
- •Тема 1. Концептуальні основи національної економіки
- •1. Національна економіка як наука та її функції
- •2. Національна економіка як соціально-економічна система
- •3. Теорії національної економіки
- •4. Моделі національної економіки
- •5. Політика національної економічної безпеки
- •6. Об’єкти та методи аналізу національної економіки
- •Тема 2. Економічний потенціал країни та його оцінка
- •1. Національне багатство та економічний потенціал України
- •2. Природно – ресурсний потенціал та екологічна ситуація
- •3. Трудовий потенціал
- •4. Виробничо – технологічний потенціал
- •5. Науково – технічний потенціал
- •6. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу
- •Тема 3. Мікро- та мезорівні економіки України
- •1. Мікрорівень економіки, підприємництво та підприємства
- •2. Споживчий попит і домогосподарства
- •3. Мезорівень національної економіки та районування територій
- •4. Регіони та оцінка їх розвитку
- •5. Мікроекономічна політика та сталий розвиток
- •Тема 4. Механізми відтворення і регулювання розвитку національної економіки
- •1. Відтворення національної економіки і макроекономічна рівновага
- •2. Регулювання та дерегулювання національної економіки
- •3. Мета, об’єкти і методи державного регулювання
- •4. Органи державного регулювання економіки та їх функції
- •5. Політика економічного зростання
- •6. Прогнозування і планування розвитку національної економіки
- •Тема 5. Галузева та регіональна структура виробничої сфери національної економіки
- •1. Загальні тенденції розвитку промисловості України
- •2. Базові галузі промисловості
- •3. Сільське господарство та аграрна політика в національній економіці
- •4. Будівельний комплекс України
- •5. Виробнича інфраструктура національної економіки
- •6. Соціально – економічне районування та регіональна політика
- •Тема 6. Ринок праці і соціальна політика
- •1. Соціальна політика та гарантії соціального захисту
- •2. Показники соціального розвитку національної економіки
- •3. Зайнятість і безробіття
- •4. Пенсійне забезпечення
- •5. Формування ринку праці
- •Тема 7. Грошово – кредитна та фінансова система національної економіки
- •1. Фінансова система України
- •2. Система кредитування
- •3. Бюджетна система України
- •4. Податкова система
- •5. Спеціалізована ринкова інфраструктура
- •Тема 9. Зовнішньоекономічні аспекти розвитку національної економіки
- •1. Нормативно – правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •2. Місце України в світовому економічному просторі
- •3. Державна політика в сфері іноземних інвестицій
- •4. Зовнішня торгівля України
- •5. Платіжний баланс України
- •Тема 10. Глобалізація та перспективні моделі розвитку національної економіки
- •1. Глобалізація та економічний розвиток
- •2. Фінансова глобалізація
- •3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення
- •4. Інтеграція України до світового господарства
- •5. Інноваційна модель розвитку національної економіки України
3. Бюджетна система України
Державний бюджет України займає важливе місце в розбудові національної економіки і покликаний забезпечувати реалізацію її національних економічних інтересів.
Існування бюджету національної економіки обумовлюється такими причинами:
функціонування держави та забезпечення її національної безпеки;
існування товарно-грошових відносин;
потребами розширеного відтворення національної економіки та забезпечення соціальних гарантій її населенню;
потребами забезпечення екологічної безпеки держави.
Законодавче оформлення терміну "бюджет" відбулося ще в XIX ст. Суть даної категорії розкривається у її призначенні фінансування загальносуспільних функцій і завдань національної економіки:
макроекономічної політики;
соціальної політики та безпеки населення;
організаційно-управлінської та регулюючої функції держави;
функції оборони населення та розвитку збройних сил держави;
міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної політики.
забезпечення екологічної безпеки в державі.
Бюджет можна розглядати з трьох позицій:
За економічним змістом - система грошових відносин між державою, з одного боку, та суб'єктами підприємницької діяльності, домогосподарствами та іншими економічними агентами, з іншого, призначеного для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій і завдань.
За формою прояву - основний фінансовий план держави.
За матеріальним змістом - централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризується річною сумою коштів. Бюджет держави є провідною ланкою державних фінансів.
Частка доходів зведеного бюджету коливається у межах 25-28 % ВВП. Співвідношення між державним бюджетом і місцевими бюджетам визначається в пропорціях 60-70%: 40-30%. Структура державних фінансів України наведена на рис 7.2.
Роль і місце бюджету в суспільстві визначається фінансовою моделлю країни. За рівнем централізації ВВП у бюджеті виділяють такі моделі:
американська (25 - 30 %);
західноєвропейська (30 - 40 %);
скандинавська (50 - 60 %).
Бюджет є складовою частиною фінансів, йому притаманний двоїстий характер. З огляду на це бюджет виконує такі функції, як і фінанси:
розподільчу;
контрольну;
забезпечення вимог економічної безпеки держави. Характерні ознаки міжбюджетних відносин:
перерозподільчий характер - перерозподіл ВВП між галузями економіки, регіонами країни, соціальними групами населення;
всеохоплюючий характер - бюджетні відносини прямо або опосередковано торкаються всіх суб'єктів підприємницької діяльності та домогосподарств;
законодавче регулювання- бюджетні відносини регламентуються Бюджетним кодексом і законом про Державний бюджет, законами, що регулюють надходження доходів і фінансування витрат.
Бюджетний устрій — це організаційна структура, що побудована на принципах бюджетної системи і є відповідною до територіально-адміністративного поділу в державі. Цей устрій базується на таких принципах, які закріплені законодавством [3]:
принцип єдності бюджету;
принцип повноти бюджету (повному відображенні всіх доходів і видатків);
принцип достовірності бюджету (передбачає застосування єдиних нормативів, стандартів і відображення звітних даних по відображенні бюджетів на основі документації про кінцеві касові операції);
принцип власності;
принцип наочності (передбачає відображення показників бюджетів у зв'язку з макроекономічними показниками);
принцип самостійності (передбачає самостійне нормування бюджетів різних ієрархічних рівнів, виходячи з їх можливостей і потреб).
Принципи побудови бюджетної системи України визначені Бюджетним кодексом
Бюджетна система — об'єднання всіх ланок бюджету на єдиних принципах. Вертикальна структура бюджетної системи України визначається бюджетним устроєм. До прийняття Закону України "Про державний бюджет" на наступний рік існує тривала процедура складання проекту цього закону.
Бюджетний механізм представляє собою сукупність методів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин і забезпечення належних умов соціально-економічного розвитку.
Складові елементи бюджетного механізму:
Бюджетне планування і регулювання.
Фінансові показники:
узагальнюючі - доходи і видатки бюджету, державний борг, рівень інфляції тощо;
індивідуальні - рівень витрат на душу населення, сума податків, сплачених одним працюючим, інші.
Нормативи - характеризують рівень забезпечення видатків бюджету, витрат фінансових ресурсів.
Ліміти - обмеження бюджетних витрат в інтересах національної економіки, підприємств, домогосподарств.
Резерви. Призначені для нейтралізації впливу непередбачуваних факторів.
6. Управління бюджетними коштами.
Вплив бюджету на соціально-економічний розвиток здійснюється за схемою: бюджет - бюджетна політика - бюджетний механізм — соціально-економічні процеси.
Через бюджетний механізм реалізуються кількісні та якісні методи регулювання соціально-економічного розвитку національної економіки. Серед факторів формування та використання бюджету можна виділити:
1. Економічні:
валовий внутрішній продукт держави;
національний дохід;
економічне зростання або спад виробництва;
продуктивність праці;
обсяги споживання і нагромадження;
розвиток пріоритетних галузей економіки;
фінансова політика.
2. Соціальні:
рівень заробітної плати працівників невиробничої сфери;
розмір споживчого кошика;
мережа бюджетних установ тощо.
3. Політичні:
обороноздатність держави;
внутрішній правопорядок;
державний менеджмент.
Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку. Суть бюджетної політики проявляється в двох аспектах:
у статтях доходів і видатків бюджету, джерелах їх формування, напрямах використання;
у формах і методах мобілізації бюджетних потоків на державні потреби.
Напрями бюджетної політики:
макроекономічна стабілізація, стримування інфляції, сприяння структурній перебудові;
реформування системи оподаткування
забезпечення економічного зростання
реформування міжбюджетних відносин у напрямі забезпечення самостійності місцевих бюджетів;
оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу, пошук джерел їх фінансування;
пошук додаткових джерел доходів бюджету.
За характером заходів і терміном дії бюджетна політика поділяється на:
бюджетну стратегію - довгостроковий курс бюджетної політики;
бюджетну тактику - методи реалізації бюджетної політики в короткостроковому періоді.
Основним призначенням міжбюджетних відносин у національній економіці є створення сприятливих умов для її регіонального та місцевого розвитку.
Сьогодні в Україні спостерігаються ще значні диспропорції у бюджетному забезпеченні цього розвитку. Так у 2003 р. місцева податкова база забезпечила лише 2 % надходжень до місцевих бюджетів, обсяг відрахувань від загальнодержавних надходжень склав біля 67 %, а обсяг трансфертів з державного бюджету України склав біля 31 %.
Водночас співвідношення між місцевими та державним бюджетами у розвинутих країнах світу складає 40:60.
Ситуація, що склалась в національній економіці свідчить про те, що бюджетна система України ще не в достатній мірі відповідає потребам розвитку її регіонів та населених пунктів.
Централізація фінансових потоків в національну економіку призводить до того, що система місцевого самоврядування в нашій державі не є економічно ефективною, оскільки не має фінансових можливостей для здійснення адекватної до своїх потреб економічної політики.