Розрахунки за відкритим рахунком

Розрахунки за відкритим рахунком – періодичні платежі імпортера експортеру після отримання товару, що надсилається разом з товаросупровідними документами.

Сума поточної заборгованості враховується в книгах торговельних партнерів:

• експортер записує в дебет відкритого покупцеві рахунка суму відвантаження;

• імпортер записує суму відвантаження в кредит рахунка постачальника.

Дана форма розрахунків пов’язана з кредитом за відкритим рахунком.

Порядок розрахунків по погашенню заборгованості за відкритим рахунком визначається угодою між контрагентами. Як правило, передбачаються періодичні платежі у встановлені строки (після завершення поставок чи після перепродажу товару імпортером в середині або кінці місяця). Після перевірки розрахунків остаточне погашення заборгованості за відкритим рахунком здійснюється через банки, як правило, з використанням банківського переказу, чека, векселя. В зв’язку з цим банківська статистика часто включає розрахунки за відкритим рахунком в банківські перекази. Після оплати сторони роблять в своїх бухгалтерських документах зворотні записи.

Відкритий рахунок використовується в розрахунках між:

• фірмами, пов’язаними традиційними торговельними відносинами;

• ТНК та її закордонними філіалами за експортними поставками;

• експортером та брокерською фірмою;

• змішаними фірмами з участю експортера;

• за товари, що відправляються на консигнацію для продажу зі складу;

• при продажу запасних частин до раніше поставленого обладнання або машин.

Зазвичай розрахунки за відкритим рахунком застосовують при регулярних поставках, коли довір’я підкріплюється тривалими діловими відносинами, а покупець – солідна фірма.

Особливість розрахунків за відкритим рахунком – рух товарів випереджає рух грошей. Розрахунки відірвані від товарних поставок і пов’язані з комерційним кредитом, причому звичайно експортер одностороннє кредитує імпортера.

Якщо поставки товарів здійснюються взаємно з наступними розрахунками за відкритим рахунком, то вони відображаються на контокоренті (єдиному поточному та позичковому рахунках), при цьому здійснюється двостороннє кредитування та залік взаємних вимог.

Переваги – для імпортера:

• імпортер здійснює наступну оплату отриманих товарів;

• процент за наданий кредит не стягується;

• відсутній ризик оплати непоставленого чи неприйнятого товару.

Недоліки – для експортера:

• не має надійної гарантії своєчасного платежу;

• уповільнення оборотності капіталу;

• потреба у банківському кредиті.

Ризик неоплати імпортером товару при односторонньому використанні цієї форми розрахунків аналогічний ризику непоставки товару експортером при авансованих платежах.

Фактично ця форма розрахунків застосовується для кредитування імпортера і відображає довіру до нього з боку експортера. Тому вона використовується на умовах взаємності, коли контрагенти по черзі виступають в ролі продавця і покупця і невиконання зобов’язань імпортером тягне за собою призупинення товарних поставок експортером. За односторонніх поставок розрахунки за відкритим рахунком застосовуються рідко.

Таким чином, за ступенем вигідності для експортера форми розрахунків можна ранжувати від найвигіднішої до менш вигідної:

• 100 % передоплата;

• акредитив;

• інкасо;

• відкритий рахунок.

25