Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються поняття: права та свободи; права людини і права громадянина?

2. Як класифікуються права, свободи і обов'язки?

3. Що являють собою конституційні гарантії прав і свобод?

4. Яке значення громадянства для визначення правового статусу особи? Що означає право на громадянство?

5. Які гарантії особистої свободи закріплені в конституційному праві зарубіжних країн?

6. Перелічите основні класифікаційні види прав, свобод і обов'язків людини та громадянина.

Питання для самостійного вивчення

1. Для чого потрібні конституційні обмеження прав і свобод? Чи можна ці обмеження записати тільки в поточному законодавстві? Як вони формулюються в конституціях?

2. Які Вам відомі права і свободи, що пов'язані з інформацією?

3. Які конституційні гарантії рівноправності?

Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах

3.1. Поняття про форми держави

Форма держави – це зовнішній вираз її сутності, що складається з трьох взаємопов’язаних частин: форми правління, форми державного ладу та форми політичного режиму.

Форма правління становить собою організацію вищої державної влади в країні.

Форма державного ладу характеризує внутрішній устрій держави та встановлює певний спосіб розподілу державної або іншої публічної влади між центральними (федеральними) органами державної влади в територіальних одиницях держави. (Під іншою публічною владою у даному випадку розуміються повноваження органів місцевого самоврядування).

Форма політичного режиму передбачає: як, якими засобами та методами здійснюється влада.

У зв’язку з цим можна виділити наступні протилежні за формою держави:

а) за формою правління – монархії та республіки;

б) за формою державного ладу – унітарні держави та федеративні держави (федерації), а також конфедерації;

в) за формою політичного режиму – демократичні та антидемократичні держави.

Кожна з цих форм має свої внутрішні різновиди:

• монархії поділяються на абсолютні та обмежені, останні – на федеративні та конституційні, а конституційні монархії – на дуалістичні та парламентські;

• республіки поділяються на одновладні (ідеократичні та неідеократичні) та засновані на розподілі влади; останні – на президентські, парламентські та змішані, серед яких особливо можна виділити напівпрезидентські республіки;

• унітарні держави поділяються на централізовані, відносно централізовані, а також на прості та складні (унітарні держави, що мають у своєму складі автономії);

• федерації поділяються за: способом утворення: на договірні, конституційні, договірно-конституційні; за принципом утворення – на національні, територіальні, змішані (національно-територіальні); за статусом суб’єктів – на симетричні та асиметричні; за рівнем децентралізації – на централізовані та децентралізовані;

• виділяються між унітарною державою та федерацією проміжні форми державного ладу – регіоналістська держава та унія;

• антидемократичні держави поділяються на тоталітарні та авторитарні.