1.6. Підбір водопідйомного обладнання

Регулюючим обладнанням в системі, що розглядається, є водонапірна башта і насоси, що розміщені в скважинах.

Об’єм і розміри баку визначили в розділі 1.3. Другий параметр – висота водонапірної башти залежить від місця розташування її на місцевості, величини підтримуючого напору і втрат напору на шляху руху води від башти до ферми. З метою зменшення висоти стовбура башти її розміщають на більш високих відмітках місцевості. Напір, який повинна підтримувати башта називається вільним і залежить головним чином від виду і поверхні забудови. Розрахунок виконується за формулою:

Де:

відмітки поверхні землі в диктуючій точці і в місці встановлення башти. За диктуючи точку приймають найбільш віддалений від башти водокористувач ( в даному випадку це ферма);

- втрати напору від башти до ферми, м;

- вільний напір, який до такої диктуючої точки як ферма можна прийняти рівним 7…10 м.

Для відкачки води із свердловини застосовують занурювані артезіанські насоси. Кожен насос підбирається за відповідними каталожними таблицями і графіками. Для цього потрібно знайти два вихідних параметра: подачу і повний напір. Повний напір знаходять таким чином:

Н_повн = ( _вбб - _др) + + h_о ,

де _вбб - відмітка верху баку башти, яку можна визначити таким чином:

_вбб = _б + Н_б + h_б ,

де _б - відмітка поверхні землі у башти, 149 м;

Н_б - висота башти, 18.4 м;

h_б - висота бака, м;

_др - відмітка динамічного рівня підземних вод, яка дорівнює:

_др = - S_тах ,

де Z_СГ - відмітка статичного горизонту, м;

S_фак - пониження рівнів підземних вод при їх відкачці, м

- втрати напору від свердловини до башти, м;

h_о - запас на вилив, 2 м.

W

Підібраний насос буде марки ЕЦВ4-4-70

Розділ 2. Особливості проектування водовідвідних мереж

Відповідно БН і Пам норми водовідведення стічних вол і норми водопостачання приблизно однакові. Однак, внаслідок затримання води водокористувачами, режим відводу може не співпадати з графіками подачі і участі її в побутових і технологічних процесах.

Характерною особливістю каналізаційних мереж - самопливний рух води по трубах, з частковим заповненням. Вони укладаються з певними ухилами і перепадами від молодшої (дворової) до старішої (вуличної) мереж.

Тому всю зовнішню каналізаційну мережу, яка зображена на схемі слід поділити на 3 ділянки. Перша ділянка починається з будинків і закінчується на вулицях. Це дворова мережа. За відсутністю плану населеного пункту її слід прийняти довжиною 100...200 м, діаметром 100... 150 мм і ухилом 0,005.

Друга ділянка - вулична мережа, яка починається в середині населеного пункту і закінчується в місці приєднання до колектора стічних вод з промплощадки.

Третя ділянка –починається від місця приєднання колектора промплощадки і закінчується біля очисних споруд. Ці дві останні розраховуються за формулами:

2.1. Розрахунок самопливного трубопроводу вуличної мережі

Характерною особливістю каналізаційних мереж є самоплавний рух води з частковим заповненням поперечного перерізу трубопроводів. На відміну від водопровідних ліній, вони укладаються з повними ухилами і перепадами від дворової до вуличної мереж.