
- •1.1. Визначення розрахункових витрат води
- •1.4. Визначення зниження рівнів підземних вод і потрібної кількості свердловин
- •1. 5. Розрахунок водоприймальної частини колодязя
- •1.6. Підбір водопідйомного обладнання
- •2.1.1. Визначення діаметра труб
- •2.1.2. Глибина закладання трубопроводів
- •2.2. Визначення кількості насосних станцій і відстані між ними
- •2.3. Проектування насосних станцій і напірного трубопроводу
- •Розділ 3. Очищення природних та стічних вод способом адсорбції
- •4.1. Планування житлового масиву і загальних розмірів будинків
- •4.2. Визначення витрат тепла
- •4.3. Розрахунок радіаторів
- •4.4. Гідравлічний розрахунок теплотраси
- •Визначення розрахункових витрат води
1.6. Підбір водопідйомного обладнання
Регулюючим обладнанням в системі, що розглядається, є водонапірна башта і насоси, що розміщені в скважинах.
Об’єм і розміри баку визначили в розділі 1.3. Другий параметр – висота водонапірної башти залежить від місця розташування її на місцевості, величини підтримуючого напору і втрат напору на шляху руху води від башти до ферми. З метою зменшення висоти стовбура башти її розміщають на більш високих відмітках місцевості. Напір, який повинна підтримувати башта називається вільним і залежить головним чином від виду і поверхні забудови. Розрахунок виконується за формулою:
Де:
відмітки
поверхні землі в диктуючій точці і в
місці встановлення башти. За диктуючи
точку приймають найбільш віддалений
від башти водокористувач ( в даному
випадку це ферма);
-
втрати напору від башти до ферми, м;
-
вільний напір, який до такої диктуючої
точки як ферма можна прийняти рівним
7…10 м.
Для
відкачки води із свердловини застосовують
занурювані артезіанські насоси. Кожен
насос підбирається за відповідними
каталожними таблицями і
графіками.
Для цього потрібно знайти два вихідних
параметра: подачу і повний напір. Повний
напір знаходять таким чином:
Нповн
= (
вбб
-
др)
+
+
hо
,
де вбб - відмітка верху баку башти, яку можна визначити таким чином:
вбб = б + Нб + hб ,
де б - відмітка поверхні землі у башти, 149 м;
Нб - висота башти, 18.4 м;
hб - висота бака, м;
др - відмітка динамічного рівня підземних вод, яка дорівнює:
др
=
-
Sтах
,
де ZСГ - відмітка статичного горизонту, м;
Sфак - пониження рівнів підземних вод при їх відкачці, м
- втрати напору від свердловини до башти, м;
hо - запас на вилив, 2 м.
W
Підібраний насос буде марки ЕЦВ4-4-70
Розділ
2. Особливості проектування водовідвідних
мереж
Відповідно БН і Пам норми водовідведення стічних вол і норми водопостачання приблизно однакові. Однак, внаслідок затримання води водокористувачами, режим відводу може не співпадати з графіками подачі і участі її в побутових і технологічних процесах.
Характерною особливістю каналізаційних мереж - самопливний рух води по трубах, з частковим заповненням. Вони укладаються з певними ухилами і перепадами від молодшої (дворової) до старішої (вуличної) мереж.
Тому всю зовнішню каналізаційну мережу, яка зображена на схемі слід поділити на 3 ділянки. Перша ділянка починається з будинків і закінчується на вулицях. Це дворова мережа. За відсутністю плану населеного пункту її слід прийняти довжиною 100...200 м, діаметром 100... 150 мм і ухилом 0,005.
Друга ділянка - вулична мережа, яка починається в середині населеного пункту і закінчується в місці приєднання до колектора стічних вод з промплощадки.
Третя ділянка –починається від місця приєднання колектора промплощадки і закінчується біля очисних споруд. Ці дві останні розраховуються за формулами:
2.1. Розрахунок самопливного трубопроводу вуличної мережі
Характерною особливістю каналізаційних мереж є самоплавний рух води з частковим заповненням поперечного перерізу трубопроводів. На відміну від водопровідних ліній, вони укладаються з повними ухилами і перепадами від дворової до вуличної мереж.