Питання для самоконтролю

1. Сформулюйте поняття місцевого управління і самоврядування.

2. Назвіть основні системи організації влади на місцях. У чому їх сутність?

3. Назвіть основні теорії місцевого управління. Охарактеризуйте кожну з них.

4. Назвіть основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн.

5. Структура, компетенція і порядок діяльності муніципальних рад.

6. Компетенція органів місцевого управління в зарубіжних країнах. Перелічите основні методи муніципальної діяльності.

Питання для самостійного вивчення

1. Яка система органів управління па місцях у США, Великобританії, Японії, ФРН, Франції?

2. Як організуються муніципальні вибори в зарубіжних країнах?

3. Що складає фінансову базу органів управління і самоврядування?

4. Відносини органів місцевого управління з центральною владою.

5. Назвіть особливості місцевого управління в країнах Азії та Африки.

Тема 10. Конституційні засади Сполучених Штатів Америки

10.1. Система органів законодавчої та виконавчої влади

Найвищим законодавчим органом США є Конгрес, який складається з двох палат – Палати представників та Сенату. Палата представників, до складу якої входять 435 конгресменів, обирається шляхом прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості виборців. При цьому депутати, що представляють інтереси населення всієї країни, обираються на два роки. Сенат – палата, яка відстоює інтереси окремих штатів, обирається за тією ж системою на 6 років з ротацією однієї третини складу кожні два роки. Загальна кількість сенаторів – 100 осіб.

Головує в Палаті представників спікер, який обирається з її представників; у Сенаті обов'язки головуючого виконує віце-президент США. Спікер є представником партії, яка має більшість у парламенті.

Конгрес збирається на чергову сесію один раз на рік. Президент США має право на скликання надзвичайної сесії. Конгрес сам визначає терміни перерв під час роботи та закінчення сесії. Палати, згідно з регламентом, проводять свої засідання окремо, однак головна діяльність Конгресу зосереджується не під час пленарних засідань палат, а в різноманітних комітетах, які створюються обома палатами. Так, саме у комітетах відбувається переважна частина законодавчої роботи, однак для вивчення певних питань створюються спеціальні комітети.

Взагалі, законодавча діяльність відбувається в три етапи:

1. на першій стадії (перше читання) законопроект вноситься на розгляд до палати, та визначається комітет, до якого буде спрямований цей законопроект. Саме у комітеті вирішується подальша доля законопроекту – його може бути відхилено або докорінно змінено; потім він виноситься на друге читання;

2. друге читання – це обговорення законопроекту в палатах, під час якого депутати вносять зміни та доповнення до законопроекту;

3. третє читання – голосування стосовно законопроекту;

4. у разі відхилення законопроекту однією з палат створюється узгоджувальний комітет з представників обох палат. Цей комітет повинен напрацьовувати прийнятний для всіх зацікавлених сторін варіант законопроекту, прийти до згоди щодо змісту документу. Після схвалення документу парламентом він надсилається до Президента на затвердження.