Тема 7 Ефективність діяльності та розвиток підприємств

1. Сутнісна характеристика і види ефективності

2.Технічний розвиток виробництва

3. Інноваційні процеси на підприємствах

4. Методи і способи оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів

1. Сутнісна характеристика і види ефективності

Ефективність діяльності підприємства являє собою комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили за певний період часу.

Ефективність - співвідношення ефекту і витрат чи ресурсів, що його спричинили. Ефективність - відносна величина, вимірювана в частках або у відсотках.

Ефект припускає який-небудь корисний результат. Під ефектом розуміють ті переваги, які одержують у результаті діяльності.

Економічний ефект – на рівні підприємства це чиста продукція, або частина чистої продукції - прибуток. Ефектом є й ріст продуктивності праці й зниження трудомісткості, зниження матеріалоємності й собівартості продукції, зниження чисельності робітників

Соціальний ефект - це підвищення матеріального й культурного рівня життя громадян, більше повне задоволення їхніх потреб у товарах і послугах, поліпшення умов і техніки безпеки праці, зниження частки важкої ручної праці й ін.

Як відзначено раніше , отриманий на підприємстві економічний ефект - величина абсолютна, залежна від масштабів виробництва продукції й економії витрат. Економічна ефективність - величина відносна, одержувана в результаті зіставлення ефекту з витратами й ресурсами. Звичайно аналізуються обидва показники, що характеризують успішність економічної діяльності підприємства, тому що окремо показники ефекту й ефективності не можуть дати повної й всеосяжної оцінки підприємству. Так, наприклад, може бути така ситуація, коли на підприємстві досягнуть значний економічний ефект, виражений в отриманому прибутку, при відносно низькому рівні економічної ефективності. І навпаки, виробництво може характеризуватися високим рівнем ефективності, при невеликій величині економічного ефекту.

Критерій ефективності - максимізація ефекту при заданих витратах або мінімізація витрат на досягнення заданого ефекту.

За методом розрахунку розрізняють абсолютну та порівняльну економічну ефективність

На підприємстві визначають ряд показників по оцінці абсолютної ефективності виробництва:

1) часткові (диференційовані) показники – характеризують ефективність використання окремих видів ресурсів:

• трудомісткість виробництва і продуктивність праці

• матеріалоємність і матеріаловіддача виробництва

• фондовіддача і фондомісткість виробництва

2) інтегральні (узагальнюючі) показники –характеризують ефективність використання усіх видів ресурсів чи витрат:

• витрати на 1грн товарної продукції

• показники рентабельності

Підвищення ефективності господарської діяльності виступає необхідною умовою досягнення високої конкурентоспроможності підприємства.

2. Технічний розвиток виробництва

Техніко-технологічна база виробництва – системна сукупність найактивніших елементів виробництва, визначаюча технологічний спосіб отримання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних і інформаційних засобів, організованих в технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

Техніко-технологічну базу виробництва можна охарактеризувати також як кількісну і якісну сукупність складових матеріально-технічної бази, що забезпечує виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг) і визначає рівень розвитку всіх елементів процесу виробництва.

Техніко-технологічна база включає дві складові:

1. Технологічна складова характеризує технологічні процеси і включає:

• операції із добування, обробки, переміщення, складування, контролю і інших складників виробничого процесу

• сукупність способів і прийомів переробки ресурсів і отримання готової продукції

• комплекс технологічної документації загального і спеціального призначення.

2. технічна складова включає:

• енергетичну базу

• виробничі машини і устаткування, транспортні засоби

• технічну базу інформаційних процесів

У технічну складову входять тільки частина основних засобів, тільки ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь в реалізації виробничих технологій.

При формуванні технічної бази підприємства необхідно враховувати наступні тенденції:

• підвищення науко ємності засобів праці

• розширення масштабів застосування сучасного мікроелектронного устаткування

• перетворення засобів праці на технічну цілісність вищого рівня

• трансформація техніко-технологічних засобів в більш універсальні системи

• істотне підвищення рівня автоматизації техніки і технічних систем.

Технічний розвиток виробництва відображає процес формування і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, який повинен постійно орієнтуватися на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної або іншої діяльності.

Технічний розвиток охоплює різноманітні форми, які повинні відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте і розширене відтворення необоротних активів підприємства.

З сукупності форм технічного розвитку доцільно виділити ті, що характеризують, з одного боку, підтримку техніко-технологічної бази підприємств, з іншою – її безпосередній розвиток шляхом вдосконалення і нарощування виробництва.

1. Підтримка техніко-технологічної бази здійснюється шляхом:

• капітального ремонту устаткування – максимально можлива заміна і відновлення агрегатів, механізмів, засобів праці

• заміни відпрацьованого устаткування новим такого ж технічного рівня

• технічне доозброєння підприємства – придбання додаткових нових засобів праці такого ж рівня як встановлені раніше.

2. Розвиток техніко-технологічної бази включає:

• модернізацію – вдосконалення обладнання і приведення його рівня у відповідність до сучасних вимог;

• реконструкцію – заміна старого обладнання новим з повним оновленням технологічних процесів;

• технічне переозброєння – заміна старої техніки новою, без зміни виробничої бази;

• нове будівництво – створення нових основних засобів (зокрема будівель і споруд) на нових земельних ділянках..

Цілі і пріоритети технічного розвитку необхідно визначати відповідно до загальної стратегії підприємства на тому або іншому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрями технічного розвитку можуть бути пов'язані з рішенням таких проблем:

• підвищення якості виготовлення продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому і вітчизняному ринках

• розробка і широке упровадження ресурсозберігаючих технологій (зокрема енергозберігаючих технологій)

• скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки

• здійснення загальної екологізації виробництва згідно вимог до охорони навколишнього середовища.