Теги налаштування формату тексту Web-документів
Наприклад, вхідний текст: “На <I> лекції </I> були <U> присутні </U> <B> 35 </B> студентів” в броузері Web буде виглядати таким чином: “На лекції були присутні 35 студентів”.
Елементи сторінки Web
Основні команди, що задають формат елементів сторінки, такі:
оформлення заголовку
встановлення розмірів шрифтів
задання зв'язків з іншими документами
визначення різних типів абзацу
Оформлення заголовку
Команди, розміщені в заголовку документа, містять інформацію про сторінки, що належить до назви ресурсу, предметних покажчиків та відомості про зв’язки.
Інформація, що має відношення до заголовку, розміщується на початку документа та виділяється за допомогою команд <HEAD> і </HEAD>.
Назва. Назва документу з’являється в рядку заголовку вікна броузера при звертанні до цього ресурсу. Назва виділяється за допомогою команд <TITLE> і </TITLE>
Base/HREF. Значення HREF (Header that References – заголовок, який посилається на певний URL). Формат команди наступний: <BASE HREF = URL>.
Замість URL проставляється повна адреса документу. Ця корисна команда використовується при необхідності задання зв’язку з іншими ресурсами. Вона використовується для того, щоб задати ім’я файлу, в якому зберігається документ.
Назва розділів. Назва розділів – це заголовок, який приводиться на початку деякої частини тексту. При розділенні документу можливо використовувати різні рівні. В HTML дозволяється 6 рівнів назв розділів, кожний з яких задається за допомогою дескриптора <Hn>, де n – число від 1 до 6.
|
Рисунок 2. Програма на HTML
Основний текст документу
До основного тексту відносяться всі абзаци, списки, визначення та форми. В цьому розділі міститься значна частина інформації. Тут можуть бути розміщені графічні та звукові файли.
Абзаци
Для розбивки тексту документу використовується команда <P>. Тільки її застосування, а не відступи та переведення каретки, визначає початок нового абзацу. Наприклад, текст «Лекція сьогодні буде о <Р> десятій годині дня при завантаженні в броузер буде виглядати так:
Теги для форматування тексту.
<Р> — початок нового абзаца; його прийнято записувати в кінці попереднього. Наступне речення починатиметься з нового, вирівняного до лівого краю абзаца без відступу у першому рядку.
<BR> — наступний за цим тегом текст буде наведено у новому рядку без пропуску порожнього рядка.
<HR> — буде проведена горизонтальна лінія.
<В> текст </В> — товстий шрифт тексту, що є між тегами.
<І> текст </І> — шрифт-курсив.
<U> текст </U> — підкреслений шрифт.
<SUB> текст </SUB> — нижній індекс, наприклад у Н20.
<SUP> текст </SUP> — верхній індекс, наприклад, 1П вулиця, а2.
<BIG> текст </BIG> — великий шрифт.
<SMALL> текст </SMALL> — малий шрифт.
<ЕМ> текст </ЕМ> — виокремлений курсивом текст (тег І).
<В> <І> текст </Іх/В> — товстий курсив. Цей приклад демонструє застосування принципу вкладення тегів.
Окремим типом абзаца є заголовок. Є шість видів заголовків, які відрізняються розмірами символів:
Теги Результат на екрані
<Н1>Заголовок 1</Н1> ЗАГОЛОВОК 1.
<Н2>Заголовок 2</Н2> ЗАГОЛОВОК 2.
<НЗ>Заголовок 3</Н3> ЗАГОЛОВОК 3.
<Н4>Заголовок 4</Н4> Заголовок 4.
<Н5>Заголовок 5</Н5> Заголовок 5.
<Н6>ЗаГОЛОВОК 6</Н6> Заголовок 6.
Заголовок за замовчуванням вирівнюється до лівого краю вікна. Якщо вирівнювання заголовка чи іншого елемента на сторінці потрібно задати явно, то використовують теги вирівнювання:
<CENTER> елемент </CENTER>— вирівнювання до центру; <LEFT> елемент </LEFT> — вирівнювання до лівого краю; <RIGHT> елемент </RIGHT> — вирівнювання до правого краю.
Інформацію можна подати у вигляді таблиці без рамок за допомогою парного тега <PRE>...</PRE>. Текст в середині цього тега оформляють засобами табуляції. Броузер такий текст пере-форматовувати не буде. Теги для створення таблиць з рамками тут не розглядатимемо.