50. Визначити носії підсумкового облікового процесу (за кожною ділянкою обліку).

Власний капітал: баланс періоду, різні накопичувальні відомості, таблиці в яких формуються підсумкові дані для потреб управління та складання різних форм звітності.

Позиковий капітал: баланс періоду, накопичувальні відомості, таблиці

Грошові кошти в касі: основним носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду. Іншими носіями узагальнюючого обліку є різні накопичувальні відомості, таблиці розрахункового характеру, в яких формуються підсумкові дані для потреб управління. Формування цих таблиць залежить від характеру, виду, типу, форми організації діяльності підприємства тощо.

Грошові кошти у банку: баланс, накопичувальні відомості, таблиці розрахункового характеру.

Дебіторська заборгованість: баланс, накопичувальні, розрахункові таблиці, відомості, в яких формуються підсумкові показники для складання окремих форм фінансової та внутрішньогосподарської звітності та потреб управління.

Цінні папери: першим носієм узагальнюючого (підсумкового) обліку є баланс періоду. Він складається за загальновизначеною формою. Іншими носіями узагальнюючого обліку цінних паперів невласної емісії є різні накопичувальні відомості, розроблювані таблиці. Формування цих таблиць залежить від характеру діяльності підприємства.

Оплата праці: значний вплив на формування показників узагальнюючого обліку праці та її оплати має внутрішньогосподарська, фінансова і статистична звітність: це дані форми № 1 «Баланс», форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Запаси: баланс, форми внутрішньогосподарської, фінансової , статистичної, податкової звітності.

Основні засоби: те саме.

Витрати: першим носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду.

Далі для узагальнення даних потрібно розробити накопичувальні відомості з метою зведення даних про затрати для різних форм звітів. Наприклад, для ф. № 2 Звіт про фінансові результати в 2-му розділі потрібно узагальнити дані про затрати за елементами.

Важливими узагальнюючими даними є калькуляційні таблиці про собівартість окремих видів продукції.

Значна увага має бути приділена формуванню накопичувальних таблиць про узагальнення даних за видами затрат, їх відповід¬ності бізнес-плановим (або нормативним) даним тощо.

Формування накопичувальних таблиць значною мірою залежить від характеру діяльності.

Важливим елементом узагальнюючого обліку є дані для приміток до фінансової звітності.

Доходи та фін резул основним носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду. Він складеться на загальноприйнятих засадах

Для узагальнення різних даних для потреб розробляються накопичувальні таблиці та відомості. Основна увага при цьому має бути приділена формуванню накопичувальних відомостей за видами діяльності, галузями, підгалузями.

51. Основні етапи робіт з підготовки наказу про облікову політику.

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу, складання та подання фінансової звітності відповідно до чинного законодавства. Цe вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходя¬чи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику й обирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, установлених законодавством.

Зміст облікової політики підприємства має бути формалізовано в Наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику повинен містити перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. За кожним пунктом в наказі потрібно наводити його нормативне обґрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформ¬люється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відоб¬раження господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений у наказі підприємства про облікову політику.

Структура наказу про облікову політику підприємства за своєї однотипності значною мірою залежить від таких чинників:

― вид діяльності (виробнича, комерційна, фінансова тощо),

― галузь діяльності (промисловість, будівництво, сільське гос¬подарство і т. д.),

― тривалості операційного циклу та інших особливостей.

Найбільш типові розділи побудови наказу про облікову політику підприємства:

І. Загальні відомості про підприємство.

2. Форма організації обліку та організація роботи бухгалтерської служби.

3. Види діяльності, які необхідно обліковувати та тривалість їхнього операційного періоду.

4. Робочий план рахунків підприємства.

5. Організація обліку пасивів (капіталу, власності).

—Організація обліку власного капіталу

—» » позиченого капіталу(на основі контракту),

—» » суспільного капіталу(податків зборів)

6. Організація обліку активів (ресурсів, майна),

6.1. » » грошових коштів;

6.2. » » еквівалентів грошових коштів;

6.3. » » розрахункових операції;

6.4. Організація обліку запасів предметів праці;

6.5. » » засобів праці;

6.6. » » нематеріальних активів;

6.7. » » орендних відносин;

6.8.» » затрат діяльності (за видами діяльності);

6.9. » » доходів та результатів діяльності(за видами діяльності);

7. Організація роботи апарату бухгалтерської служби;

8. » » » » небухгалтерських служб з виконання бухгалтерьких робіт;

9. Організація інвентаризації;

10. Організація робіт зі складання звітності.

Внутрішня структура кожного з розділів залежатиме від складності об’єкта організації.

Отже, Наказ містить: форми організації та ведення бух обліку; види діял. підп.-ва, технологію вир-ва, опер. цикл; межу суттєвості; форми бух. облік процесу; робочий план рахунків; методи оцінювання, обліку та амортизації засобів праці та немат. активів; методи оцінювання та обліку предметів праці; методи обліку витрат і калькул. с/в продук; порядок створення резервів; методи визначення завершеності господ. операцій. та ін.