144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.

Після розпаду біполярної системи та активізації глобальних та інтеграціїних процесів на геополітичній карті світу зв’явились нові учасники, змінилисся полюса тяжіння та правила гри. Становлення України суб’єктом геополітичних відносин глобалізованого світу поставило перед народом країни, його державним керівництвом та політичними інститутами нагальну потребу розв’язання історично обумовленої геостратегічної дилеми, обрання інтеграційної стратегії. В цілому, для Укр. основними рлюсами є „євроатлантична інтеграція – євразійська інтеграція”. Нині, не зважаючи на негативні фактори, такі як, світова економічна криза, внутрішні ускладння у ЄС, та просблемами з якими зіткнулися країни СНД та ШОС, існують умови для формування справжнього загальнонаціонального консенсусу щодо цивілізаційного вибору, геополітичних пріоритетів та стратегічного інтеграційного вектору розвитку України. Саме розуміння європейської інтеграції України як полілінейного процесу, що відбувається і відповідним чином цілеспрямовується одночасно у декількох вимірах (вимір внутрішніх реформ, процес поглиблення та подальшої інституціоналізації відносин з ЄС, розвиток стратегічного партнерства та економічною інтеграції з державами-учасницями СНД, ЄврАзЕС та ШОС, повна реалізація можливостей України як транзитної держави, нарешті, вимір загальноєвропейської інтеграції з ключовим значенням в ньому Ради Європи) здатне забезпечити досягнення максимального політичного консенсусу, суспільної консолідації та злагоди щодо основних цілей та механізмів, базових засад стратегії європейського вибору України.

145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.

Геоекономічне і геополітичне розташування України, коли країна є об’єктом інтересу різних держав. З одного боку це є позитивним фактором, який можна використати, як поштовх для посилення інтеграційних процесів. З іного боку, це ускладнює процес втілення стратегічних завдань, через постійний тиск з боку зацікавлених сторін, які в частіше мають різні плани щодо України. Головними «зацікавленими сторонами є Росія і США. Зацікавленність росії обумевлена не тільки історичним фактором, але і політико економічним. Україна знаходиться у сфері інтересів США і ЄС, для Росії мати такого сусіда є небажаним. Крім того, Україна є важливм транзитним партнером Росії, даний фактор заважає Енергетичній Безпеці Росії. Щодо США, то одним ключові причини зацікавленості тіж самі, розташування біля Росії, що є плюсом з військовї і геополітисної точки зору, як ринок збуту, і як одна з домінантних країн субрегіоні. Не беручи до уваги фактор політичної влади, козирем Росії в даному випадку є значна пов’язаність економік країн. Щодо США, то вони виступають у підтримку Євроатлантичної інтеграції України і мають вплив на наднаціональні світові організації, що в свою чергу є потужним інструментом впливу на країну. Все це ставить Україну перед важким вибором міжнародної стратегії розвитку та обранням вектору інтеграції.