150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.

ГУАМ- 1997, Головним завданням співроб визначено створення умов для міжгалуз контактів та прямих зв'язків між відповідними держ органами та відомствами країн ГУАМ. Безумовним пріоритетом визнано ефективне функціон транспор коридору Євр-Кавказ-Азія та розвиток його інфраструктури. Спільні екон інтереси держав ГУАМ найбсконцентровані навколо двох питань - транспортув прикаспійс енергоносіїв та проклад нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Відкриття, розробка та прокладання транспортних комунікацій з нафтогаз родовищ в Азерб, Туркмен, Казах та Узбек перетворюють закавказький причорном регіон у надзвичайно привабливий. У має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європ країн і з огляду на її переробні потужності має шанс стати суттєво важливою ланкою економ безпеки Євр. Перспективним напрямком екон співроб є також розвиток інвестиц діяльності між державами ГУАМ, створення сп підприємств по переробці с/г продукції, в галузі машинобуд, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУАМ може утворитися самодостатня в багатьох аспектах регіональна зона екон співроб. Другий напрямок співпраці в межах ГУАМ - це проблеми безпеки і стабільності в регіоні. На практиці на даний момент ГУАМ не показує всієї ефективності, це пов’язано із декількома фактормаи: світовою економічною кризою та внутрішніми політ-економічними проблкмами країн, зокрема нестабільності у владних структурах.

151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.

Перший етап. Прийняття Люксембурзької декларації (1970р.). встановлення політичного співробітництва країн "шістки" у формі регулярного обміну інформацією і консультацій з міжнародних проблем. Рішення про інтенсифікацію політичного співробітництва (Паризька конференція 1972р.), заснування Європейської Ради (1974р.), запровадження прямих виборів до Європарламенту (1976р.), все це поклало початок інституалізації ЄС.

Другий етап. Прийняття Єдиного європейського акту, відбулася кодифікація політичного співробітництва. Акт передбачав:

• обов'язковість взаємного інформування, консультацій і узгодження точок зору та акцій;

• обов'язковість консультацій  перед  прийняттям рішень на національному рівні, якщо вони стосуються зовнішньополітичних проблем;

• прийняття рішень консенсусом;

• постійний безпосередній зв'язок між міністерствами закордонних справ;

• створення нових органів політичного співробітництва (Політичного комітету, Групи європейських кореспондентів, робочих груп і Секретаріату.

Третій етап. Маастрихтський договір про Європейський Союз, запровадження інших складових співробітництва: спільна зовнішня політика та політика безпеки , політика у сфері юстиції і внутрішніх справ. Прийняття Амстердамського договору. Закріплення формування Спільної європейської політики безпеки і оборони (СЄПБО). Були створені Офіс високого представника ЄС з питань СЗППБ та інші виконавчі органи.

Четвертий етап. Глобальне розширення ЄС (прийняття 12 нових членів).

21 лютого 2005 року Європейський союз|спілку| підписав план дій з|із| Україною. Ймовірно|певно|, це стало результатом того, що до влади на Україні прийшли сили, зовнішньополітична стратегія яких направлена|спрямована| на вступ до Євросоюзу. В той же час, на думку керівництва ЄС, про повноправне членство України в Євросоюзі поки говорити не варто, оскільки|тому що| новій владі необхідно зробити дуже багато, щоб|аби| довести, що на Україні існує повноцінна демократія, що відповідає світовим стандартам, і провести політичні, економічні і соціальні реформи.