40

Міністерство освіти і науки україни

Херсонський державний університет

Інститут психології, історії та соціології

Кафедра історії України та методики викладання

Голодомор 1932 – 1933 рр. В Україні

Курсова робота з історії

Виконавець:	студент спеціальності «ПМСО. Історія. Спеціалізації: правознавство», 341 групи денної форми навчання Луганський Григорій Григорович
Науковий керівник:	доцент В.Я. Павленко

Херсон – 2009

ЗMICT

Вступ ..........................................................................................................	3
Розділ 1. Причини голодомору 1932-1933 рр.	6
Розділ 2.Хід голодомору 1932-1933 років в Україні.......................................................................................................................	15
Розділ 3. Наслідки «терору» 1932-1933 років для України ......................................	21
Висновки .............................................................................................................	30
Список використаних джерел та літератури ...................................................	32
Додатки
Додаток А. Спогади очевидців........................................................................... Додаток Б. Статистичні таблиці………………………………………………	35 38

ВСТУП

76 років тому Україна пережила Катастрофу, яка могла зупинити життя всього нашого народу. Український народ упродовж своєї історії не раз потерпав від стихійних явищ – повеней і посух, епідемій і нашестя сарани. Не обминали й його голодомори. Лише протягом першої половини ХХ століття їх було три: 1921-1922, 1932-1933 і 1946-1947 рр. Ці голодомори припали на радянський період історії України і багато в чому мають спільні причини.

Нині вивчення цієї теми є актуальною, оскільки нинішнє покоління повинне пам`ятати наших невинно загиблих дідів, батьків, братів і сестер.. Голод не був наслідком засухи чи неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного режиму. Такі дії влади є злочином проти людяності і відповідають визначенню геноциду у Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року. На цій основі 28 листопада 2006 року за ініціативи Президента України В.Ющенка Верховна Рада України прийняла Закон „Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, яким голодомор визнано геноцидом Українського народу.

Об`єкт дослідження: голод 1932-1933 рр. в Україні.

Предмет дослідження: причини, перебіг та наслідки голоду для України, який був створений «цілеспрямовано». «Цілеспрямовано», оскільки він породжувався тоталітарним режимом з його директивно – плановою економікою, із згубним для села курсом примусової колективізації і т.д.

На Заході про факт Голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 року, коли журналіст Гарес Ричард Воон Джоунз опублікував свій відомий репортаж про існування голоду в Україні у 1932 –1933 роках. Цей репортаж був надрукований в багатьох газетах.

На сьогодні Голодомор в Україні визнали: Аргентина, Австралія, Канада, Еквадор, Іспанія, Естонія, Грузія, Італія, Литва, Перу, Польща, Парагвай, Сполучені Штати Америки, Ватикан.

Вперше, 25 грудня 1987 року, перший секретар ЦК Компартії України В.Щербицький у доповіді, присвяченій 70-ти річчю утворення УРСР згадав про факт голоду. Згадування було побіжним (5 – 6 рядків), та причиною голоду було оголошено „посуху”, але принципово новим було визнання самого факту – раніше (і то дуже зрідка) дозволено було згадувати про „нестачу продуктів”.

18 лютого 1988 року „Літературна Україна” опублікувала доповідь Олекси Мусієнка на партійних зборах Київської організації СПУ. Вітаючи курс нового керівництва КПРС на десталінізацію, О.Мусієнко звинуватив Сталіна у здійсненні в республіці жорстокої кампанії хлібозаготівель, наслідком якої став голодомор 1933 року. Використане в цій доповіді слово „голодомор” було новотвором письменника.

На початку липня 1988 року на ХІХ конференції КПРС в Москві виступив Борис Олійник. Зупинившись на сталінському терорі 1937 року, він цілком неочікувана для присутніх завершив цю тему так: „А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з`ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйонів українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія”.

Перші ґрунтовні дослідження фактів про голодомор здійснив в кінці 40-х – на початку 50-х років ХХ ст.. Дмитро Соловей – у еміграції. Його роботи високо цінуються спеціалістами але не були широко відомі.[29]

Наступний етап досліджень було проведено після створення Конгресом США спеціальної комісії з дослідження фактів голоду в Україні, виконавчим директором якої був Джеймс Мейс. Відомим дослідником голодомору в Україні є Р.Конквест і його книга „Жнива скорботи”.[14]

У сучасній Україні одним з найвідоміших дослідників голодомору є видатний історик Станіслав Кульчицький.[16…19]

У 2002 році Інститут історії України НАН України підготував і випустив у світ фундаментальну колективну монографію „Політичний терор і тероризм в Україні” (під редакцією В.Литвина).

Мета дослідження: зробити внесок в збереження пам`яті про жахливі події голодомору 1932 – 1933 років.

Завдання, які необхідно вирішити для поставленої мети полягають в наступному:

• по-перше, дослідити, що ж насправді стало причиною голодомору в Україні;

• по-друге, проаналізувати ситуацію, яка склалася в країні протягом 1932-1933 років;

• по-третє, оцінити наслідки голодомору.

• по-четверте, на основі вище поставлених завдань зробити висновок, який в цілому відобразить картину « катастрофічних » років.

Методологічна основа роботи – системний підхід до вивчення даного історичного явища. Автор дотримувався принципу історизму й об’єктивності, що дозволило шляхом зіставлення фактів об’єктивно підійти до оцінки предмету дослідження. Провідне місце посів порівняльно-історичний методи.

Джерельна база моєї роботи складається з наукових робіт істориків з приводу даної теми; свідчень очевидців тогочасних подій; газетних та журнальних статей присвячених тім жахливим подіям; документів, які пояснюють причини голодомору та страшних демографічних втрат та ін.

Написана робота буде мати практичне значення, для людей, які цікавляться даною темою, та прагнуть знати, що відбувалося в роки національної катастрофи з її громадянами.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та літератури, додатків.