
- •Державне (конституційне) право
- •Зарубіжних країн
- •Навчальний посібник
- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •1.1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах
- •1.2. Поняття „конституції” в конституційному праві зарубіжних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •2.1. Статус особи та громадянство
- •2.2. Особисті права та свободи громадян у зарубіжних країнах
- •2.3. Політичні права та свободи громадян
- •2.4. Економічні, соціальні та культурні права людини
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •3.1. Поняття про форми держави
- •3.2. Форми політичного режиму
- •3.3. Форми правління в зарубіжних країнах
- •3.4. Форми державного ладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •4.1. Конституційні принципи економічної структури суспільства
- •4.2. Конституційні положення про соціальну структуру суспільства
- •4.3. Конституційні принципи політичної системи
- •4.4. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •5.1. Поняття та соціальні функції парламенту
- •5.2. Повноваження парламенту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •6.1. Глава держави – монарх
- •6.2. Глава держави – президент
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •9.1. Сутність місцевого самоврядування
- •9.2. Порядок формування, структура та організація роботи органів місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •10.1. Система органів законодавчої та виконавчої влади
- •10.2. Президент сша. Його повноваження
- •10.3. Судова система
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •11.1. Законодавча влада
- •11.2. Виконавча влада
- •11.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •12.1. Законодавча влада
- •12.2 Виконавча влада
- •12.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •13.1. Законодавча влада
- •13.2. Президент республіки Італія
- •13.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •14.1. Законодавча влада
- •14.2. Виконавча влада
- •14.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •15.1. Законодавча влада
- •15.2. Виконавча влада
- •15.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •16.1. Законодавча влада
- •16.2. Виконавча влада
- •16.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •17.1. Вищі органи державної влади
- •17.2. Вищі органи державного управління
- •17.3. Судова система та органи прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Список літератури
Питання для самоконтролю
1. Конституція Японії: її основні характеристики.
2. Вищі органи державної влади.
3. Парламент Японії: порядок формування, структура і повноваження.
4. Особливості законодавчого процесу в Японії.
5. Уряд Японії: порядок формування і повноваження.
Питання для самостійного вивчення
1. Особливості політичної системи Японії.
2. Особливості правового статусу особистості.
3. Правове регулювання інститутів безпосередньої демократії.
4. Особливості конституційного контролю в Японії.
5. Регіоналізм і місцеве управління в Японії.
Тема 17. Засади конституційного права Китаю
17.1. Вищі органи державної влади
Відповідно до Конституції Китаю, система органів держави виходить з марксистсько-ленінських положень невизнання принципу розподілу влади, а органами державної влади є лише представницькі органи на зразок рад різного рівня.
До вищих органів державної влади за Конституцією належать: Всекитайські збори народних представників – верховний орган державної влади, їх Постійний комітет та Головування республіки (Голова республіки та його заступник).
Всекитайські збори народних представників обираються на п’ять років зборами народних представників провінцій, автономних районів, міст центрального підпорядкування, а також представниками армії від військових округів та найбільших гарнізонів. За кількісним складом це найбільший парламент світу: у ньому налічується майже 3 тисячі депутатів.
Парламентарі працюють на непрофесійній основі, суміщаючи депутатські обов’язки з роботою на підприємстві, в установах, військовою службою.
Всекитайські збори народних представників – однопалатний парламент. Постійного керівного органу немає. Пленарними засіданнями керує президія сесії, яка обирається на кожній сесії. Члени президії головують на засіданнях по черзі. Депутати створюють комісії ВЗНП за галузевим принципом: у закордонних справах, фінансово-економічну, у справах національностей, у справах китайців, що мешкають за кордоном, тощо
Головним завданням цих комісій є попереднє обговорення відповідних законопроектів та оцінка правових актів вищих органів державного управління і місцевих зборів народних представників на відповідність Конституції, а також розгляд питань від парламенту та його Постійного комітету, підготовка відповідей на них, надання до парламенту та Постійного комітету довідок та доповідей, внесення пропозицій у межах своєї компетенції.
Як найвищий представницький орган державної влади, Всекитайські збори народних представників, у відповідності до Конституції, мають найширші та майже необмежені повноваження: приймають закони, обирають інші вищі органи держави та вищих посадових осіб, утверджують плани соціально-економічного розвитку, державний бюджет та звіт про його виконання, вирішують питання війни та миру, а також інші повноваження, притаманні вищим органам державної влади.
Сесії ВЗНП скликаються один раз на рік. На них, окрім депутатів, в обов’язковому порядку повинні бути члени уряду, Центральної військової ради, голова Верховного народного суду, генеральний прокурор Верховної народної прокуратури.
Постійний комітет ВЗНП є підлеглим органом Всекитайських зборів народних представників, який заступає їх на період між сесіями, та водночас вищим органом державної влади, який має самостійні повноваження і разом з головою республіки виконує найбільш суттєві повноваження голови держави.
До компетенції Постійного комітету входять: тлумачення Конституції та законів; контроль за діями Державної ради (уряду Китаю) з правом заміни міністрів; контроль за роботою Центральної військової ради; Верховного народного суду; Верховної народної прокуратури; прийняття рішень про часткову мобілізацію в країні; ратифікація та денонсація міжнародних договорів, право відміняти акти зборів народних представників провінцій, автономних районів, міст центрального підпорядкування.
Постійний комітет ВЗНП також має право ухвалювати закони з приватних питань та вносити поправки до законів, прийнятих парламентом, проте не має права приймати поправки до Конституції та закони щодо змін державної структури, цивільного та кримінального законодавства.
До повноважень Постійного комітету, які він здійснює у період між сесіями ВЗНП, також належать: внесення змін до планів економічного та соціального розвитку, законів про державний бюджет, призначення та звільнення міністрів за поданням голови уряду, головного ревізора та начальника секретаріату уряду, призначення та звільнення членів Центральної військової ради за поданням її голови, прийняття рішень про оголошення війни, якщо проти КНР буде вчинено збройний напад або у випадку виконання міжнародних договорів про взаємну оборону від агресії.
Постійний Комітет ухвалює рішення стосовно деяких повноважень глави держави: ратифікація та денонсація міжнародних договорів, призначення та відкликання повноважних представників КНР за кордоном, нагородження орденами та присвоєння почесних звань.
Відповідно до Конституції, главою держави є Голова Китайської Народної Республіки, який обирається Всекитайськими зборами народних представників терміном на 5 років. Головні повноваження як глави держави він здійснює лише за рішенням ВЗНП або його Постійного Комітету. Його особисті повноваження досить обмежені й здебільшого зводяться до актів, якими оформляються рішення ВЗНП, його Постійного Комітету та актів церемоніального характеру.
На підставі рішень ВЗНП та Постійного Комітету ВЗНП Голова КНР здійснює наступні повноваження: публікує закони, призначає прем’єра Державної ради, його заступників, міністрів та інших вищих посадових осіб, нагороджує державними нагородами, призначає та відкликає дипломатичних представників КНР, публікує укази про повну або часткову мобілізацію, про введення надзвичайного стану, проголошення стану війни, про помилування.
Заступник Голови КНР, який теж обирається парламентом, особистих повноважень не має, а лише допомагає Голові КНР у його роботі.