22. Особливості орг.-ї ока в умовах автоматиз. Обробки інф-ї

Неодм. умовою вдосконал-ня упр-ня є реконстр-я його техн.-ї та інф-ї бази на осн. автоматиз-ї сис-ми ОКА з використ-м автоматиз-х роб. місць бухг-ра (АРМБ).

Компл-й підхід в автом-ції б. о. в суч. умовах має реаліз-ся у виріш-ні таких завдань.

• Визнач. ролі і місця б. о. в сис-мі упр-ня підпр-м.

• Класиф-ї типів завд., а також завд. інф-ї сис-ми ОКА.

• Виокремл-ня ієрарх-х рівнів, які виріш-ся в інф-й сис-мі обліку, а також з’ясув-ня хар-ру системотвірних зв’язк. між ними.

• Установл. умов і меж чинності інф-ї сис-ми обл.

• Контр. і аналіз.

• Побудова концепт-ї моделі авт-ї обробки облік. -ї.

• Створ. інф-ї мови бухгалтера, яка дасть змогу корист-ві прац. в діалог. режимі.

• Компл-й перегляд теорем. і методолог. основ б. о.

• Сист-не виріш. завд. ОКА.

• Використ. засобів моделюв. ОКА процесів.

• Орг-я автоматиз-ї системи дослідж-ня; прогноз-ня господ. д-сті п-ства.

• Розробка суч. засобів спілкув-ня в діалог-му реж. з інф-ю сис-ю ОКА.

• Створ. на осн. комоле-го підходу автоматиз-ї сис-ми прийн-я управл. ріш.

Інф-на сис-ма ОКА має органічно вливатися в заг. систему управл-ня п-ством, характериз-ся взаємоузгодж-стю між комплексами задач і задачами та ін. інф-ми сист-ми п-ства, включати в себе задачі О, К, А і внутр.аудиту.

Інформац. взаємозв’язки задач О, К та Ау з ін. підсис-ми авт-ї сис-ми управл-ня п-ства здійсн. згідно з правилами:

 використ. взаємної інф-ї;

 спорідн-сть окр-х джерел інф-ї;

 спорідн-сть окр.-х перв-х носіїв інф-ї;

 єдність сис-ми кодув-ня інф-ї;

 наявн. зворотн. зв’язку;

 єдність сис-ми пок-ків.

23. Орг-я облік. (контр., аналіт.) процесу на початк. етапі.

Орг-я руху докум-в на етапі перв-го обл. потреб. встан-ня раціон-ї послід-сті створ. їх, мініміз-ї витрат та часу на цей процес. Для цього необх. визнач.: -перелік робіт, які слід виконати від 1-ї до ост-ї операції над докум-м.; -склад осіб, відповід-х за вірогідне та своєч. склад-ня того або ін. докум. та кожної опер-ї; -час роботи над докум. від 1-ї до ост-ї опер-ї; -техн. засоби, за допом. яких можуть бути викон. ті або ін. опер-ї над докум.; -спосіб і час передав-ня докум. від одного виконавця ін., з одн. опер-ї на ін..; -відповід-х осіб за своєч. перед-ня докум. в процесі документообороту.

Заг. трив-сть складання докум. має бути мін-ю. Для цього необх. обмежити к-сть осіб, які беруть участь у склад. того або ін. докум., та встан. раціон. послід-сть склад-ня графіка руху (оперо граму або докуменитограму).

У контр-му процесі використ-ть різні носії екон. інф-ї, тому важливо встан., які з них необх. на підгот-му етапі. Джерела інф-ї, які залуч. до контр-го процесу, слід ретельно підгот. Процес підготовки поділ. на 3 етапи: 1) вибір; 2) перевірка; 3) обробка.

Повнота та вірогідність пока-ків інф-ї, здобутих в результ. контролю, залеж. від якості використ-х джерел.

Під час техн.-ї перев.-ки встан-ть: чи було додерж. правил склад-ня інф-ції; чи всі необх. пок-ки або дані є в носіях інф-ції; точність і прав-сть викон-ня арифмет-х дій, підсумк-х опер-й тощо; чи є на докум-х необх. підписи; чи погоджено зустрічні пок-ки, подані у різних носіях інф-ї, тощо.

Підготовка матер-в до контр. включ. процедуру привед-ня їх до порівн.-го вигляду. Порівнюваність досягають нейтраліз-ю цінов. фактора, обчисл-ям сер. знач. даних, заміною абсол-х значень величин відносними.

Метою аналізу є одерж. пок-ків та узагальн-х висновків, які можуть бути використ. для прийн-я управл-го ріш. у госп-й д-сті. Для цього форм-ть аналіт. пок-ки та склад. аналіт. табл. - вхідна, розрахункова і вихідна аналіт-на інф-ція.

Для формув. вхідної аналіт. інф-ції, так само як і при формув. інф-ї з обл. або контр., використ. різну нормат.-довідк. інф-ю. Особл-стю формув-ня вхідної аналіт-ї інф-ї є багатоплановість і різноман-сть. Цей етап технології аналіт-го процесу потребує такої орг.-ції, яка б забезпеч-ла осн. етап – аналіт. розрах-ки - відповідно до вимог управління.

Дуже важл. є перев.-ка вхідної інф-ції логічними, арифметик-ми та ін. прийомами. Від ступеня вірогідності вхідної інф-ції залеж. висновки, які виплив. з результ. аналізу, а отже, й ефект-ть аналізу.

1-м видом робіт підгот-го етапу є склад. програми аналізу, яка є осн. формув-ня технол-ї аналіт--го процесу. Вона включ. ряд питань, які виріш-ся на підготовчому етапі. Це визнач-ня мети, завдань, факторів, що вплив. на форм-ня явищ і процесів, які вивчають; вибір сис-ми пок-ків та даних (нормат-х, план-х, облік-х та ін.), що використ-ся в аналіт-му процесі для розв’яз-ня кожного аналіти-го завд., визнач-ня джерел аналізу, перев-ки якості пок-ків та даних.

24. Орг-я облік. (контр., аналіт.) процесу на 2 етапі

Операції пот. обл. умовно можна розподіл. на 4 види: просув-ня (прийом, передав-ня) перв. докум., арифмет. дії (підрах-ки, розрах-ки тощо), групув-ня, перегрупув-ня.

К-сть та різноман-сть цих робіт залеж. від наявн. або відсутн. ПК, їх типу, виду, системи.

Раціональна організація 1-го виду опер-й потребує встановл-ня з кожного виду до куме-в твердих строків здавання та вибору найб. ефек­т-го їх переміщ-ня. Частість передав-ня доку-в залеж. від важл-сті інф-ї, яку для управл-ня, к-сті докум-в, віддаленості господ-х підрозд-в від управл-ї служби, бухгалтерії, тощо.

Прийм-ня бухг-х докум-в бухг-ю та обчисл-м центром від матер. відповід-х осіб підтвердж-ся підписом про прийм-ня у супровідному докум. - ярлику або записом у спец. книгах.

Наст-ю опер-ю пот-го обліку є склад-ня бух-го проведення, тобто визнач. сис-ми записів даних документа у сис-мі рах-ків.

Рух докум-в у процесі пот. обліку орг.-ть в осн-му за графіками. У графіку фіксують тільки осн. його хар-ки. Такий графік являє собою табл., у підметі - назвивсіх перв-х докум-в, а у присудку - служби, структ. підрозд. та осіб, які мають прац-ти з докум-ми, строки обробки, передав-ня, вид обробки тощо.

Важл. ел-том орг.-ції документообороту на етапі пот. обл. є зберіг. докум-тів після обробки та здав-ня в архів.

Контр-на обробка даних складається з різних прийомів: арифмет-х, юрид-х, лог-х, різних розрах-ків з визнач-ня необх-х пок-ків, абсол-х і відн-х відх-нь коеф-в, %, однор-х значень, резервів і т. ін. Для обробки інф-х даних та відображу-ня контр-ї інф-ції використ-ть різні за формою і змістом таблиці. Особливість цих табл. полягає в тому, що в них подають базові дані поряд з факт-ми, а також порівнюють ці дані. Важл. пит.-м вибір форми обробки даних: централізовано (вся перв. контр-на робота зосередж-ся на рівні управл-ня господ-ва і здійсн-ся спец. службою.) і децентралізовано (контр. робота спочатку здійсн-ся в перв-х ланках орг.-ції вир-ва: цехах, бригадах, фермах, дільницях. Потім результ. контр. передають для узагальн. до екон-х служб: бухгалтерії, фінансового і планового відділів.)

Щодо аналізу, то після підготовки переходять до найбільш трудомісткої роботи – аналіт-ї обробки даних. Найскладн. в організації технол-ї аналіт-го процесу є забезпеч-ня руху аналіт-ї інф-ї та її матер-х носіїв.Осн. завд. - визначити канали руху та передав-ня інф-ї від одн. викон-ця до ін. за технолог-ю схемою та у найкоротший час.

При створенні раціон-го руху потоку інф-ї в аналіт-му процесі слід додерж-ти таких принц-в:

 виявлення інф-ї потреби;

 визнач. найбільш ефект-го задовол-ня інф-ї потреби;

 об’єкт-сті відображу-ня госп-х фактів;

 єдності інформації різних джерел;

 усунення дублюв-ня;

 обробки на ПК.

Обробка даних як етап аналіт-го процесу поляг. у перетвор. вхідної інф-ї у вихідну за допом. логічних та обчисл-х опер-й і може викон-ся вручну або за допом. різних типів обчислю-х машин

Аналіт. обробка екон-ї інф-ї здійсн-ся за допом. різних прийомів: техн.-х (порівн.-ня, групув-ня, перегрупув-ня, відносні величини), метод-х (мате мат-х, екон.-математ-х, статист-х та ін.).

Сук-сть опер-й з передав-ня даних форм. потоки інф-ї, які залеж.від орг.-ї структ. аналіт-го процесу, форми орг.-ї, типу, виду та характеру обчисл-ї техніки.

Найб. пошир-м є граф-й метод орг.-ї руху потоків аналіт-ї інф-ї.