Вимірювальні циліндри

Для приблизних вимірювань об’ємів розчинів служать вимірювальні циліндри. Чим ширший циліндр. Тим менша його точність. Відповідно не варта вимірювати великими циліндрами малі об’єми.

Дуже зручні циліндри у лабораторній практиці, що відкалібровані на виливання і вливання (різні шкали) (рис 6).

а б в

Рис 6 Відлік по бюретці в залежності від положення ока (а). Вимірювальний циліндр, калібрований на виливання і вливання (б). Протирання крану фільтрувальним папером (в).

Мензурки

Мензурки відрізняються від циліндрів формою конусу. Так як діаметр мензурок збільшується з низу до верху – їх калібрують тільки на вливання, відносна помилка вимірювання ними різних об’ємів приблизно однакова.

Калібруванням називають нанесення на новий вимірювальний сосуд мітки, що відповідає певному об’єму.

Повіркою, перевіркою вимірювальних сосудів називають встановлення правильносіт вже нанесеної на посуд мітки.

Якщо місткість посуду міняється з температурою, то якщо аналітик користується мірними засобами не при тій температурі, при якій вони калібрувалися, то виникають похибки з можливими знаками «+» і «-».

Якщо весь вимірювальний посуд відкалібрований при однаковій температурі і змінюють свої місткості відносно однаково, то використання їх приводить до однакових відносних помилок, і при цьому похибки взаємно скоротчуються.

Таким чином, вимірювання об’єму у об’ємному аналізі є зручним способом відбирати потрібні точно відомі вагові кількості речовини, на зважування яких необхідно багато часу. Очевидно, що якщо би колба і піпетка пропорційно змінили б свої об’єми, то при вказаній операції у кожній взятій піпеткою порції розчину все рівно вміщалося би 0.1 г наважки, тобто похибка колби і похибка піпетки взаємно би скоротчувалася.

Виходячи з таких розрахунків, згідно державних стандартів вимірювальний посуд калібрується при температурі 20⁰С.

Разом з тим, для всього вимірювального посуду похибка, що викликана однаковою зміною температури буде також однаковою, відповідно, вказаний спосіб калібрування дає можливість позбутися важливих помилок у вимірюванні.

А для повірки посуду, використовують таблиці, у яких вказано, скільки грамів води необхідно зважити латунними гирями при даній температурі, щоби вода займала у скляному посуді при температурі 20⁰С об’єм 1л.

Точність зважування при калібруванні і повірці вимірювального посуду.

Калібрування і повірку вимірювального посуду виконують гравіметричним методом (методом зважування).

Похибка у 0,1мл при визначенні об’єму у 1л складає тільки 0,01%. Така помилка допускається, а відповідно, визначати масу води при калібруванні більш точніже ніж до 0,01г не потрібно.

Тому, при визначенні великих об’ємів- 100мл і більше – достатньо точності техно-хіміних вагів. При таких великих навантаженнях зважувати можна тільки методами, що виключають похибку як наслідок нерівноплечності вагів. Зручніше всього зважувати методом Менделеєва.

Менші об’єми визначають зважуванням на аналітичних вагах звичайним методом, але з точністю до трьох знаків. Більш точне зважування не має сенсу тому, що ніколи не вдається налити 2 рази однакові об’єми води, щоби маса їх не відрізнялася на декілька тисячних долей граму.