
- •Державне (конституційне) право
- •Зарубіжних країн
- •Навчальний посібник
- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •1.1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах
- •1.2. Поняття „конституції” в конституційному праві зарубіжних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •2.1. Статус особи та громадянство
- •2.2. Особисті права та свободи громадян у зарубіжних країнах
- •2.3. Політичні права та свободи громадян
- •2.4. Економічні, соціальні та культурні права людини
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •3.1. Поняття про форми держави
- •3.2. Форми політичного режиму
- •3.3. Форми правління в зарубіжних країнах
- •3.4. Форми державного ладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •4.1. Конституційні принципи економічної структури суспільства
- •4.2. Конституційні положення про соціальну структуру суспільства
- •4.3. Конституційні принципи політичної системи
- •4.4. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •5.1. Поняття та соціальні функції парламенту
- •5.2. Повноваження парламенту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •6.1. Глава держави – монарх
- •6.2. Глава держави – президент
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •9.1. Сутність місцевого самоврядування
- •9.2. Порядок формування, структура та організація роботи органів місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •10.1. Система органів законодавчої та виконавчої влади
- •10.2. Президент сша. Його повноваження
- •10.3. Судова система
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •11.1. Законодавча влада
- •11.2. Виконавча влада
- •11.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •12.1. Законодавча влада
- •12.2 Виконавча влада
- •12.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •13.1. Законодавча влада
- •13.2. Президент республіки Італія
- •13.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •14.1. Законодавча влада
- •14.2. Виконавча влада
- •14.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •15.1. Законодавча влада
- •15.2. Виконавча влада
- •15.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •16.1. Законодавча влада
- •16.2. Виконавча влада
- •16.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •17.1. Вищі органи державної влади
- •17.2. Вищі органи державного управління
- •17.3. Судова система та органи прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Список літератури
16.3. Судова влада
Судова система в Японії склалася внаслідок конституційних реформ 1948 р. Вона складається з Верховного суду, вищих, територіальних, сімейних та дисциплінарних судів.
Очолює японську судову систему Верховний суд. Він має найвищі судові повноваження: здійснює конституційний нагляд, є керівним органом для всіх нижчих судів, виступає останньою інстанцією у розгляді інших справ. Він розглядає у другій інстанції справи про державні злочини, у третій інстанції – інші кримінальні, а також цивільні справи. Верховний суд засідає в Токіо, складається з голови та 14 членів суду. Цей суд розглядає скарги на рішення та вироки нижчих судів, як у цивільних, так і кримінальних справах колегіально у складі 5 суддів. Верховний суд у повному складі розглядає скарги на невідповідність Конституції законодавчих або адміністративних актів, а також справи, за якими виникають питання про тлумачення Конституції та внесення до неї змін.
Як керівний орган, він узагальнює судову практику, має право видавати у вигляді адміністративних актів правила для адвокатів, прокурорів, судів, якими вони повинні керуватися.
Рішення з принципових питань, керівних вказівок та з інших питань виносяться особливою колегією, до складу якої входять члени Верховного суду та інших вищих судів.
Підготовкою справ до слухання займаються секретарі-дослідники (їх 20), які обираються з числа суддів, на час роботи секретарями-дослідниками вони призупиняють виконання суддівських функцій.
Референдарна відповідальність членів Верховного суду, відповідно до Конституції, передбачається кожних десять років: під час виборів до нижньої палати парламенту голосуванням „за” або „проти” стовоно всього персонального складу Верховного суду. Якщо більшість проголосувала проти конкретного судді, то він повинен піти у відставку.
Наступною ланкою судової системи Японії є вищі суди. на території держави їх налічується 8, вони розташовані у великих містах в різних частинах країни. Вони є переважно апеляційною інстанцією та колегіально, у складі трьох суддів, розглядають скарги на рішення та вироки нижчих судів у цивільних та кримінальних справах, винесених у другій інстанції. Вищі суди розглядають колегіально, у складі п’яти суддів, справи про деякі державні злочини. Вони можуть мати свої філії та підрозділи, які створюються на підставі винесення Верховним судом відповідної постанови.
Особливу роль у судовій системі відіграють територіальні або окружні суди. Вони розташовані в адміністративному центрі кожної з 47 префектур та можуть мати свої філії в інших місцях. Територіальні суди розглядають основну масу як цивільних, так і кримінальних справ. Вони є також апеляційною інстанцією для дисциплінарних судів. У більшості випадків справи у територіальних судах розглядаються одноосібно суддею, але цивільні справи з великою сумою позову та кримінальні справи про злочини, за які передбачено позбавлення волі терміном до 11 років – колегією з трьох суддів. До складу цих судів входять молодші судді, компетенція яких досить обмежена.
Сімейні суди вважаються судами того ж рівня, що і територіальні суди і створюються у тих само адміністративних центрах. До їх компетенції належить розгляд справ про спадок, майнові та немайнові суперечки між подружжями, а також справи про злочини, скоєні особами, що не досягли 20-річного віку. Справи розглядаються суддею одноосібно, інколи - колегією з трьох суддів. Іноді ці суди виконують узгоджувальні функції.
Дисциплінарні суди є нижчою судовою інстанцією. На території Японії їх налічується біля 600. Ці суди розглядають цивільні справи з невеликою сумою позову (до 900 тис. ієн), а також кримінальні справи, за якими може бути винесене покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до трьох років. Справи розглядаються суддею одноосібно.
У Японії відсутня система адміністративної юстиції, і всі скарги на дії адміністративних органів розглядаються у першій інстанції територіальними судами за спеціальною процедурою та спеціальними позовами, різновидом яких є так званий народний позов, коли особа сама не зацікавлена у виданні незаконних актів адміністрації і звертається до суду за іншу особу.