Тема 1. Поняття, суть, завдання та система кримінального

провадження України. Предмет і система курсу

План заняття

1 Поняття кримінального провадження

(Зверни увагу в новому кодексі слово процес не вживається, його повністю(крім слів типу процесуальний) замінив термін провадження)

П.10 ст.3 КПК України від 13 квітня 2012 року: кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

„Процес " (лат. „processus")- просування вперед.

Поняття "кримінальний процес" вживають у декількох значеннях.

1. Кримінальний процес як специфічний вид діяльності - це врегульована кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду за участю інших фізичних і юридичних осіб, спрямована на перевірку й вирішення заяв (повідомлень) про злочини, розкриття та розслідування злочинів, викриття осіб, які їх вчинили, здійснення правосуддя в кримінальних справах, а також на вирішення питань, пов'язаних із виконанням судових рішень.

2. Кримінальний процес як галузь права(кримінально-процесуальне право) - це одна з галузей права України, сукупність правових норм, які регулюють діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, а також інших фізичних і юридичних осіб

3. Кримінальний процес як галузь науки — це галузь правової науки, предметом дослідження якої є кримінально-процесуальне право, практика його застосування

4. Кримінальний процес як навчальна дисципліна - це дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство, практика його застосування, а також наука кримінального процесу.

Найважливішими елементами, що утворюють поняття кримінального процесу, є:

A. Діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, яка полягає у розслідуванні, розгляді та вирішенні кримінальних справ.

Б. Демократичні принципи (засади), які повинні лежати в основі організації та діяльності вказаних органів.

B. Завдання, що вирішуються цими органами.

Г. Процесуальна форма їх діяльності.

2 Історичні форми кримінального процесу.

Історична форма кримінального процесу - це форма організації кримінального судочинства, що визначає порядок провадження у кримінальній справі та основи процесуального статусу його учасників.

На форму кримінального процесу впливають два чинники - державно-політичний режим і рівень правової культури суспільства.

Виділяють три історичні форми кримінального процесу:інквізиційний (розшуковий, або слідчо-розшуковий); змагальний (обвинувальний); змішаний (слідчо-судовий, континентальний).

Інквізиційний (розшуковий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес має такі основні ознаки:

- застосування, переважно, імперативного методу правового регулювання кримінально-процесуальних відносин;

- функції обвинувачення, захисту та вирішення кримінальної справи зосереджено в одному державному органі;

- суд має право змінювати обвинувачення у досить значних межах;

- відсутність у процесі самостійних сторін, а відповідно і їх змагальності;

- наявність у обвинуваченого певних прав, реалізація яких цілком залежить від державних органів, що ведуть процес;

- визнання обвинуваченим своєї вини має перевагу над іншими доказами;

- таємність провадження.

Змагальний (обвинувальний) кримінальний процесмає такі основні ознаки:

- наявність кримінально-правового спору;

- наявність сторін з різними за змістом інтересами;

- залежність вироку суду від результату змагання сторін;

- зміст і обсяг обвинувачення визначає обвинувач, а суд розглядає справу тільки у визначеному обвинувачем обсязі.

У жодній із сучасних держав кримінальний процес у "чистій" історичній формі (інквізиційна, змагальна) не існує. Інквізиційні елементи "змішуються" зі змагальними, що дає підставу виділяти кримінальний процес змішаної форми.

У юридичній літературі розрізняютьдва види змішаного кримінального процесу:

1. процес, у якому досудове розслідування побудовано на суто інквізиційних, а судові стадії - на змагальних засадах. Основні його риси (ознаки):

- у досудове провадження не залучається захисник;

- обвинувачений та інші учасники мають змогу ознайомитися з матеріалами кримінальної справи лише після завершення досудового розслідування;

- судове оскарження дій і рішень органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, не допускається;

2) процес, у якому досудове провадження містить елементи змагальності. Його характерні риси:

- у досудовому провадженні бере участь захисник;

- заінтересованим учасникам досудового розслідування ще до закінчення розслідування може бути надано для ознайомлення певні матеріали (наприклад, ті, якими обґрунтовується затримання чи пред'явлення обвинувачення);

- усі учасники досудового розслідування мають право оскаржити до суду дії та рішення органів досудового розслідування.

В Україні існує кримінальний процес змішаної форми з наявністю змагальних елементів у досудовому провадженні.

3 Завдання кримінального провадження України.

Завдання кримінального провадження сформульовано у статті 2 Кримінально- процесуального кодексу України (надалі - КПК).

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

+Лекція!!!

4Кримінально-процесуальна форма

Кримінально-процесуальна форма - це передбачений кримінально-процесуальним законом порядок усієї кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду, а також громадян та юридичних осіб, залучених до сфери цієї діяльності, як і порядок вчинення й оформлення окремих процесуальних дій, прийняття, оформлення і звернення до виконання процесуальних рішень.

Поняттям "кримінально-процесуальна форма " позначається:

- історичний тип (форма) процесу;

- структура процесу;

- процедура прийняття рішень і фіксація дій;

- інші процедурні правила.

Процесуальна форма визначається лише процедурними нормами кримінально-процесуального права. Оскільки вона передбачена законом, її порушення завжди означає порушення закону і може спричинити скасування або зміну прийнятого рішення у справі.

Додержання процесуальної форми забезпечує здійснення всіх завдань кримінального судочинства в цілому, а також спеціальних завдань кожної стадії та інститутів кримінального процесу.

Порядок провадження єдиний (уніфікований) в усіх кримінальних справах, що гарантує дотримання прав суб'єктів процесу. Проте в деяких випадках законодавець встановлює особливі порядки провадження - диференційовані форми (залежно від суб'єкта суспільно небезпечного діяння чи характеристик злочину).

Особливу (диференційовану) форму (порядок) провадження передбачено:

1) для кримінальних справ про злочини та суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми особами;

2) кримінальних справ про суспільно небезпечні діяння неосудних осіб;

3) кримінальних справ приватного обвинувачення;

4) протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

Необхідність застосування особливої форми провадження у кримінальних справах двох перших категорій зумовлено потребою надання додаткових процесуальних гарантій особам, які через неповноліття чи психічну хворобу не можуть повноцінно захищати свої права та законні інтереси. Форму провадження у двох останніх категоріях справ, навпаки, може бути спрощено, бо в їхніх межах встановлюються обставини нетяжких злочинів, вчинених в умовах очевидності.

Значення кримінально-процесуальної форми полягає в наступному:

- вона забезпечує дотримання режиму законності у кримінальному процесі;

- створює необхідні умови для встановлення істини у справі;

- забезпечує захист прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

- сприяє забезпеченню виховного впливу кримінального процесу;

- забезпечує єдиний порядок провадження в кримінальних справах.

5. Система кримінального провадження (стадії провадження).

Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних відбувається у суворо встановленій законом послідовності, створюючи систему кримінального провадження. Ця система включає кілька великих частин, які називаються стадіями.

Стадії кримінального провадження - це певні етапи кримінального провадження, які послідовно змінюють одна одну, мають свої завдання, коло суб’єктів і кожна стадія завершується прийняттям відповідного процесуального рішення.

Згідно з новим КПК, кримінальне провадження складається з певної кількості стадій, сукупність яких утворює систему стадій кримінального провадження, а саме:

! порушення кримінальної справи – в чинному КПК, в новому немає;

1) досудове розслідування (форми-дізнання та досудове слідство);

2) стадія судового провадження у першій інстанції:

• стадія підготовчого провадження ;

• судовий розгляд (частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку);

3) апеляційне провадження;

4) виконання судових рішень (вироку, ухвали і постанови суду);

5) касаційне провадження;

6) перегляд судових рішень ВСУ;

7) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

+ Лекція

Кримінальний процес не завжди проходить усі названі стадії. Він може завершитися на будь-якій стадії - прийняттям рішення про закриття кримінальної справи (окрім виконання вироку чи іншого судового рішення).

6. Кримінально-процесуальні відносини.

Кримінально-процесуальні правовідносини-це врегульовані кримінально-процесуальним законом суспільні відносини, що виникають і розвиваються у зв'язку з розкриттям та розслідуванням злочинів, здійсненням правосуддя в кримінальних справах і виконанням судових рішень.

Елементами кримінально-процесуальних правовідносин є:

- суб'єкти (всі державні органи, їхні посадові особи, що здійснюють кримінальне судочинство, а також інші громадяни, посадові особи, юридичні особи, які залучаються до сфери кримінального процесу);

- об'єкт (те, з приводу чого виникли та розвиваються правовідносини, головним чином очікуваний результат поведінки учасників кожного конкретного право відношення);

- процесуальні права й процесуальні обов'язки суб'єктів кримінально- процесуальної діяльності.

7Кримінально-процесуальні функції.

Кримінально-процесуальні функції - виражені у законі основні напрями кримінально-процесуальної діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб'єктами, уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справі з метою захисту своїх законних інтересів.

Основні функції у кримінальному процесі:

- функція обвинувачення (кримінальне переслідування);

- функція захисту;

- функція вирішення справи по суті (чи правосуддя).

Основними їх справедливо називають тому, що вони завжди проявляються у центральній стадії процесу - стадії судового розгляду - та визначають змагальну побудову судового розгляду кримінальної справи.

З-поміж інших функцій у юридичній літературі виділяють: функцію провадження дізнання, функцію досудового розслідування кримінальної справи, функцію прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, функцію судового розгляду кримінальної справи, функцію підтримання і забезпечення цивільного позову у кримінальній справі тощо.

Функції кримінального процесу завжди виконують певні суб'єкти процесу, при цьому один суб'єкт не може виконувати одночасно дві та більшу кількість функцій.

Форми реалізації процесуальних функцій:

- прийняття рішень;

- виконання дій;

- участь у провадженні процесуальних дій.

Таким чином, для характеристики процесуальних функцій істотно важливим є те, що вони:

- закріплені у законі певними видами, напрямами процесуальної діяльності;

- виділяються з усієї процесуальної діяльності як основні, оскільки кожна з них безпосередньо пов'язана з реалізацією завдань кримінального судочинства;

- здійснюються суб'єктами, які уповноважені на провадження у справ або мають у ній процесуальний інтерес.

8Кримінально-процесуальні гарантії.

Кримінально-процесуальні гарантії- це передбачені кримінально- процесуальним законом засоби забезпечення ефективного здійснення кримінального судочинства, тобто засоби забезпечення виконання завдань кримінального процесу, охорони прав і законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь.

Система процесуальних гарантій забезпечує реальне втілення у життя прав і законних інтересів усіх учасників кримінального процесу та всіх осіб, що беруть участь у справ, і тим самим є загальною гарантією правосуддя у кримінальних справах.

Систему кримінально-процесуальних гарантій становлять:

1) кримінально-процесуальна форма;

2) принципи кримінального процесу;

3) процесуальній статус учасників кримінального процесу;

4) можливість застосування заходів кримінально-процесуального примусу;

5) прокурорський нагляд;

6) судовий контроль;

7) відомчий контроль;

8) інститут оскарження дій органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес;

9процесуальні строки та ін.

9Кримінально-процесуальне право в системі інших галузей вітчизняного права.

Кримінально-процесуальне право співвідноситься з іншими галу­зями права. Конституційне право як установча галузь права здійснює важливий вплив на кримінально-процесуальне право. Зокрема, норми консти­туційного права визначають каталог основоположних прав і свобод людини та встановлюють загальноправовий статус особи у сфері кри­мінального судочинства, закріплюють кримінально-процесуальні га­рантії та правовий статус органів державної влади у сфері криміналь­ного судочинства, встановлюють види та систему джерел кримінально- процесуального права. Існує взаємозв'язок кримінально-процесуального права та між­народного права. Прикладами такого зв'язку є здійснення міжнародної правової допомоги по кримінальних справах на підставі кримінально- процесуальних норм та норм чинних міжнародних договорів

Найбільш тісним є зв'язок кримінально-процесуального права та кримінального права. Обидві ці галузі служать боротьбі зі злочинністю, маючи загальну кінцеву мету. Коли злочин вчинено, норми кримінального права можуть бути застосовані лише в ході кримінально-процесуальної діяльності, порядок якої передбачений процесуальними нормами. У такому разі кримінальне право не може бути застосоване без процесуального права. ‘ Кримінально-процесуальне право пов'язане із законодавством про суд і прокуратуру, бо між правовими нормами, що регулюють органі­зацію і порядок процесуальної діяльності суду, прокуратури, органів розслідування, існує тісний зв'язок. Питання підсудності, підслідності, процесуальної компетенції судових інстанцій і органів прокурорсько­го нагляду регулюються нормами, що мають організаційне і функціо­нальне значення.

Тісний та багатоплановий зв' язок існує між кримінально-про­цесуальним правом та криміналістикою. Так, положення кримінально- процесуального права регламентують службову роль криміналістики, яка має забезпечити вирішення кримінально-процесуальних завдань у практиці розслідування та розгляду кримінальних справ.

10.Наука кримінального процесуального права. її предмет і завдання.

Поняття «кримінальний процес» використовується у кількох значен­нях. значення терміна—наука кримінального процесу або одна з галузей юридичної науки, яка становить систему понять, уявлень, поглядів та ідей, що розкривають сутність кримінального процесу, закономірності його виникнення та розвитку. Необхідно розрізняти кримінальний процес як науку і як навчальну дисципліну, що вивчається у закладах юридичного профілю. Наука кримінального процесу теоретично узагальнює досвід кримінально- процесуальної діяльності, аналізує актуальні питання застосування кримінально-процесуального законодавства, що мають місце у практиці правоохоронних органів та суду, розробляє науково-практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності кримінально- процесуальної діяльності всіх суб'єктів кримінального процесу.

Наука кримінального процесу вивчає суть і принципи кримінально­го процесу, розвиток і основні риси кримінально-процесуального права, правове становище суб'єктів процесу, проблеми теорії доказів, кримінально-процесуального пізнання істини. Детально досліджується порядок кримінально-процесуальної діяльності від її початку до за­вершення, правила діяльності органів розслідування, прокуратури і суду при провадженні у кримінальних справах. Предмет кримінально-процесуальної науки визначає специфіку застосування в ній загальнонаукових, окремих наукових і спеціальних методів пізнання, зумовлених загальним діалектико-матеріалістичним методом, що зобов'язує розглядати всі явища і процеси в розвитку та протиріччях.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає суть кримінального провадження?

Сутькримінального процесу виявляється у його спрямованості на захист суспільного і державного устрою, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб від злочинних посягань. Водночас кримінальний процес - це активна діяльність з метою попередження, припинення та ліквідації злочинів, а також причин і умов, що їх породжують.

2. Які історичні форми (моделі) мав кримінальний процес?

Виділяють три історичні форми кримінального процесу:інквізиційний (розшуковий, або слідчо-розшуковий); змагальний (обвинувальний); змішаний (слідчо-судовий, континентальний).

3. Які завдання кримінального провадження України?

Завдання кримінального провадження сформульовано у статті 2 Кримінально- процесуального кодексу України (надалі - КПК).Це зокрема:

- захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень

- охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь;

- швидке й повне розкриття злочинів;

- викриття винних;

- забезпечення правильного застосування закону, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден невинуватий не був покараний.

4. В чому полягає суть і яке поняття правосуддя?

правосуддя як особлива форма державної діяльності має і особливий зміст. Суть правосуддя полягає у вирішенні спорів (конфліктів) про право, які виникають у суспільстві між окремими його членами чи їх колективними формуваннями, а також у правовій оцінці поведінки фізичних осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів та у призначенні покарання винним у їх вчиненні. Саме роль своєрідного експерта з питань права, наділеного повноваженнями виносити від імені держави остаточні рішення, які є обов‘язковими для виконання всіх, кого б вони не стосувалися, надає правосуддю особливий суспільний авторитет.

5. В якому співвідношенні знаходяться поняття „правосуддя", "кримінальне провадження" і "судочинство щодо кримінальних правопорушень"? (Гугл нічого не каже)

Загалом поняття КП та кримінальне судочинство є тотожними, а правосуддя виступає як складова частина КП.

6. Який механізм кримінально-процесуального регулювання? Назвіть його

елементи.

Механізм правового регулювання — це взята в сукупності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин.

Елементами механізму правового регулювання є:

1. Норма права — загальнообов'язкове правило (модель) поведінки, яке встановлює для суб'єкта як можливий варіант поведінки — суб'єктивні права, так і необхідний варіант поведінки — юридичні обов'язки.

2. Правові відносини — відносини, що виникають на основі норм права. У них індивідуалізуються положення норми права, конкретизуються права та обов'язки певних суб'єктів, їх повноваження і юридична відповідальність.

3. Юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення суб'єктивних юридичних прав та обов'язків.

4. Акти реалізації, прав і обов'язків — фактична поведінка суб'єктів правовідносин щодо здійснення своїх прав і обов'язків. Саме реалізація прав і обов'язків завершує "роботу" механізму правового регулювання — реальна поведінка така, на яку було спрямоване правове регулювання.

7. Яка система кримінального провадження?

Згідно з чинним законодавством, кримінально-процесуальне провадження складається з певної кількості стадій, сукупність яких утворює систему стадій кримінального процесу, а саме:

1) порушення кримінальної справи;

2) досудове розслідування(форми-дізнання та досудове слідство);

3) попередній розгляд справи суддею;

4) судовий розгляд(частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку);

5) апеляційне провадження;

6) касаційне провадження;

7) виконання вироку, ухвали і постанови суду;

8) перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.

7. Види кримінальних проваджень

Виділяють три історичні форми кримінального процесу:інквізиційний (розшуковий, або слідчо-розшуковий); змагальний (обвинувальний); змішаний (слідчо-судовий, континентальний).

У юридичній літературі розрізняютьдва види змішаного кримінального процесу:

1)         процес, у якому досудове розслідування побудовано на суто інквізиційних, а судові стадії - на змагальних засадах. Основні його риси (ознаки):

2)    процес, у якому досудове провадження містить елементи змагальності. Його характерні риси:

7. Що слід розуміти під стадією кримінального провадження?

Стадії кримінального процесу-це порівняно самостійні етапи кримінально-процесуальної діяльності, що характеризуються безпосередніми завданнями, специфічним колом суб'єктів і процесуальних засобів діяльності, а також підсумковими рішеннями.

10. Які є стадії у кримінальному провадженні України? = питання 7контрольне

11 .Що таке кримінальні процесуальні відносини, які є їх види та в чому полягає їх особливість? Питаня 6 теоритичне

12. Що собою становлять кримінальні процесуальні гарантії? Питання 8 теоритичне

12. Які обов'язки державних органів є кримінально-процесуальною гарантією?

прикладом обов'язків державних органів які є кримінально процесуальною гарантією можуть стати:

1.обов'язком суду розглянути заявлене клопотання.

2.Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

3.обов"язок звільнити особу, якщо протягом 72 годин з моменту затримання особі не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

4.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

5.Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.(обов"язок виконувати вироки та ухвали суду)

6.Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

7.Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

12. Які кримінальні процесуальні гарантії особи закріплені в Конституції України?

) прокурорський нагляд;

6) судовий контроль;

7) відомчий контроль;

8) інститут оскарження дій органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес;

12. Що слід розуміти під кримінальною процесуальною функцією?

Кримінально-процесуальні функції- виражені у законі основні напрями кримінально-процесуальної діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб'єктами, уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справі з метою захисту своїх законних інтересів.

12. Які функції властиві кримінальному провадженню?

Основні функції у кримінальному процесі:

- функція обвинувачення (кримінальне переслідування);

- функція захисту;

- функція вирішення справи по суті (чи правосуддя).

Інші пит. 7 теоритичне

12. Що слід розуміти під кримінально-процесуальною формою?

Кримінально-процесуальна форма- це передбачений кримінально- процесуальним законом порядок усієї кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду, а також громадян та юридичних осіб, залучених до сфери цієї діяльності, як і порядок вчинення й оформлення окремих процесуальних дій, прийняття, оформлення і звернення до виконання процесуальних рішень.

18. Назвїть ознаки процесуальної форми? Виводим з дефініції попереднє питання

18. Що слід розуміти під «належною правовою процедурою».

Належна правова процедура (з англ. — due process of law) -*■ це за­стосування права органами правосуддя (судами) відповідно до встановлених і санкціонованих державою юридичних принципів і процедур для Гарантування і захисту конституційних та індивіду­альних прав людини і громадянина, у тому числі й юридичної осо­би. Причому знов-таки слід мати на увазі, що під правом у західній юрис­пруденції розуміють не тільки писані норми позитивного законодавства, а й неписані норми та принципи, які визнаються судами та закріплюються судовою практикою

20. У якому співвідношенні знаходиться кримінально-процесуальне право з кримінальним (матеріальним) правом та іншими галузями права?

Питання 9 теоритичне

20. Якими є предмет і завдання науки кримінального провадження (кримінально-процесуальної доктрини)?

Питання 10 теоритичне

ТЕМА №2 Принципи кримінального процесу України

Питання для самоконтролю

1. В чому суть принципу кримінального провадження? Його поняття?

Принципи КП – це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відображають основні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації та діяльності компетентних державних органів щодо досудового розлідування і судового розгляду кримінальних справ.

2. В чому полягає практичне значення принципів провадження?

Значення принципів:

• вони забезпечують одинакове розуміння і застосування законів

• принципи слугують своєрідним орієнтиром в діяльності юристів

• є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права;

• являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

• синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість кримінально-процесуальних інститутів та єдність процесуальної форми;

• дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права";

• служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих кримінально-процесуальних інститутів і правових норм, розвитку процесуальної форми й процесуальних гарантій правосуддя.

3. Як класифікуються принципи кримінального провадження?

Традиційно в юридичній літературі всі принципи кримінального провадження поділяють на конституційні (закріплені в Конституції держави) та інші (суто кримінально-процесуальні).

4. Які принципи кримінального судочинства закріплені в Конституції України?

Конституційні принципи:

• Принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України)

• Здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124, 125 Конституції України)

• Участь народу у здійсненні правосуддя (ст. 124, 127 Конституції України)

• Незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону (ст. 126, 129 Конституції України)

• Одноособовий і колегіальний розгляд справ (ч. 2 ст. 129 Конституції України)

• Принцип законності (ст. 8,129 Конституції України)

• Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 21,24,26,129 Конституції України)

• Забезпечення доведення вини (п. 3 ч. 3 ст. 129 Конституції України)

• Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України)

• Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором (п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України)

• Забезпечення обвинуваченому права на захист (ст. 59, 62, 63, 64, 129 Конституції України)

• Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (ст. 129 Конституції України)

• Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду (ст. 125, 129 Конституції України)

• Обов’язковість рішень суду (ст. 124, 129 Конституції України)

• Презумпція невинуватості (ст. 62 Конституції України)

• Виборність і призначуваність суддів (ст. 128, 148 Конституції України)

• Принцип державної мови судочинства (ст. 10 Конституції України)

• Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя (ст. 28, 32 Конституції України)

• Право на свободу та особисту недоторканість (ст.29 Конституції України)

• Недоторканість житла ( ст. 30 Конституції України)

• Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31 Конституції України)

5. Які ви знаєте організаційні принципи судочинства?

Виборність і призначення суддів

6. Які принципи процесу належить віднести до функціональних?

Змагальність, публічність, безпосередність, презумпція невинуватості

7. В чому полягає суть засади верховенства права?

Ст. 8 КПК

8. Розкрийте суть засади законності у кримінальному провадженні?

Ст. 9 КПК

9. Розкрийте зміст засади поваги до людської гідності?

Ст 11 КПК

10. В чому полягає суть принципу публічності (офіційності) кримінального провадження?

25 КПК

8. Чи знає кримінальний процес України обмеження принципу публічності?

Справи приватного обвинувачення

9. В чому полягає суть принципу рівності громадян перед законом і судом?

Ст. 10 кпк

10. В яких випадках принцип гласності судочинства обмежується?

Вироки у справах, які слухались в закритих судових засіданнях, не повинні містити відомості що стали підставою для проведення закритого судового розгляду.

11. Чи розповсюджується принцип гласності на додаткове розслідування кримінальної справи?

Ні, оскільки в цій стадії застосовується правило про недопустимість розголошення даних розслідування

12. В чому, на вашу думку, переваги змагального провадження? Розкрийте зміст засади змагальності у кримінальному провадженні?ст 22 КПК

13. Яка формула презумпції невинуватості обвинуваченого?

Ст. 17 кпк

13. Що означає право на захист від обвинувачення? Хто його здійснює в кримінальному провадженні?ст 20 кпк

14. Розкрийте зміст засади забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у кримінальному провадженні?ст 24 кпк

15. В чому полягає суть засади розумних строків у кримінальному провадженні? Які критерії застосовуються для визначення розумності строків?ст 28 кпк

16. Чи допускається проведення судочинства не державною (не українською) мовою?Може…

17. Які органи здійснюють правосуддя у кримінальній справі в Україні? Суд

18. Хто призначає суддів в Україні і на який строк? Ви за принцип виборності суддів чи принцип призначення їх?Президент на 5 років…а потім ВРУ безстроково

19. В чому полягає суть засади невтручання у приватне життя?

20. В чому проявляється процесуальна рівність учасників перед законом і судом?ст 10 кпк

21. Розкрийте зміст засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканість?ст 12 кпк

22. В яких випадках обмежується засада недоторканості житла чи іншого володіння особи?ст 13 кпк

23. Я ви розумієте засаду свобода від самовикриття на право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї? Знайдіть цю засаду у Конституції України та у КПК України?ст 18 кпк

24. Що означає принци безпосередності у розгляді кримінальної справи?ст 23 кпк

25. В яких формах приймає участь в кримінальному процесі України громадськість?

КУ передбачає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних(ч4 ст 124)

26. Які на вашу думку положення кримінально-процесуального закону, крім перелічених у плані занять, слід також віднести до принципів кримінального процесу?

Погоджуюсь із законодавцем