16.3. Судова влада

Судова система в Японії склалася внаслідок конституційних реформ 1948 р. Вона складається з Верховного суду, вищих, територіальних, сімейних та дисциплінарних судів.

Очолює японську судову систему Верховний суд. Він має найвищі судові повноваження: здійснює конституційний нагляд, є керівним органом для всіх нижчих судів, виступає останньою інстанцією у розгляді інших справ. Він розглядає у другій інстанції справи про державні злочини, у третій інстанції – інші кримінальні, а також цивільні справи. Верховний суд засідає в Токіо, складається з голови та 14 членів суду. Цей суд розглядає скарги на рішення та вироки нижчих судів, як у цивільних, так і кримінальних справах колегіально у складі 5 суддів. Верховний суд у повному складі розглядає скарги на невідповідність Конституції законодавчих або адміністративних актів, а також справи, за якими виникають питання про тлумачення Конституції та внесення до неї змін.

Як керівний орган, він узагальнює судову практику, має право видавати у вигляді адміністративних актів правила для адвокатів, прокурорів, судів, якими вони повинні керуватися.

Рішення з принципових питань, керівних вказівок та з інших питань виносяться особливою колегією, до складу якої входять члени Верховного суду та інших вищих судів.

Підготовкою справ до слухання займаються секретарі-дослідники (їх 20), які обираються з числа суддів, на час роботи секретарями-дослідниками вони призупиняють виконання суддівських функцій.

Референдарна відповідальність членів Верховного суду, відповідно до Конституції, передбачається кожних десять років: під час виборів до нижньої палати парламенту голосуванням „за” або „проти” стовоно всього персонального складу Верховного суду. Якщо більшість проголосувала проти конкретного судді, то він повинен піти у відставку.

Наступною ланкою судової системи Японії є вищі суди. на території держави їх налічується 8, вони розташовані у великих містах в різних частинах країни. Вони є переважно апеляційною інстанцією та колегіально, у складі трьох суддів, розглядають скарги на рішення та вироки нижчих судів у цивільних та кримінальних справах, винесених у другій інстанції. Вищі суди розглядають колегіально, у складі п’яти суддів, справи про деякі державні злочини. Вони можуть мати свої філії та підрозділи, які створюються на підставі винесення Верховним судом відповідної постанови.

Особливу роль у судовій системі відіграють територіальні або окружні суди. Вони розташовані в адміністративному центрі кожної з 47 префектур та можуть мати свої філії в інших місцях. Територіальні суди розглядають основну масу як цивільних, так і кримінальних справ. Вони є також апеляційною інстанцією для дисциплінарних судів. У більшості випадків справи у територіальних судах розглядаються одноосібно суддею, але цивільні справи з великою сумою позову та кримінальні справи про злочини, за які передбачено позбавлення волі терміном до 11 років – колегією з трьох суддів. До складу цих судів входять молодші судді, компетенція яких досить обмежена.

Сімейні суди вважаються судами того ж рівня, що і територіальні суди і створюються у тих само адміністративних центрах. До їх компетенції належить розгляд справ про спадок, майнові та немайнові суперечки між подружжями, а також справи про злочини, скоєні особами, що не досягли 20-річного віку. Справи розглядаються суддею одноосібно, інколи - колегією з трьох суддів. Іноді ці суди виконують узгоджувальні функції.

Дисциплінарні суди є нижчою судовою інстанцією. На території Японії їх налічується біля 600. Ці суди розглядають цивільні справи з невеликою сумою позову (до 900 тис. ієн), а також кримінальні справи, за якими може бути винесене покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до трьох років. Справи розглядаються суддею одноосібно.

У Японії відсутня система адміністративної юстиції, і всі скарги на дії адміністративних органів розглядаються у першій інстанції територіальними судами за спеціальною процедурою та спеціальними позовами, різновидом яких є так званий народний позов, коли особа сама не зацікавлена у виданні незаконних актів адміністрації і звертається до суду за іншу особу.