152 Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.

Організація Чорноморського Економічного Співробітництва була заснована 5 червня 1998 року.

ОЧЕС ставить на меті: 1)створити режим вільного руху товарів, послуг, капіталів, 2)сформувати інфраструктури бізнесу - мережі банків і ділових центрів для фін-ня й інформаційної підтримки як державних інвестицій, так і приватного бізнесу; 3)розвивати транспортно-експе-диторське співробітництво на транспорті; 4)комплексно використовувати й охороняти ресурси Чорного моря; 5)налагодити співробітництво у розвитку паливно-сировинної комплексу регіону, 6)технічно переозброїти металургійні під-ва, впровадити нові потужності;7)провести кооперацію у розвитку уніфікованої митної с-ми країн регіону, створити повноцінну с-му багатосторонніх розрахунків і у подальшому організувати Чорноморський платіжний союз; 8)підтримувати співробітництво країн Причорномор’я у процесах приватизації, під-тва, зміцнення малого і середнього бізнесу. У межах ЧЕС розробляються стратегічно важливі транспортні проекти, які передбачають об'єднання енергосистем країн регіону в єдине кільце, форм-ня с-ми транспортування енергоносіїв.

Проблеми: 1)слабкий вплив ек-го потенціалу ЧЕС на подолання кризових явищ у нац-них ек-ках країн; 2)недостатня ефективність співробітництва, пов'язана з територіальними претензіями деяких країн та відсутність можливостей їхнього політичного врегулювання; 3)певне політичне протистояння між Росією та Туреччиною; 4)загострення стосунків між окремими членами ЧЕС (Туреччиною і Грецією, Азербайджаном і Вірменією, територіальні претензії Росії та Румунії до України, грузино-абхазький конфлікт); 5) торгівля не розвинулася до належного рівня.

На даний момент організація не повністю|цілком| використовує свій потенціал і не грає тієї ролі, яку могла б. Надалі, починаючи з 2010 планується активізація процесів у ОЧЕС та вихід на новий рівень, що передбачає реалізацію великих проектів у регіоні, співпрацю з ЄС та створення вільної економічної зони.

153. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.

Див. питання 134

154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.

Враховуючи спільність процесів, що відбуваються в країнах, та особливостей розвитку і становлення, можна констатувати тотожність стратегічних інтересів обох держав в економічній і соціальній сферах, основними завданнями країн є вирішення наступних питань:

• подолання нинішньої соціально-економічної кризи, проведення дійсних ринкових перетворень;

• реструктуризація і модернізація економіки, відновлення, а точніше - налагодження на сучасному рівні з урахуванням змін, що сталися, зв’язків між галузями і підприємствами, створення спільних виробничих структур;

• розвиток ключових виробництв із збереженням їх профілю, запобігання створенню дублюючих виробництв, стимулювання експортоспроможного виробництва, вихід на міжнародні товарні ринки;

• перехід до залучення іноземних інвестицій, вихід на міжнародні ринки капіталів на противагу пріоритетності допомоги з боку міжнародних фінансових структур та ряду розвинутих країн у вигляді кредитів;

• взаємне залучення інвестицій у розвиток машинобудівного та паливно-енергетичного комплексів;

• збереження і розвиток науково-технічного потенціалу;

• досягнення внутрішньої соціально-економічної і політичної стабільності, подолання зубожіння населення.