
- •Державне (конституційне) право
- •Зарубіжних країн
- •Навчальний посібник
- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. Конституції зарубіжних країн
- •1.1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах
- •1.2. Поняття „конституції” в конституційному праві зарубіжних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Основи правового статусу особи, конституційні права та свободи громадян
- •2.1. Статус особи та громадянство
- •2.2. Особисті права та свободи громадян у зарубіжних країнах
- •2.3. Політичні права та свободи громадян
- •2.4. Економічні, соціальні та культурні права людини
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах
- •3.1. Поняття про форми держави
- •3.2. Форми політичного режиму
- •3.3. Форми правління в зарубіжних країнах
- •3.4. Форми державного ладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу
- •4.1. Конституційні принципи економічної структури суспільства
- •4.2. Конституційні положення про соціальну структуру суспільства
- •4.3. Конституційні принципи політичної системи
- •4.4. Конституційні засади духовного життя суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Законодавча влада: парламент
- •5.1. Поняття та соціальні функції парламенту
- •5.2. Повноваження парламенту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах
- •6.1. Глава держави – монарх
- •6.2. Глава держави – президент
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Уряди закордонних країн
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Судова влада у зарубіжних країнах
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Тема 9. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах
- •9.1. Сутність місцевого самоврядування
- •9.2. Порядок формування, структура та організація роботи органів місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки
- •10.1. Система органів законодавчої та виконавчої влади
- •10.2. Президент сша. Його повноваження
- •10.3. Судова система
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Засади конституційного права Великобританії
- •11.1. Законодавча влада
- •11.2. Виконавча влада
- •11.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Засади конституційного права Німеччини
- •12.1. Законодавча влада
- •12.2 Виконавча влада
- •12.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Італійське конституційне право
- •13.1. Законодавча влада
- •13.2. Президент республіки Італія
- •13.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Конституційні засади Іспанії
- •14.1. Законодавча влада
- •14.2. Виконавча влада
- •14.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Засади конституційного права Франції
- •15.1. Законодавча влада
- •15.2. Виконавча влада
- •15.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Засади конституційності Японії
- •16.1. Законодавча влада
- •16.2. Виконавча влада
- •16.3. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Засади конституційного права Китаю
- •17.1. Вищі органи державної влади
- •17.2. Вищі органи державного управління
- •17.3. Судова система та органи прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Список літератури
Питання для самоконтролю
1. У чому полягають особливості багато партійної системи ФРН?
2. Парламент ФРН: порядок формування, структура і повноваження.
3. Вибори, референдуми і народна ініціатива у ФРН.
4. Структура органів виконавчої влади ФРН.
5. Уряд ФРН: порядок формування і повноваження.
6. Федеральний конституційний суд Німеччини: порядок формування і повноваження.
Питання для самостійного вивчення
1. Основний закон ФРН: основні риси, структура і зміст.
2. Права людини і права громадян у Основному законі ФРН.
3. Охарактеризуйте роль канцлера в системі органів державної влади ФРН.
4.У чому полягає сутність німецького федералізму?
5 .Різновиди управління і місцевого самоврядування ФРН.
Тема 13. Італійське конституційне право
13.1. Законодавча влада
Парламент Італії є двопалатним та складається з палати депутатів та сенату республіки. Він є представницьким та законодавчим органом державної влади. Термін повноважень обох палат парламенту, згідно із ст. 60 Конституції Італії, складає 5 років і не може бути подовжений інакше, як на засадах закону і тільки, та у випадку війни.
Палата депутатів представляє населення всієї Італії, обирається загальним та прямим голосуванням у кількості 630 депутатів. Депутатом може бути обраний будь-який виборець, якому на день виборів виповнилося 25 років. Розподіл місць між виборчими округами здійснюється поділом кількості населення Італії, визначеної останнім переписом, на 630, і розподілом місць пропорційно кількості населення кожного округу на основі внутрішніх коефіцієнтів та правила найбільшого залишку.
Кількість сенаторів, що обираються, - 315 осіб. Жодна область не може мати менше семи сенаторів, лише область Молізе обирає двох сенаторів, а область Вале д’Аоста – одного. Розподіл місць між областями здійснюється пропорційно до кількості населення, визначеної останнім переписом, на основі внутрішніх виборчих коефіцієнтів та правила найбільшого залишку. Сенатори обираються загальним та прямим голосуванням виборців, які досягли 25 років. Для громадян, чиї кандидатури висунуті на вибори, встановлений досить високий віковий ценз – досягнення 40-річного віку.
Закони розглядаються та утверджуються кожною з палат, після чого подаються Президенту республіки на підпис.
Уряд Італії складається з голови ради та міністрів, які разом утворюють Раду міністрів. Президент призначає голову Ради міністрів та за його поданням міністрів.
Голова Ради міністрів керує загальною політикою уряду і несе за нього відповідальність. Він підтримує єдність політичного та адміністративного напрямів, координує діяльність міністрів. Міністри колегіально відповідальні за дії Ради міністрів, індивідуально - за дії підлеглих їм відомств.
Уряду Італії може бути делеговано здійснення законодавчих функцій з боку парламенту. Таке делегування, як передбачено ст. 76 італійської Конституції, може мати місце лише з посиланням на керівні принципи і критерії, лише на обмежений час та з визначеного кола питань. У такому випадку уряд видає декрети, які мають чинність звичайного закону. У день видання таких розпоряджень уряд повинен обов’язково подати його на затвердження до палат парламенту, які, якщо навіть розпущені, спеціально скликаються і збираються протягом п’яти днів.
Уряд Італії традиційно формується як коаліційний, з представників кількох партій, тому характерними рисами державного механізму Італії є досить часта зміна урядів та менш значна, порівняно з країнами, які мають однопартійний або двопартійний уряд, роль у державному та суспільному житті голови уряду. Він, зокрема, не може приймати одноосібно рішень, обмежений у питаннях кадрових переміщень в уряді, оскільки свої рішення повинен узгоджувати з лідерами партій, що входять до урядової коаліції.