30.П(с)бо – 2. «Баланс», характеристика.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. В обов’язковому порядку баланс складають на останній день звітного періоду – кварталу чи року. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" визначається зміст і форма балансу, загальні вимоги до визначення і розкриття його статей.

За зовнішнім виглядом баланс являє собою таблицю, яка складається з двох частин:

1) активу (ліва частина балансу підприємства, в якій відображають ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому);

2) пасиву (права частина балансу, в якій знаходить відображення власний капітал і зобов’язання підприємства).

Тобто, в активі і пасиві балансу відображаються одні і ті ж суми, але вони розглядаються з різних точок зору:

- в активі наводяться дані про конкретні засоби підприємства за їх видами (основні засоби, виробничі запаси, грошові кошти тощо);

- в пасиві вказується, кому ці засоби належать або за рахунок кого сформувались (власні чи залучені).

Тому, актив завжди дорівнює пасиву, що є важливою особливістю балансу.

Актив і пасив балансу розділені на окремі розділи і статті.

Стаття балансу – окремий елемент балансу, який означає вид активів, власного капіталу чи зобов’язань (наприклад: виробничі запаси, статутний капітал тощо).

Кожна стаття має цифрове означення або код статті (рядка), а також грошовий вираз, що називається оцінкою статті балансу. Оцінка будь-якої статті в балансі приводиться на початок та на кінець звітного періоду.

Статті балансу об’єднані в економічно однорідні розділи. Актив балансу має 3 розділи:

необоротні активи;

оборотні активи;

витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу має 5 розділів:

власний капітал;

забезпечення наступних витрат і платежів;

довгострокові зобов’язання;

поточні зобов’язання;

доходи майбутніх періодів.

При складанні балансу обов’язково підраховують підсумки по кожному розділу і суму по балансу в цілому.

Загальний підсумок активу чи пасиву балансу називається валютою балансу.

31.Рахунки бо, їх призначення і побудова.

Рахунки БО застосовують для поточного обліку госп-х активів та джерел їх утворення, а також госп-х операцій.

Рахунок є: 1) засобом групування (узагальнення) ак­тивів, джерел; 2) способом обліку їх за групами; 3) засобом контролю за на­явністю активів, джерел їх утворення та за їх рухом і зміною.

У БО застосовуються система рахунків, яка є способом узагальнення (групування) активів, джерел їх утворення, господарських операцій, поточного їх обліку та контролю. Схема має дві сторони: ліву умовно називають Дебет, а праву — Кредит.

Залежно від обліку активів або джерел їх утворення бух рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху ак­тивів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бух балансу.

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення активів і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу.

При відкритті рахунків на підставі статей балансу за ними записуються початкові залишки (сальдо) госп-х засобів та джерел їх утворення.

Відповідно до розміщення статей у лівій стороні балансу (активі) або в правій (пасиві) записуються залишки за сторонами рахунка або за дебетом (дебетове сальдо) або за кредитом (кредитове сальдо). В активних рахунках, на яких відображаються господарські засоби, залишки записуються за дебетом, а в пасивних рахунках, на яких показуються джерела утворення засобів, залишки записуються за кредитом.

На тій стороні рахунка, де показується залишок, відображається його збільшення, а на протилежній — зменшення.

В активних рахунках збільшення коштів відображається за дебетом, а зменшення — за кредитом. У пасивних рахунках записи відображаються навпаки: за кредитом — збільшення, а за дебетом — зменшення.

Суми змін за певний період часу за дебетом або за кредитом називаються оборотом. Після визначення оборотів виводиться залишок на кінець періоду (кінцевий залишок), який підраховується таким чином: початковий залишок плюс оборот за тією стороною рахунка, де відображається початковий залишок, мінус оборот, підрахований на протилежній стороні рахунка.