
- •Державне (конституційне) право
- •Зарубіжних країн
- •Навчальний посібник
- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •1.1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах
- •1.2. Поняття „конституції” в конституційному праві зарубіжних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •2.1. Статус особи та громадянство
- •2.2. Особисті права та свободи громадян у зарубіжних країнах
- •2.3. Політичні права та свободи громадян
- •2.4. Економічні, соціальні та культурні права людини
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •3.1. Поняття про форми держави
- •3.2. Форми політичного режиму
- •3.3. Форми правління в зарубіжних країнах
- •3.4. Форми державного ладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •4.1. Конституційні принципи економічної структури суспільства
- •4.2. Конституційні положення про соціальну структуру суспільства
- •4.3. Конституційні принципи політичної системи
- •4.4. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •5.1. Поняття та соціальні функції парламенту
- •5.2. Повноваження парламенту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •6.1. Глава держави – монарх
- •6.2. Глава держави – президент
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •9.1. Сутність місцевого самоврядування
- •9.2. Порядок формування, структура та організація роботи органів місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •10.1. Система органів законодавчої та виконавчої влади
- •10.2. Президент сша. Його повноваження
- •10.3. Судова система
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •11.1. Законодавча влада
- •11.2. Виконавча влада
- •11.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •12.1. Законодавча влада
- •12.2 Виконавча влада
- •12.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •13.1. Законодавча влада
- •13.2. Президент республіки Італія
- •13.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •14.1. Законодавча влада
- •14.2. Виконавча влада
- •14.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •15.1. Законодавча влада
- •15.2. Виконавча влада
- •15.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •16.1. Законодавча влада
- •16.2. Виконавча влада
- •16.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •17.1. Вищі органи державної влади
- •17.2. Вищі органи державного управління
- •17.3. Судова система та органи прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Список літератури
15.3. Судова влада
Судова влада у Франції складається з кількох окремих гілок правосуддя:
громадських судів, коли розгляд дрібних суперечок здійснюється непрофесійними суддями – медіаторами (посередниками), які призначаються місцевими радами – муніципалітетами;
ієрархічної системи судів загальної юрисдикції, які розглядають кримінальні та цивільні справи за участю одного або кількох професійних суддів;
різноманітних спеціальних судів (у справах неповнолітніх, військовослужбовців);
ієрархічної системи адміністративних судів.
У системі судів загальної юрисдикції низову ланку займають суди першої інстанції. Вони поділяються: з розгляду цивільних справ - на трибунали великого процесу та трибунали малого процесу, а з розгляду кримінальних справ – на суди присяжних, виправні суди та поліційні трибунали. Термін „трибунал” у назві суду вказує на певний обмежений характер порівняно з іншими судами.
Трибунали великого процесу створюються щонайменше по одному в кожному з 96 департаментів країни. До їх складу входять голови та різна кількість суддів. Якщо суддів більше п’яти, то створюються палати на чолі з віце-головою. Справи розглядаються у колегії, яка складається щанайменше з 3 суддів. За згоди сторін справа може розглядатись одноосібно. До їхньої компетенції належать: майнові суперечки, суперечки щодо нерухомості, громадянства, розлучення, всиновлення та інші.
Трибунали малого процесу розташовані в адміністративних центрах усіх департаментів та округів, а також у деяких великих кантонах. У складі трибуналу від одного до кількох суддів, але справи розглядаються одноосібно. До їх компетенції належать справи майнового характеру з незначною сумою позову, дрібні кримінальні справи, відносно яких передбачено покарання до двох місяців позбавлення волі.
До компетенції судів присяжних входить розгляд кримінальних справ про тяжкі злочини, за які передбачене покарання терміном понад п’ять років. Вони створюються в Парижі й у кожному департаменті та мають відповідну назву. До складу суду присяжних входять 3 професійні судді на чолі з головою та 9 присяжних засідателів, які обираються шляхом жеребкування з департаментських списків виборців після відбору до особливих комісій. Присяжні засідателі вирішують питання тільки стосовно винності, причому рішення виноситься більшістю голосів.
Виправні трибунали розглядають справи в першій інстанції про кримінальні делікти, а також деякі інші питання, наприклад, порушення правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства тощо.
Поліцейські трибунали розглядають у першій інстанції справи про найнезначніші кримінальні діяння – проступки, за які може бути призначене покарання у вигляді штрафу на суму, яка не перевищує 2 тис. євро, або арешту до 1 року. Справи можуть розглядатися суддею одноосібно.
Наступна вища ланка – апеляційні суди. Загальна їхня кількість – 35, з них 30 діють на континентальній території Франції та ще 5 – на заморських територіях.
Очолює роботу суду його перший голова. У складі апеляційного суду кілька палат: у цивільних та кримінальних справах, у справах військовослужбовців, справах неповнолітніх, торгівельних справах, із соціальних питань. Палати у кримінальних справах складаються з голови та двох членів суду і розглядають скарги на рішення та постанови судів першої інстанції. Палати у цивільних справах розглядають апеляційні скарги на рішення, винесені не тільки нижчими судами у цивільних справах загальної юрисдикції, але й іншими органами, наприклад, торгівельними трибуналами.
Очолює систему загальних судів у Франції Касаційний суд. Він складається з 6 палат: 5 палат - у цивільних справах та 1 – з кримінальних. Цивільні палати поділяються на: першу та другу з цивільних справ, палату з фінансових питань, палату з соціальних питань та плату з питань торгівлі. Касаційний суд складається з голови, шести голів палат, 84 членів суду та 34 радників-доповідачів різних категорій. При Касаційному суді є також Генеральний прокурор, Перший генеральний адвокат та 19 генеральних адвокатів - головних помічників Генерального прокурора.
До компетенції Касаційного суду належить розгляд скарг на рішення нижчих судів, щодо яких, зазвичай, вичерпана можливість оскарження у звичайному апеляційному порядку. Палата у кримінальних справах має право переглянути справи, стосовно яких вирок набув чинності, а також переглядати справи за новими обставинами, але лише в інтересах засудженого.
На рівні трибуналів малого процесу існує низка судових установ, які спеціалізуються на розгляді певної категорії справ:
торгівельні трибунали;
паритетні трибунали з питань земельної ренти;
трибунали з морської торгівлі.
Незалежно від системи загальних судів, яку очолює Касаційний суд, існує самостійна система адміністративної юстиції. Ці суди здійснюють розгляд скарг на дії та акти органів державного врядування, які порушують права та інтереси приватних осіб. У системі адміністративної юстиції працюють не судді, а державні службовці – посадовці. Є адміністративні суди першої інстанції – адміністративні трибунали у складі голови та 3-4 членів суду, та апеляційні суди. Скарги на рішення апеляційних судів подаються до Державної ради, яка очолює систему адміністративної юстиції та водночас є консультативним органом при уряді. Вона складається з 30 секцій з розгляду суперечок, які, у свою чергу, складаються з 10 підсекцій кожна. Вони розглядають касаційні та апеляційні скарги на рішення нижчих органів адміністративної юстиції.
Для розмежування компетенції загальних та адміністративних судів у конфліктних ситуаціях створюються трибунали з конфліктів.