Інструментальні системи і системи програмування.

Інструментальні системи - це набір програм, що призначені для створення нових мов чи програмування нових засобів розробки програм.

Команди, що виконуються центральним процесором, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чого спеціальною програмою (транслятором) текст програми перекладається на машинний код (транслюється).

Інструментальні мови поділяють на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). До мов низького рівня належать асемблери, а високого — Visual BASIC, C++, Pascal, Delphi, мови баз даних тощо.

Транслятори бувають двох типів: інтерпретатори і компілятори. Інтерпретатор читає один оператор програми, перекладає його на машинний код і потім його виконує, після чого переходить до оброблення насту­пного оператора. Компілятор спочатку читає, перекладає на машинний код усю програму, і тільки після завершення всієї трансляції ця програма виконується.

Оскільки при інтерпретації програма виконується час­тинами, на комп'ютерах з малою оперативною пам'яттю можна виконати, хоча і повільно, досить великі програми. Компілятори під час аналізу всієї програми оптимізують її. З цієї причини, а також завдяки тому, що програма чи­тається в оперативну пам'ять відразу вся, при компіляції вона виконується швидше, ніж при інтерпретації.

Систему програмування, крім транслятора, складають текстовий редактор, компонувальник, виконавча система, бібліотека стандартних програм, налагоджувач, засоби ав­томатизації програмування (дизайнери, майстри). При­кладами таких систем є Delphi, Visual BASIC, Visual FoxPro, C++ та ін

Тема 8. Робота з вікнами ос Windows

Операційна система WINDOWS є одною з найпоширеніших операційних систем в Україні. Це зумовлено доступністю та простотою роботи в даній операційній системі. Базовим елементом ОС WINDOWS, не зважаючи на покоління, є вікно (звідси і назва операційної системи).

Вікно - це прямокутна область на екрані, в якій виконується програма.

Вікна в ОС WINDOWS поділяються на типові (вікно папки), діалогові вікна та вікна властивостей.

Р

Кнопка віконного меню

Рядок меню

Адресна строка

Горизонтальна смуга прокручування

Рядок стану

исунок 1. Вікно та його елементи

Щоразу, відкриваючи нову програму, Windows поміщає її в нове окреме вікно, що з'являється на робочому столі

Кожне вікно має рядок заголовка, в якому знаходиться маленька піктограма програми, а слідом йдуть назва вікна та три кнопки зміни розміру: Свернуть, Развернуть (або Восстановить, якщо вікно вже розгорнуте на увесь екран) і Закрыть. Нижче рядка заголовка знаходиться рядок меню зі списками, що розкриваються, різними для кожної конкретної програми.

Якщо вікно обладнане панеллю інструментів, та вона включена в даний час, то панель інструментів розташовується під рядком меню. Нижче рядка меню та панелі інструментів (якщо вона є) розташовується робоче поле вікна. Якщо розмір робочого поля вікна такий, що бачити відразу увесь його вміст не можна, то вікно доповнюється ще вертикальною (справа) та горизонтальною (знизу) смугами прокручування, які можна використовувати для переносу в робочому полі нових частин вмісту вікна, в самій нижній частині вікна в деяких вікнах розміщується рядок стану. Рядок стану відображає різноманітну інформацію про поточний стан програми у вікні.

В операційній системі Windows є декілька видів вікон:

1. Вікна папок по суті є певного роду контейнерами для збе-реження об'єктів. До речі, одним з об'єктів, вкладених у такий контейнер, може бути інша папка — у цьому разі вона називається вкладеною папкою

2. Діалогові вікна мають інші функції — вони призначені для керування роботою системи та її обслуговувань, тому виконують роль своєрідних міні-панелей керування. Щоразу, коли користу- вач має визначити якісь параметри чи змінити настроювання або дати відповідь на запит, що надходить від системи, використо- вуються діалогові вікна.

3. Вікно додатка — це фактично робоче поле, в межах якого ви можете виконувати роботу з додатком: набирати і редагувати тексти, створювати малюнки, керувати відтворенням музики й відео, переглядати сторінки World Wide Web. У тих випадках, коли виникає необхідність якось налаштувати роботу додатка чи задати якісь параметри, на допомогу знову приходять діалогові

вікна.

4. Вікна довідкової системи можна розглядати як різновид діалогових вікон. У них немає нічого такого, чого не буває в діа- логових вікнах, але все-таки вони дещо своєрідні, тому ми роз- глянемо їх окремо.

Найбільш поширені в ОС Windows типові (вікна папок) та діалогові вікна.