Тема 4: Суб’єкти кп

Питання для самоконтролю.

1. Кого слід вважати суб’єктом кримінального провадження?

Суб'єкти (учасники) кримінального провадження — це особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з подією злочину, чиї права, повноваження та обов'язки регламентуються чинним законодавством.

Усі особи, які вступають у процесуальні правовідносини, незалежно від підстав обсягу їх прав, повноважень чи обов'язків, стадії кримінального провадження, в котрій вони берутьучасть, чи тривалості їх участі в процесі, є суб'єктами (учасниками) кримінального провадження.

У кримінально-процесуальні відносини окремі особи вступають по-різному залежно від їх ставлення до факту, стосовно якого здійснюється процесуальне провадження.

• Перші — в силу необхідності захищати свої права і законні інтереси (потерпілий, цивільний позивач та інші);

• другі — в силу своїх посадових обов'язків щодо встановлення істини та забезпечення правосуддя (слідчий, прокурор, суддя і тд.);

• треті — за дорученням чи угодою (представник цивільного позивача, захисник і т,д.);

• четверті — притягаються до участі в провадженні в примусовому порядку (обвинувачуваний, підозрюваний, підсудний).

2. Як співвідносяться поняття «суб’єкт кримінального провадження», «учасники кримінального провадження», «сторони кримінального провадження»?

Терміни "суб'єкти кримінального провадження" та '"учасники кримінального провадження " ідентичні і вживаються як рівнозначні. Спроби дати окреме визначення кожному з них науково безперспективні і недоцільні.

Учасники (суб’єкти) кримінального провадження – це особи, які наділяються процесуальними правами із покладенням на них відповідних процесуальних обов’язків з метою виконання покладених на них завдань, а також з метою захисту прав і законних інтересів своїх або прав і законних інтересів осіб, яких вони представляють чи захищають.

Сторони кримінального провадження (вужче поняття) - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (п.19 ч.1 ст. 3 КПК).

3. Як класифікує суб’єктів кримінального провадження законодавець?

Всіх суб’єктів кримінального провадження КПК поділяє на 5 груп:

1. Суд (суддя), слідчий суддя

2. Сторона обвинувачення

3. Сторона захисту

4. Потерпілий і його представник

5. Інші учасники кримінального провадження

4. Які функції виконує суд у кримінальному судочинстві?

Стаття 30. Здійснення правосуддя судом

1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

Суддя (суд) — суб'єкткримінальногопроцесу, якийвиконуєфункціюправосуддя. Згіднозіст. 124-129 КонституціїУкраїнисудочинствоздійснюєтьсяКонституційним Судом та судами загальноїюрисдикції.

Правосуддяздійснюютьпрофесійнісудді, а у визначених законом випадках — народнізасідателі та присяжні. Вироки та рішення суду виносятьсяіменемУкраїни і є обов'язковими до виконання на всійтериторіїдержави.

Суд у всіх стадіях процесу – dominuslitis(господарпроцесу).Суд— центральнийорган у кримінальномусудочинстві, це орган, якийвизначає результат кримінальноїсправи. Основніповноваження:

• Він виконує підготовче провадження

• Вирішує справу по суті

• Бере участь в апеляційному, касаційному перегляді справи, провадженні за нововиявленими обставинами.

Суд має право самостійно та незалежноздійснюватисудовеслідство та судовийрозгляд, визнати особу винною у вчиненнізлочину та призначитиїйпокарання. Під час судового розгляду суд маєвладно-розпорядчіповноваження та керуєпроцесом. За непідкореннярозпорядженнюголовуючого в судіабопорушення порядку під час судового засіданнягромадянинесутьвідповідальність за законодавством про адміністративніправопорушення. За результатами розглядусправи суд має право: винестивирок (обвинувальнийабовиправдувальний), закрити справу, направити справу на додатковерозслідування.

Суд (суддя) має встановити об'єктивну істину та вирішити справу по суті, вживши заходів до захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб та до усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Під час розглядукримінальноїсправи суд не пов'язанийвисновкамиорганівдосудовогослідства, а також думками учасниківпроцесу. Всіпитання, щопідлягаютьвирішенню в судовому розгляді та у вироку, суддівирішують на підставі закону, згідно з правосвідомістю, за своїмвнутрішнімпереконанням, заснованим на всебічному, повному та об'єктивномурозглядівсіхобставинсправи в їхсукупності, за умов, щовиключаютьстороннійвплив на суддіа.

5. Яку функцію виконує слідчий суддя у кримінальному провадженні, його процесуальний статус?

П.18 ч.1 ст.3 КПК: слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Введення поняття " слідчий суддя" - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Зокрема, до повноважень слідчого судді належить вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування, прийняття рішення про здійснення примусового приводу (за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи) тощо.

Однак варто зауважити, що розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється не просто суддею суду першої інстанції, а головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Перехідними положеннями КПК передбачено проведення зборів суддів у місцевих загальних судах у строк не пізніше трьох місяців з дня опублікування Кодексу з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

У разі якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження, передбачені КПК, виконуватиме найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.

6. Який процесуальний статус присяжного?

«Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.» (ст. 63 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

Інститут присяжних за новим КПК

Присяжний = суддя

«суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; а також присяжний»(п. 23 ст. 3 КПК)

«Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.»(ч. 3 ст. 31 КПК)

Провадження у суді присяжних (§ 2 Глави 30 КПК)

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами цього Кодексу, з особливостями, встановленими цим параграфом.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно.

Стаття 386. Права і обов’язки присяжного

7. Які функції виконує прокурор у кримінальному провадженні?

Прокурор виконує функції:

• Державного обвинувачення у формі процесуального керівництва в досудовому розслідуванні

• Нагляду за додержанням законності у формі процесуального керівництва в досудовому розслідуванні

Стаття 36 КПК

8. Які процесуальні повноваження прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування?

Ч.2 ст.36 КПК

9. Які повноваження має керівник прокуратури за КПК України?

П.9 ч.1 ст.2 КПК:керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень;

Ч.4-6 ст.36 КПК

10. Якими є завдання і повноваження слідчого?

Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування

11. Якими є повноваження керівника органу досудового розслідування?

Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування

12. Якими є підстави для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні? Як вирішується заявлений відвід? Якими є наслідки задоволення заявленого відводу?

Стаття 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні

Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

Стаття 82. Наслідки відводу слідчого судді, судді

13. Якими є підстави для відводу прокурора, слідчого? Яким є порядок вирішення заявленого відводу? Якими є наслідки задоволення заявленого відводу?

Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

Стаття 83. Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача

14. Хто належить до сторони захисту?

з боку захисту:

• підозрюваний, обвинувачений (підсудний),

• засуджений, виправданий,

• особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування,

• їхні захисники та законні представники (п.19 ч.1 ст. 3 КПК).

15. Хто є підозрюваним у кримінальномупровадженні? Якими є процесуальні права та обов'язкипідозрюваного?

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

16. Що є підставою для повідомлення особи про підозру у вчиненнікримінальногоправопорушення?

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

17. Хто є обвинуваченим і яким є йогопроцесуальний статус?

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

18. Якими є процесуальні права та обов’язки засудженого, виправданого?

Стаття 43. Виправданий, засуджений

19. Хто є захисникомпідозрюваного, обвинуваченого і якими є його права та обов'язки у кримінальномупровадженні?

Стаття 45. Захисник

Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

Стаття 47. Обов’язки захисника

20. Якими документами підтверджуються процесуальні повноваження захисника?

Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника

1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

2. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

21. Зякого моменту захисниккористуєтьсянаданимийому законом процесуальними правами для захисту прав та законнихінтересівпідзахисних ним осіб?

Ч.4 ст.46: Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

22. В якихвипадках участь захисника у кримінальномупровадженні є обов'язковою?

Стаття 52. Обов’язкова участь захисника

23. Яким є порядок залученнязахисникаслідчим, прокурором, слідчимсуддеючи судом для здійсненнязахисту за призначенням?

Стаття 49. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням

24. Яким є порядок залученнязахисника для проведенняокремоїпроцесуальноїдії?

Стаття 53. Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії

25. Хто є законнимпредставникомпідозрюваногообвинуваченого і підставийогозалучення до участі у кримінальномупроцесі?

Стаття 44. Законний представникпідозрюваного, обвинуваченого

26.Хто визнається потерпілим і який його процесуальний статус у кримінальному

провадженні?

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним

правопорушенням завдано моральноі, фізичноі або майновоі шкоди, а також юридична

особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майновоі шкоди.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням

завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву

про залучення іі до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичноі

особи чи певноі частини суспільства.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про

кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого

подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеноі у частині першій цієі статті, слідчий або

прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може

бути оскаржена слідчому судді.

Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у

стані, який унеможливлює подання нею відповідноі заяви, положення частин першоі –

третьоі цієі статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'і такоі особи. Потерпілим

визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'і, яка подала заяву про

залучення іі до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими

може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідноі

заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про

залучення іі до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неі кримінального правопорушення або

заяву про залучення іі до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право

визнати особу потерпілою лише за іі письмовою згодою. За відсутності такоі згоди особа в

разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Відповідно до лекції Бойка: потерпілий не є стороною, але здійснює обвинувальну діяльність

(і це вельми несправедливо, треба було його все-таки визнати стороною обвинувачення!!)

27.Що є підставою для визнання особи потерпілою?

•заява про вчинення щодо неі кримінального правопорушення

•заява про залучення іі до провадження як потерпілого (особою, якій кримінальним

правопорушенням завдано шкоду або особою з числа близьких родичів чи членів сім'ї такої

особи)

•слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за іі письмовою згодою

(якщо вона не подала жодну із вищевказаних заяв)

26.Коли в особи виникають права та обов'язки потерпілого?

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення

щодо неі кримінального правопорушення або заяви про залучення іі до провадження як

потерпілого.

Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла

заяву про вчинення кримінального правопорушення.

27. Які права реалізуються потерпілим лише в судовому провадженні?

ст. 65 ч. 3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь у судовому провадженні;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання

державного обвинувачення;

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання

обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування

примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним

записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

28. Як співвідносяться поняття ｫпотерпілийｻ і ｫзаявникｻ?

Заявником (ст..60 КПКУ) є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або

повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади,

уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і

реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Потерпілим (ст.. 55 КПКУ) у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій

кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також

юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення

щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як

потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою,

яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням

завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву

про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або

заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право

визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в

разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на

підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

29. Хто з учасників процесу має право мати у ньому свого представника? Яким є

процесуальний статус останнього?

1.Представник потерпілого ( ст. 58 КПКУ)

1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у

кримінальному провадженні має право бути захисником.

2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа,

уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за

довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні

підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого

є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є

керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами

особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є

потерпілою.

4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він

представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо

потерпілим і не може бути доручена представнику.

Законний представник потерпілого (ст..59 КПКУ)

1. Якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом

порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею

залучається її законний представник.

2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні

регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.

30. Хто визнається цивільним позивачем у кримінальному провадженні і яким є його

процесуальний статус?

1.Цивільний позивач (ст.. 61 КПКУ)

1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним

правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або

моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим

суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому

цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви

органу досудового розслідування або суду.

3. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в

частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов

або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового

рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в

кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у

випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій

процесуальних рішень потерпілому.

31.Хто може залучатися в кримінальне провадження як цивільний відповідач і яким є

його процесуальний статус?

1.Цивільний відповідач (ст.. 62 КПКУ)

1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична

особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями

(бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно

небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим

Кодексом.

2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви

органу досудового розслідування або суду.

3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для

підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також

має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в

кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у

випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання

копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

32.Хто може бути представником цивільного позивача, цивільного відповідача у

кримінальному провадженні?

ст. 63 КПК

-особа, яка у крим. провадженні має право бути захисником (кєп) (документи,що

підтверджують передбачені ст. 50 КПК,типу – свідоцтво про право на зайняття адвокатською

діяльністю.)

-керівник або інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник

юридичної особи за довіреністю – у випадку,якщо цивільним позивачем або відповідачем є

юридична юридична особа.