуючим:

- перша зона – 2,5;

- друга зона – 5,0;

- третя зона – 10,0;

- четверта зона – 16,5.

Розрахуємо втрати по кожній зоні:

Для всіх вертикальних огорож ,які орієнтовані на північ та схід застосовують добавку до основних тепловитрат у розмірі 10%:

Q=73876/2=36938ккал/год

Q_додат=36938*0.1=3693.8ккал/год

Стеля розраховується із умов товщини залізобетонної плити перекриття і теплозахисного шару товщиною 25мм, за методикою, встановленою для підвалу.

Витрати тепла через підвал:

;д

F₁=(12*60)-(8*56)=272м²

ккал/год

F₂=(8*56)-(4*52)=240м²

ккал/год

;

F₃=208м²

ккал/год

ккал/год

Втрати тепла через стелю:

;

F₁=(12*60)-(8*56)=272м²

ккал/год

;

F₂=(8*56)-(4*52)=240м²

ккал/год

;

F₃=208м²

ккал/год

ккал/год

Витрати тепла через зовнішні двері:

Одностворчасті без тамбура (0.7*Q)

Q=73876*0.6+73876=118193.8ккал/год

Розрахуємо тепловтрати через вікна:

де:

- загальна площа вікон, м;

- коефіцієнт теплопровідності вікон, 2,3 ;

- коефіцієнт теплопровідності стін, який визначається як:

Вікна на сходинкових клітках (2 в одному переплеті)1м*1,5м – 48 вікон

=(1*1.5)*48=72м³

=2,5

Q_вік=72(2,5-0.46)*40=5875.2ккал/год

Кімнатні вікна (подвійні з розділеним переплетом) 1,4м*2 м – 114 вікон

=(1.4*2)*114=319.2м²

=2,3

Q_вік=319.2(2,3-0.46)*40=23493.12ккал/год

Кухонні вікна (з розділеним переплетом, подвійні) 1,2м *1,4м – 70 вікон

=(1.2*1.4)*70=118м³

=2,3

Q_вік=118(2,3-0.46)*40=8685ккал/год

Розрахунки тепловитрат по одному будинку в таблицях 7-9.

Таблиця 7

Розрахунок тепловитрат по стінам з додатками на орієнтацію

Загальна площа	Площа стін, орієнтована на:				Товщина,мм			Опір теплопередачі,			Температура		Втрати тепла, ккал/год	Додаткові витрати на орієнтацію
	Захід	Північ	Схід	Південь	Пенопаласт	Бетон	Штукатурка				Внутрішня	Зовнішня		Загальна площа,м	Втрати тепла, ккал/год
4032	336	1680	336	1680	200	235	0.06	-	0.06	2.18	22	-18	73876	2016	201.6

Площа стін орієнтована на:

Схід = ;

Захід = ;

Північ = ;

Південь = ;

Загальна площа =1680+336=2016

Таблиця 8

Розрахунок теплових витрат крізь підвали та вікна

	Підвал				Вікна
Номер зони	Площа зони,м	Опір теплопровідності	Втрати тепла, ккал/год	Площа			Втрати тепла, ккал/год
1	272	2,5	3752	72		2.29	5875.2
2	240	5,0	1778	319.2		2.09	23493.12
3	208	10	800	118		2.09	8685
	720	17.5	6330	509.2		6.47	38053.32

Таблиця 9

Зведена відомість витрат тепла по будинку, ккал/год

Найменування	Стіни	Вікна	Двері	Підлоги	Додаткові витрати	Разом
					орієнтація
Величина	73876	38053.3	51713.2	6330	201.6	170174.1

Двері=73876*0.7=51713.2

Величини тепловитрат для всього житлового і дорівнюють сумі витрат всіх будинків, помноженої на К = 1,2 який враховує витрати тепла у вузлах управління подачі тепла в будинках та підсобних приміщеннях.

де: .N— число будинків;

Q _- витрати тепла одним будинком, ккал/год.